Постанова

від 19.02.2009 по справі 4/273/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19"

лютого 2009 р.

Справа

№ 4/273/08

Колегія   суддів  

Одеського   апеляційного   господарського  суду  

у   складі:

Головуючого                                                                      

Лашина В.В.

Суддів

:                                                                               

Савицького Я.Ф.                                                                                                                        

Воронюка О.Л.

при

секретарі                                                                     

Кубік О.В.

за

участю представників сторін:

Від

скаржника -(Відкрите акціонерне товариство "Миколаївська

теплоелектроцентраль") - Байдшенко Б.М., довіреність  № 09/03, 

дата видачі : 08.01.09;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська

теплоелектроцентраль”

на

рішення  господарського суду  Миколаївської області від 10.12.2008року

зі  справи № 4/273/08

за

позовом Відкритого

акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”

до

Приватного

підприємця ОСОБА_1

про

стягнення  2708,57 грн

Згідно

розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду                В.С. Балуха № 21 від

10.02.2009р. була здійснена заміна судді Єрмілова Г.А. на суддю Савицького Я.Ф.

В

С Т А Н О В И Л А:

06

травня 2008 року  Відкрите акціонерне

товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі -ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»)

звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) про стягнення 481,48 грн. основного боргу, 2091,27

грн. пені, 17,78 грн. 3 % річних, 118,04 грн. інфляційних, а також судових

витрат, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх

обов`язків за договором № 3007 про постачання теплової енергії в гарячій воді

від 01.10.2007 р.

В

подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив господарський суд

стягнути з ФОП ОСОБА_1 збитки від інфляції на суму 111,94 грн., 3 % річних на

суму 15,29 грн., пеню в розмірі 1 938,76 грн. та судові витрати.

Рішенням

господарського суду Миколаївської області від 10.12.2008р. (суддя Дубова Т.М.)

позовні вимоги задоволені частково, з ФОП ОСОБА_1 на користь ВАТ «Миколаївська

ТЕЦ»було стягнуто 111,94 грн. інфляційних втрат, 15,29 грн. 3 % річних, 11,37

грн. пені, 6,87 грн. держмита та 7,91 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Не

погоджуючись з цим рішенням в частині зменшення стягнення розміру пені, ВАТ

«Миколаївська ТЕЦ»в апеляційній скарзі, з урахуванням доповнення, просить його

в цій частині змінити та стягнути з відповідача 113,76 грн., а в іншій частині

рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права,

оскільки господарським судом не враховано приписи ст. 25 Закону України «Про

теплопостачання», за якою розмір пені встановлюється законодавством або договором,

ст.. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки, встановленої законом, може бути

збільшений у договорі, а також ч. 6 ст. 231 ГК України, за якою встановлено, що

розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань передбачається

законом або договором, та саме умовами договору сторони передбачили збільшений

розмір пені.

Представник

відповідача - ФОП ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним

чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, однак 19.02.09р. до

Одеського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від  ФОП ОСОБА_1, яка містить  клопотання про відкладення розгляду

апеляційної скарги в зв'язку з 

відрядженням її представника. Але знаходження у відрядженні

представника  не є підставою для

відкладення розгляду справи, оскільки ФОП ОСОБА_1 могла сама з'явитися в судове

засідання.

Заслухавши

пояснення представника позивача - ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», перевіривши юридичну

повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія

вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних під

став.

Як

вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 р. між сторонами був укладений

договір № 3007, за умовами якого позивач зобов'язався постачати ФОП ОСОБА_1

теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а відповідач, в свою чергу,

прийняв на себе обов`язки зі своєчасної оплати за одержану теплову енергію за

встановленими тарифами (цінами).

Натомість,

відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати за одержану теплову енергію були

виконані неналежним чином.

На

підставі ч.2 ст. ст. 625 ЦК України позивачем правильно розраховано інфляційні

втрати та 3 % річних.

Крім

цього, пунктом 7.4.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання

розрахунків за теплову енергію встановлюється відповідальність відповідача у

вигляді пені в розмірі 1 % належної до сплати суми за кожний день прострочення.

Виходячи

зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може

забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник

повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно

з ч. 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її

розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір

неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно

до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.

Частиною

6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових

зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами,

якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Водночас,

ч. 1 ст. 231 зазначеного Кодексу також передбачено, що законом щодо окремих

видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за

погодженням сторін не допускається.

Статтею

3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами встановлено,

що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період, за який сплачується пеня.

Таким

чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення

інфляційних втрат та 3 % річних, також цілком обґрунтовано дійшов до висновку

про те, що стягненню підлягає розмір пені, виходячи з подвійної облікової

ставки НБУ, який складає 113,76 грн.

Аналогічної

правої позиції додержується й Верховний Суд України, що відображено у його

постанові від 28.03.2006 р. по справі № 48/299.

Однак

судова колегія не може погодитися з висновком місцевого господарського суду

щодо зменшення розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК

України.

За

змістом зазначених норм права, розмір штрафних санкцій може бути зменшений

судом у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно

із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання

зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Разом

з тим, суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені, виходив з погашення

заборгованості відповідачем та неналежного виконання зобов`язань з боку

позивача, що підтверджується довідкою ТОВ «Центральний-1»про те, що в період з

30.12.2007 р. по 13.01.2008 р. теплова енергія не подавалась у зв`язку з

аварійною ситуацією.

З

цими висновками судова колегія погодитися не може, оскільки повне погашення

заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»відбулось вже після

порушення провадження по даній справі.

Також

судова колегія зазначає, що довідка ТОВ «Центральний-1»не є належним доказом

невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 3007 від 01.10.2007 р.,

оскільки цей документ не є двостороннім актом, який мав би підтвердити факти,

викладені в ньому, складений у однобічний спосіб та не погоджений з

теплопостачальною організацією. Інших доказів неналежного виконання позивачем

своїх договірних обов`язків надано не було.

За

таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського

суду Миколаївської області підлягає скасуванню в частині стягнення розміру

пені, а саме: з ФОП ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 113, 76 грн. пені

за несвоєчасне виконання зобов`язання, а також 51 грн. держмита за розгляд

справи у апеляційному порядку. В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну

скаргу Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська

теплоелектроцентраль»задовольнити частково, а рішення господарського суду

Миколаївської області від 10.12.2008 р. по справі  № 4/273/08 -частково скасувати в частині

стягнення розміру пені.

Стягнути

з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

п/р 260045631848 у Миколаївському міському ВОБ № 8351, МФО 386069) на користь

Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002,

м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966, п/р 260087868 у

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182) 113,76 грн. пені.

В

решті рішення залишити без змін.

Стягнути

з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

п/р 260045631848 у Миколаївському міському ВОБ № 8351, МФО 386069) на користь

Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002,

м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966, п/р 260087868 у

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182) 51 грн. держмита сплаченого за

апеляційною скаргою.

Наказ

доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Головуючий                                                                    

В.В. Лашин

Суддя                                                                                     

Я.Ф. Савицький

Суддя                                                                                  О.Л.

Воронюк

Постанова підписана