Ухвала

від 01.07.2015 по справі 816/1467/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р.Справа № 816/1467/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" в особі директора ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 816/1467/15

за позовом Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" в особі директора ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

06 травня 2015 року позивач Дочірнє підприємство "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" в особі директора ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- зобов'язати відповідача перерахувати в порядку абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України № 24-64-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» кошти в сумі 3509,91 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року адміністративний позов Дочірного підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" в особі директора ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. ч. 5 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Судом встановлено, що позивач оскаржує дії/бездіяльність органу Пенсійного фонду, що зумовлені не зарахуванням відповідачем на особовий рахунок позивача 42% від суми сплаченого останнім єдиного податку протягом періоду з серпня 2010 року по жовтень 2011 року (для оскарження яких встановлено шестимісячний строк), однак адміністративний позов подано до суду лише 06 травня 2015 року.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених вище приписів КАС України випливає, що адміністративний позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду визначеного цим Кодексом або іншими законами, який обчислюється з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 цього Кодексу, за приписами частини 1якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Аналіз змісту наведених норм права свідчить про те, що залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; та з'ясування причин пропуску цього строку.

Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав у жовтні 2011 році (з дня отримання позивачем ухвали про відкриття скороченого провадження у справі № 2а-1670/8145/11 про стягнення з Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1460,28 грн., заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 6485,29 грн., фінансових санкцій в сумі 285,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату в сумі 9,79 грн.), однак не звернувся до суду з дотриманням строку звернення, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, та не надав жодних доказів поважності причин його пропуску.

При цьому, в межах розгляду справи № 2а-1670/8145/11 про стягнення з Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" заборгованості, зокрема, зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень-грудень 2010 року в сумі 1460,28 грн. позивач мав можливість захистити своє порушене право шляхом надання до суду копій відповідних платіжних доручень, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги у даній справі. Обізнаність Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" про існування судового рішення у справі 2а-1670/8145/11 підтверджується копією наявної у матеріалах справи ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2012 року по справі № 1670/2а-1747/12 з якої вбачається, що позивач, під час розгляду справи № 1670/2а-1747/12, в обґрунтування своєї правової позиції посилався на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року по справі № 2а-1670/8145/11.

Крім того, як свідчать матеріали справи, Дочірнє підприємство "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" неодноразово протягом 2011-2014 рр. зверталось до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області із заявами та претензіями щодо зарахування суми платежів від розмежування єдиного податку за період з 19.08.2010 року в розмірі 3509,91 грн., на що листами від 09.02.2011 року № 241/03-43, від 13.11.2012 р. № 3690/03-47, від 03.04.2013 року № 841/03-31, від 07.10.2014 року № 2332/03-39 отримувало відповіді від управління про відсутність підстав для зарахування цих коштів (а.с. 32, 33, 35), а тому кожного разу при отриманні такої відмови позивач мав змогу звернутись до суду за захистом свого порушеного права із вимогами про визнання таких дій Пенсійного фонду протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Посилання апелянта на ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів не приймає, оскільки згідно даної норми строки давності не застосовуються на правовідносини з приводу стягнення недоїмки, пені та штрафів; стягнення фінансових санкцій (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги стосовно наведених причин поважності пропуску строку звернення до суду колегією суддів відхиляються, оскільки перебіг процесуального строку починається з наступного після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Будь-яких інших доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, в порушення вищезазначених вимог, не було надано належних та допустимих доказів, в підтвердження факту поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом. Позивачем не вказано жодних перешкод для звернення до суду протягом більше ніж 4 роки з моменту виникнення спірних правовідносин.

Згідно частини п'ятої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому позовні вимоги Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду.

З огляду на вищезазначені вимоги законодавства, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом без поважних причин, що стало обґрунтованою підставою для застосування ч. 5 ст. 121 КАС України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну оцінку та прийнято законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" в особі директора ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. по справі № 816/1467/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.07.2015 р.