Рішення

від 17.02.2015 по справі 196/1469/14-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.02.2015

УКРАЇНА

Справа № 196/1469/14-ц

№ провадження 2/196/37/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

17 лютого 2015 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., при секретарі Бережній О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт», Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» про захист прав споживача шляхом визнання договору про надання фінансової послуги та договору доручення недійсними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт», Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» про захист прав споживача, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить: визнати договір про надання фінансової послуги № ФК00098 з додатками від 29 вересня 2014 року недійсним; визнати договір доручення №1 від 29 вересня 2014 року недійсним; стягнути з ТОВ «Авто Експерт» на його користь сплачені ним кошти в розмірі 3687 грн.; стягнути з ТОВ «АвтоЛіга Експрес» на його користь сплачені ним кошти в розмірі 8043 грн.; стягнути з відповідачів сплачену ним комісію за прийом платежів згідно тарифів банку в сумі 122,90 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.

На обгрунтування позовних вимог вказує, що 29 вересня 2014 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» було укладено договір доручення №1. Договір про надання фінансової послуги № ФК00098 з додатками було укладено між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт», згідно якого предметом договору є: надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару, вказаного в Додатку 1, а саме: автомобіль Geely MK New, вартістю 122900,00 грн. В усній формі представник відповідача розВ»яснила, що він повинен спочатку сплатити передплату за автомобіль в сумі 12290 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, після чого з ним буде укладено договір про надання фінансової послуги і протягом декількох днів відповідач передасть йому в користування автомобіль. В той же день ним було сплачено рахунок на вказану суму з зазначенням призначення платежу - авансовий платіж по договору про надання фінансових послуг від 29.09.2014 року.

Однак, представником не було розВ»яснено призначення платежу, що виявився винагородою за послуги ТОВ «АвтоЛіга Експрес» (8043,00 грн.) та винагородою за послуги ТОВ «Авто Експерт» (3687,00 грн.), повВ»язані з включенням договору до Програми придбання товару та формування корпорації клієнтів програми. Він вважав, що це часткова оплата вартості автомобіля. Представник відповідача не надала йому достовірної інформації, а спонукала підписати договір якнайшвидше. Крім цього, йому протягом обіцяних днів автомобіль так і не був переданий.

На переконання позивача укладення такого роду договорів суперечило його інтересам, представник відповідачів навмисно ввела його в оману щодо природи цих договорів, прав та обовВ»язків сторін, зокрема нею була навВ»язана думка, що згідно цих правочинів він отримає автомобіль. Однак для підписання надані договір доручення та договір про надання фінансової послуги, предметом якого є адміністрування придбання товару в групах, але він не мав наміру вступати в будь-які групи та спрямовував свої дії на настання реальних наслідків у вигляді отримання автомобіля, через що і просить визнати вказані договори недійсними та стягнути з відповідача сплачені ним кошти.

Статтею 11 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

Вказує, що ТОВ «АвтоЛіга Експрес» в рекламі поширює інформацію, що займається продажем транспортних засобів та кредитуванням.

Згідно ч.5 ст.1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» переказ коштів - є фінансовою послугою.

Згідно умов договору доручення №1 повірений зобовВ»язаний переказати кошти на рахунок товариства, тобто здійснює цілеспрямовану дію щодо отримання фінансових активів від фізичної особи з метою надання фінансової послуги.

Ч.1 ст.5 цього ж закону чітко передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями.

Вважає, що виходячи з приписів п.4 ч.1, ч.2 ст.34 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ТОВ «АвтоЛіга Експрес» для здійснення діяльності з надання послуг на умовах, передбачених укладеним ОСОБА_2 №1 має отримати відповідну ліцензію від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Проте, ТОВ «АвтоЛіга Експрес» такої ліцензії не отримувало, підтвердженням чого є відсутність останнього в Державному реєстрі фінансових установ, доступ до якого є відкритим.

Згідно ч.1 ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Тобто, ТОВ «АвтоЛіга Експрес» здійснює свою діяльність без обовВ»язкової на це ліцензії, а тому, на його думку, маються підстави для визнання ОСОБА_2 доручення №1 недійсним.

Крім того, із умов укладеного з відповідачем ОСОБА_2 № ФК00098 з додатками випливає, що відповідач у рамках створеної ним програми здійснює свою діяльність за такою схемою: шляхом укладання договорів із споживачами залучає їх до програми. В подальшому, виключно за рахунок щомісячних платежів клієнтів програми, без вкладання власних коштів, відповідач створює фінансові ресурси корпорації клієнтів програми, кошти яких розподіляє між клієнтами програми у вигляді надання права на купівлю товару тим із клієнтів програми, хто сплатив найбільшу кількість щомісячних та авансових платежів у своїй корпорації.Разом з тим, Договір не передбачає будь-якої відповідальності товариства за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом товару навіть у разі повної оплати його вартості.

Зазначає, що така схема, умови діяльності якої відображені в укладеному ОСОБА_2, відповідають поняттю пірамідної схеми, визначеної законом, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно п.6.16 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» №1676 протягом 7 робочих днів з дати створення групи ліцензіат письмово повідомляє про це всіх учасників цієї групи, однак відповідачем не було здійснено таких дій.

Крім того, згідно п.6.17 вказаного Розпорядження внесення учасниками групи періодичних платежів та сплата ними винагороди ліцензіату починається після отримання від ліцензіата письмового повідомлення про дату створення групи.

Однак, відповідачем було отримано платежі в той час, коли була підписана угода, тобто без створення групи.

