Ухвала

від 09.06.2009 по справі 2-а-933/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 року                                        С права № 2-а-933/08

Колегія суддів

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів                       - Баранник Н. П., Кожан М. П.

при

секретарі          -   Гулая О. Г.

за

участю представників:

позивача:         - не

з'явився   

відповідача:         - не

з'явився   

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну

скаргу Криворізької митниці

на

постанову   Дніпропетровського окружного

адміністративного суду від 14.08.08

у

справі   № 2-а-933/08

за

позовом Відкритого

акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»

до   Криворізької митниці

третя особа

 Нікопольська ОДПІ

про

визнання

протиправними дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень

та доповнень, просило визнати протиправними дії Криворізької митниці по відмові

позивачу в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної

декларації НОМЕР_1 від 25.01.08; визнати протиправною та скасувати картку

відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення пропуску товарів і

транспортних засобів через митний кордон України НОМЕР_2 від 25.01.08, видану

Криворізької митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані

порушенням відповідачем ст.88 Митного кодексу України та Постанови Кабінету

Міністрів України № 1104 від 01.10.97 «Про затвердження Порядку випуску, обігу

та погашення векселів, що видаються на суму податку на додану вартість при

імпорті товарів на митну територію України». Посилання в якості відмови в

прийнятті митної декларації на ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4

вказаного Порядку, є безпідставними, оскільки весь пакет необхідних документів

був наданий позивачем у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів

України № 80 від 01.02.06. Дані про позивача як платника податку  на додану вартість у відповідача є, позивач не

здійснював погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений ст.19 цього

Порядку.

Постановою Дніпропетровського

окружного адміністративного суду від 14.08.08 позовні вимоги задоволено

частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної

декларації, митному оформленні чи пропуску і транспортних засобів через митний

кордон  України НОМЕР_2 від 25.01.08,

видану Криворізької митницею.          

Постанова суду мотивована

невідповідністю рішення відповідача про відмову позивачу             в здійсненні митного оформлення

товару нормам діючого законодавства. Вимоги митних органів щодо надання

позивачем інформації щодо пов'язаного кола осіб, які є або були платниками

податку на додану вартість, не передбачено чинним законодавством.

Посилання відповідача в своїх

запереченнях на ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік

та внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд не прийняв до

уваги, оскільки оскаржувана картка відмови не містить посилань на зазначену

норму Закону  як підставу для відмови в

здійсненні митного оформлення товару.            

Не погодившись з постановою суду

першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на

порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду

першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені

позовних вимог.

Проти задоволення апеляційної скарги

позивач заперечує, надав письмові заперечення, в яких зазначає, що судом першої

інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.  

Представники сторін, третьої особи у

судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання вказані особи

повідомлені судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи

доказами, просять розглянути справу без участі їх представників, про що

зазначено  в поданих ними заявах.

Перевіривши законність і

обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,

матеріалами справи підтверджено, що 25.01.08 позивачем подано відповідачу

вантажну митну декларацію (довідковий номер 19538) з необхідним пакетом

документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату податку

на додану вартість при ввезенні товару позивачем було відстрочено шляхом

видачі  податкового векселя серія НОМЕР_3

на суму податку  2963483,67 грн.

В здійсненні митного

оформлення вантажу відповідачем відмовлено, про що видано картку відмови в

прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і

транспортних засобів через митний кордон України НОМЕР_2 від 25.01.08. В якості

підстави відмови зазначено порушення вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу

України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску,

обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість

при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від 01.10.97 №1104.

Відповідно до ст.88

Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі

відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є

власником товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний:

здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку,

встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і

транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному

органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для

виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно з п.11.5

ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту набрання

чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію

України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи

неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням

надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового

зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його

поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі

митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу

державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій

залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому

підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.              

Абз.2 п.4 Порядку

випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану

вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97 №1104, передбачено, що

податковий вексель може бути видано лише особою, яка є платником податку на

додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник

податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану

вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не

передбачений пунктом 19 цього Порядку.

Пунктом 19

встановлено способи погашення податкових векселів, які відповідають способам,

визначеними п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а

саме:

шляхом перерахування

грошових коштів до бюджету;

шляхом включення

суми зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань                    у звітному періоді, в якому

він був поданий органу митного контролю;

шляхом заліку суми

бюджетного відшкодування з ПДВ, підтвердженого органами державної податкової

служби.

