Рішення

від 17.06.2015 по справі 346/550/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/550/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1086/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Горблянського Р.Й.,Матківського Р.Й. секретаря Капущак С.В.

з участю представників: відповідачів ОСОБА_2;

банку ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», представника ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД - ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду 30 березня 2015 року та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», представника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД - ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 30 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» звернулось в суд з указаним позовом і зазначало, що 20 січня 2011 року між банком та ОСОБА_6 з обмеженої відповідальністю «Краєвид» було укладено кредитний договір № 2011-1/26 DC строком до 30 червня 2012 року згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 2 500 000 грн. з сплатою 20 % річних за користування кредитом. Додатковим договором №3 від 13 вересня 2012 року внесено зміни щодо остаточного терміну повернення кредиту до 31 грудня 2013 року з сплатою 23 % річних. В забезпечення виконання за кредитним договором 20 січня 2011 року було укладено з ОСОБА_4 договір поруки № 2011-1/26/БС-2, ОСОБА_5 договір поруки № 2011-1/26/ОС-1, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «РОТИС» договір поруки № 2011-1/26/00-3, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» договір поруки № 2011- 1/26/ОС-4. Позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого, станом на 14 січня 2014 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 2 353 720 грн. 77 коп., з яких: 1 789 998, 02 грн - прострочена кредитна заборгованість; 13 535, 33 грн.- строкові проценти; 342 010, 38 грн.- прострочені проценти; 208 177, 04 грн - пеня, яку просив стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 30 березня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження в справі в частині позовних вимог до співвідповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Ротис» та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство «Чернівецький завод ТІМ».

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 30 березня 2015 року задоволено позов. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальності «Краєвид», товариства з обмеженою відповідальністю «Ротис ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 2353720 грн. 77 коп. заборгованості за кредитним договором № 2011-1/26/DC від 20.01.2011 року та додатковими договорами до нього №№1,2,3 відповідно від 26.03.2012 року, 27.06.2012 року та 13.09.2012 року та по 730 грн. 80 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» і ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД на рішення суду ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з закриттям провадженням у справі в частині позовних вимог до апелянтів, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянтів, стягуючи солідарно заборгованість за кредитним договором з боржника та чотирьох поручителів, суд не врахував того, що договори укладались окремо з кожним поручителем, тому норма ч. 3 ст. 554 ЦК України до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки відсутня спільна порука поручителів і вони не несуть солідарну відповідальність між собою. Кредитор мав право пред'являти вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору поруки, оскільки кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником солідарно. Зобов'язання позичальника було забезпечено окремими, самостійними договорами поруки, жоден із яких не передбачає спільної солідарної відповідальності поручителів перед кредитором. За договором поруки №2011-1/26/DС - 4 від 20.01.2011 року, на який посилається позивач, позичальником є ТОВ «Краєвид», поручителем є ТОВ ВКП «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», які відповідно до п. 1.2 договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання за кредитним договором не відповідають перед кредитором, як солідарні. Крім того, спір виник між юридичними особами та із укладених між ними договорів, а отже підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову , посилаючись на те, що суд першої інстанції помилково прийняв до уваги висновок почеркознавчої експертизи щодо підпису ОСОБА_7 на договорі поруки, так як експертом не досліджувались оригінали документів щодо підпису поручителя на такому договорі. Крім того, суд не врахував того, що спільна порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями, тобто поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

В апеляційних скаргах ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», представника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД - ОСОБА_2 на ухвалу суду ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали із закриттям провадженням у справі, в частині позовних вимог до апелянтів, вказуючи на те, що спір щодо правовідносин, виникли склались між сторонами, що є юридичними особами та не мають солідарної відповідальності за договором з фізичними особами, не взаємопов'язані між собою, а є тотожні, можуть розглядатись судом окремо. Просять постановити ухвалу, якою скасувати ухвалу Коломийського районного суду від 30 березня 2015 року про відмову в закритті провадження в справі в частині позовних вимог до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» та ТОВ «РОТИС»ЛТД в справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «РОГИС» ЛТД, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2011-1/ 26/ОС від 20 січня 2011 року та закрити провадження в справі за позовом ПАТ «БМ Банк», оскільки їх розгляд не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тобто не належить до юрисдикції суду (непідвідомча суду).

У судовому засіданні представник ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД та ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Представник публічного акціонерного товариства «БМ Банк» апеляційну скаргу не визнав, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид» належно не виконує умови кредитного договору № 2011-1/26 DC від 20 січня 2011 року та додаткові договорами до нього №№1,2,3 відповідно від 26.03.2012 року, 27.06.2012 року та 13.09.2012 року, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 2353720 грн. 77 коп., яку суд стягнув з боржника солідарно з поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальності «Краєвид», товариства з обмеженою відповідальністю «Ротис ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів».

Постановляючи ухвалу про відмову у закритті провадженні у справі в частині позовних вимог до співвідповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Ротис» та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство «Чернівецький завод ТІМ» виходив з того, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно ч. 1 ст. 554 ЦК відповідає перед кредитором за загальним правилом солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову(субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договору.