Аналіз договору свідчить про нечесну підприємницьку діяльність, яку проводить відповідач, метою якої є залучення сторонніх фінансових ресурсів для власних потреб та небажання продавати визначений видом діяльності товар і надавати фінансові послуги.

Згідно з положеннями ч. 1, п. п. 2, 4, 7 ч. 3, ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняється як такі, що вводять в оману, зокрема: з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

ОСОБА_2, укладені з адміністраторами придбання товарів у групах навіть не є оспорюваними, так як є недійсними в силу закону, тобто нікчемними.

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Крім того, в договорі зазначено, що Ліцензія серія АЕ №198431, видана Нацкомфінпослуг 04.03.2014 року. Однак, за інформацією, зазначеною на офіційному сайті Нацкомфінпослуг зазначено, що станом на 02.06.2014 року тимчасово зупинена дія ліцензії ТОВ «Авто Експерт» за розпорядженням Нацкомфінпослуг №720 від 13.03.2014 р. за порушення ліцензійних умов впровадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, а інформаційне повідомлення за результатами засідань Нацкомфінпослуг взагалі свідчить про те, що за результатами розгляду питань порядку денного 02.10.2014 року прийняті рішення про визнання недійсною ліцензії на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у группах, виданої ТОВ «Авто Експерт».

За викладених обставин вважає, що ТОВ «Авто Експерт» здійснює діяльність без обов"язкової на це ліцензії, чим порушує ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так і Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Крім того 11.06.2014 року за результатами розгляду питань порядку денного прийняте рішення про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виданого ТОВ «Авто Експерт» у зв"язку з його переоформленням.

Тобто, ТОВ «Авто Експерт» діє без наявності ліцензії та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи і ввело його в оману, зазначивши в своєму договорі хибну інформацію про наявність дозвільних документів.

Згідно ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Позовні вимоги просить задовольнити, посилаючись на вимоги ст.ст.3, 11, 93, 215, 216 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», Розпорядження «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» №41 від 28.08.2003 року, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Розпорядження «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» №1676 від 26.11.2013 року, ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 209, 212-215, 224-226, 360-7 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з"явився. Надав суду заяву з проханням про розгляд даної справи у його відсутність. Одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідачів.

Представник відповідача - ТОВ «Авто Експерт» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Раніше надіслали на адресу суду письмові заперечення проти позову і просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Представник відповідача - ТОВ «АвтоЛіга Експрес» в судове засідання, також, не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На підставі ст. ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності сторін, та ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивачане заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено судом, 29 вересня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» було укладено договір доручення №1 (а.с.13).

Крім того, 29 вересня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт» було укладено договір № ФК00098 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів з додатками, предметом якого є: надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару, вказаного в Додатку 1, а саме: автомобіль Geely MK New, вартістю 122900,00 грн. (а.с.14-18).

Обидва договори було укладено одним представником від обох відповідачів - ОСОБА_3, що діяв на підставі однієї й тієї ж довіреності.

29.09.2014 року позивачем було сплачено рахунок на суму 12290 грн., у якому призначення платежу було зазначено, як авансовий платіж по договору про надання фінансових послуг від 29.09.2014 року (а.с.1). Але позивач вважав, що це вже часткова оплата вартості автомобіля.

В дійсності, призначення платежу виявилося винагородою за послуги ТОВ «АвтоЛіга Експрес» (8043,00 грн.) та винагородою за послуги ТОВ «Авто Експерт» (3687,00 грн.), повВ»язані з включенням договору до Програми придбання товару та формування корпорації клієнтів програми, що вбачається із змісту укладених договорів.

Укладення такого роду договорів суперечило інтересам позивача, представник відповідачів навмисно ввела його в оману щодо природи цих договорів, прав та обовВ»язків сторін, зокрема позивач був впевнений, що згідно цих правочинів він отримає автомобіль. Однак для підписання останньому були надані договір доручення та договір про надання фінансової послуги, предметом якого є адміністрування придбання товару в групах, але наміру вступати в будь-які групи позивач не мав та спрямовував свої дії на настання реальних наслідків у вигляді отримання автомобіля.

Відповідно до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ПК України регламентовано підставу недійсності правочину, - недодержання в момент вчинення правочину (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3 та ч. 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Зібраними і наданими суду позивачем в даній справі доказами доведено, що відповідачі в даній справі при укладенні вищевказаних договорів дійсно діяли без наявності дозвільних документів.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про підставність та доведеність позивачем своїх позовних вимог про визнання договорів недійсними, де необхідно застосовувати правові наслідки недійсності таких; а оскільки позивач при подачі позову до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України із відповідачів необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 93, 215, 216 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», Розпорядженням «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» №41 від 28.08.2003 року, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Розпорядженням «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» №1676, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 224, 225, 226, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № ФК00098 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів з додатками, укладений 29 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт» та ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір доручення № 1, укладений 29 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» та ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт" (код ЄДРПОУ 38544153) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нкпп - НОМЕР_1, сплачену ним грошову суму в розмірі 3687,00 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» (код ЄДРПОУ 38544064) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нкпп - НОМЕР_1, сплачену ним грошову суму в розмірі 8043,00 (вісім тисяч сорок три) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт" (код ЄДРПОУ 38544153) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» (код ЄДРПОУ 38544064) на користь ОСОБА_1, нкпп - НОМЕР_1, з кожного по 61,45 грн. на відшкодування сплаченої ним комісії за прийом платежів згідно тарифів банку в сумі 122,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Експерт" (код ЄДРПОУ 38544153) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЛіга Експрес» (код ЄДРПОУ 38544064) в дохід держави судовий збір в розмірі по 121,80 грн. з кожного.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Царичанського районного суду Ю.О.БОЙКО