Ухвала

від 01.07.2015 по справі 816/4903/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р.Справа № 816/4903/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника відповідача - Кінаш А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2015р. по справі № 816/4903/14

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг у розмірі 23001,80 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - задоволено.

Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" (код ЄДРПОУ 24563021) кошти на погашення податкового боргу:

- по штрафних санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (30 21080900) у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень) на розрахунковий рахунок № 31111104700008, одержувач: УК у м. Кременчуці/м. Кременчук/ 21080900, код одержувача: 37965850, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- по штрафних санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (53 21080900) у розмірі 3001,80 грн. (три тисячі одна гривня 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31417541700008, одержувач: УК у м. Кременчуці/м. Кременчук/ 21080900, код одержувача: 37965850, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав та обґрунтувань викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 лютого 2009 року ДПА у Полтавській області проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки магазину "Автотехспорт" ТОВ "Автотехспорт", розташованого за адресою вул. Московська, 8, м. Кременчук Полтавської області.

Результати проведеної перевірки відображені в акті від 12 лютого 2009 року № 00007426/0321/16/03/23/24563021, в якому зафіксовано наступні порушення: незабезпечення проведення розрахункової операції через РРО при оформленні передоплати за автомобіль ВАЗ 2107 на суму 4000 грн; здійснення торгівлі без наявності торгового патенту.

05 березня 2009 року Кременчуцькою ОДПІ винесено рішення № 0002042303/728 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно із статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 20000 грн. та № 0002052303/729 про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" на суму 3000,80 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями, відповідач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року, позовні вимоги задоволено: визнано нечинними та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 березня 2009 року № 0002042303/728 та № 0002052303/729.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено.

Вказані судові рішення набрали законної сили на підставі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем, на дату розгляду справи, у добровільному порядку не сплачено узгоджену суму податкового боргу у загальному розмірі 23 001,80 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п/п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ПК України).

Відповідно до п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

В силу п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України).

Таким чином, з урахуванням вимог п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене у рішеннях податкового органу від 05 березня 2009 року № 0002042303/728 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 20000 грн. та № 0002052303/729 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3000,80 грн., вважається узгодженим з дня набрання судовим рішенням по справі № 2-а-44904/10/1670 законної сили.

Згідно положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивачем 15 серпня 2014 року винесено податкову вимогу № 5471-25/300, яка отримана уповноваженою особою відповідача 26 серпня 2014 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 23001,80 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Підпунктом 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3).

З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи, що відповідач доказів погашення податкового боргу у розмірі 23001,80 грн. до суду не надав, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" про стягнення податкового боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення узгоджених податкових зобов'язань у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування зобов'язань не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими здійснені нарахування, не є предметом позову у даній справі, правова оцінка вказаним рішенням вже була надана в межах розгляду судової справи № 2-а-44904/10/1670, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2015р. по справі № 816/4903/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.07.2015 р.