Висновок суду не повністю відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки, оскільки у справі, яка переглядається, встановлено, що зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки. У такому випадку останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Саме до цього зводяться правові висновки суду касаційної інстанції, висловленві Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року у справі N 6-35цс15.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не врахував вимог частини третьої статті 554 ЦК України і не звернув уваги, що зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки і в такому випадку останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором.

Установлено, що за окремими договорами поруки ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» несуть солідарну відповідальність перед Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» за виконання зобов'язань за кредитним договором від 20 січня 2011 року укладеним між банком та ОСОБА_6 з обмеженої відповідальністю «Краєвид» кредитним договором № 2011-1/26 DC строком до 30 червня 2012 року згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 2 500 000 грн. з сплатою 20 % річних за користування кредитом та додатковим договором №3 від 13 вересня 2012 року внесено зміни щодо остаточного терміну повернення кредиту до 31 грудня 2013 року з сплатою 23 % річних.

Отже, в цій частині позову виник спір між юридичними особами з приводу виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам (п. 1 ст. 12 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства, зміст правовідносин та суб'єктний склад учасників цих правовідносин, спір, що виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватись господарським судом.

За правилами ч. 1 ст. 310 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 206 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що 20 січня 2011 року між банком та ОСОБА_6 з обмеженої відповідальністю «Краєвид» було укладено кредитний договір № 2011-1/26 DC строком до 30 червня 2012 року згідно якого, банк надав, а позичальнику отримав кредит у розмірі 2 500 000 грн. з сплатою 20 % річних за користування кредитом. Додатковим договором №3 від 13 вересня 2012 року внесено зміни щодо остаточного терміну повернення кредиту 31 грудня 2013 року з сплатою 23 % річних.

Також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 20 січня 2011 року між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені окремо з кожним договори поруки № 2011-1/26/БС-2, № 2011-1/26/ОС-1, № 2011-1/26/00-3, № 2011- 1/26/ОС-4 за змістом яких поручителі зобов'язувались відповідати перед кредитором за невиконання позичальником усіх його зобов'язань за кредитним договором до повного їх припинення. Позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого станом на 14 січня 2014 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 2 353 720 грн. 77 коп.

Відповідно із умовами зазначеного кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач належно не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом 14 січня 2014 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 2 353 720 грн. 77 коп., з яких: 1 789 998, 02 грн - прострочена кредитна заборгованість; 13 535, 33 грн.- строкові проценти; 342 010, 38 грн.- прострочені проценти; 208 177, 04 грн - пеня.

Розмір заборгованості за кредитним договором та додаткових договорів до нього відповідачі не оспорюють.

Встановивши зазначені обставини колегія суддів вважає, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно зі змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307,309, 310, 312-316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», представника ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД - ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду 30 березня 2015 року та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», представника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис» ЛТД - ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 30 березня 2015 року задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду 30 березня 2015 року та ухвалу цього ж суду від 30 березня 2015 року скасувати.

Провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Ротис», ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю виробниче комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Повідомити публічне акціонерне товариство «БМ Банк» про те, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалити в цій справі нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид» ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид» , адреса якого: м. Коломия, Карпатська, 176, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31261952, п/р НОМЕР_1 відкритий в АТ«БМ Банк», МФО 380913 та ОСОБА_4, паспорт серія СЕ №231481, виданий Коломийським В УМВС України в Івано-Франківській області 09.03.2003 року, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової платника податків НОМЕР_2 в користь публічного акціонерного товариства "БМ Банк " (м. Київ, ОСОБА_8,37/122, код ЄДРПОУ 33881201) 2 353 720 (два мільйони триста п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять) гривень 77 копійок заборгованості за кредитним договором № 2011-1/26/" від 20.01.2011 року та додатковими договорами до нього №№1, 2, 3 відповідно від 26.03.2012 року, 27.06.2012 року та 13.09.2012 року.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид» , адреса якого: м. Коломия, Карпатська, 176, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31261952, п/р НОМЕР_1 відкритий в АТ«БМ Банк», МФО 380913 та ОСОБА_5, паспорт серії КР №870492, виданий Першотравні РВ УМВС України в Чернівецькій області 22.04.2005 року, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 в користь публічного акціонерного товариства "БМ Банк " (м. Київ, ОСОБА_8,37/122, код ЄДРПОУ 33881201) 2 353 720 (два мільйони триста п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять) гривень 77 копійок заборгованості за кредитним договором № 2011-1/26/" від 20.01.2011 року та додатковими договорами до нього №№1, 2, 3 відповідно від 26.03.2012 року, 27.06.2012 року та 13.09.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Краєвид», ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "БМ Банк " з кожного по 1218 гривень (одна тисяча двісті вісімнадцять) судових витрат.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: Я.Д.Горблянський

ОСОБА_9