Згідно з вимогами п.

2.6 Наказу Державної податкової адміністрації України та Державної митної

служби України № 494/383 від 08.07.04, Державна податкова адміністрація України

щоденно до 14 години надає Державній митній службі України в електронному

вигляді інформацію про перелік платників податків, що мають податкові векселі,

не погашені в строк, станом на поточну дату за формою, наведеною в додатку 4.

Таким чином,

Державна митна служба України щоденно володіє інформацією у розрізі кожного

платника, виду погашення ним податкових векселів та про відповідність форми їх

погашення  п. 19 Порядку випуску, обігу

та погашення векселів.     

Положення

зазначеного спільного наказу не встановлюють можливості отримання інформації

будь-якими третіми особами, до яких відноситься і позивач.

Перелік пов'язаних

осіб по відношенню до платників-імпортерів не може бути визначений  і органами податкової служби, оскільки коло

пов'язаних осіб може змінюватись не передбачено і не прогнозовано (внаслідок

зміни керівництва, складу засновників, тощо).

Вимоги митних

органів щодо надання будь-яких довідок про порядок  погашення податкових векселів не передбачено

нормативно-правовими актами. Така ж позиція висловлена Державною податковою

адміністрацією України, яка є органом, що здійснює контроль за правильністю

нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету, в листі від

22.01.08 № 963/7/16-1517-04 та в листі про надання роз'яснень від 24.12.07 №

26189/7/16-1517.

Відповідно до ст.71

КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач є платником

податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про

податок на додану вартість», і це підтверджується наявним в справі свідоцтвом

платника ПДВ.

Весь пакет

документів, необхідних для митного оформлення товару, наданий позивачем                          у відповідності до

вимог постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.06 в повному обсязі,

проти чого відповідач не заперечував.

Даних, що позивач

знаходиться у переліку платників податків, що мають податкові векселі, не погашені

в строк, відповідач суду не надав.

В постанові Кабінету

Міністрів України № 1104 від 01.10.97, з урахуванням внесених змін та

доповнень, неможливість використання вексельної форми оплати податку на додану

вартість пов'язана саме з встановленням належним чином факту наявності

непогашених векселів платником податку або пов'язаними з ним особами.

Виходячи з аналізу

зазначених норм, на платника податку на додану вартість не покладається

обов'язок доводити, що пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку

на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не

передбачений пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів.

Таким чином,

посилання відповідача в картках відмови на відсутність інформації або ненадання

відомостей про погашення податкових векселів платником податку або пов'язаними

з ним особами будь-яким способом станом на дату митного оформлення свідчить про

протиправність такої відмови, оскільки у відповідності до ст.19 Конституції

України, яка є нормою прямої дії, правовий порядок в Україні ґрунтується на

засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, чого не

передбачено законодавством.

Під час судового

розгляду справи, відповідач, заперечуючи проти позову, посилався                                 і на дію ст.63 Закону України

«Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін                  до деяких законодавчих актів

України», якою у 2008 році заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати

податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами

(обов'язковими платежами).

Між тим, вимоги

ст.63 названого Закону не були підставою для відмови у здійсненні митного

оформлення вантажу, а відтак посилання відповідача на ці обставини не можуть

бути прийняті судом як обґрунтування правомірності дій відповідача щодо видачі

ним картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та

пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України НОМЕР_2 від

25.01.08.

Відповідно до

Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної

декларації, митному

оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон

України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня

2005 року N 1227, у картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини

відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні

роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної

декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів

через митний кордон України.

В оформленій картці

відмови Криворізькою митницею було зазначено неможливість здійснення митного

оформлення товарів у зв'язку з порушенням декларантом вимог абз.4 ч.2 ст.88

Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4

Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на

додану вартість при імпорті товарів  на

митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від

01.10.97 №1104.

За таких обставин,

колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення

судом першої інстанції вимог ст.63 Закону України «Про державний бюджет України

на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім цього, колегія

суддів вважає за необхідне зазначити, що неврегульовані правовідносини між

органами митного контролю та податковими органами щодо надання інформації про

пов'язаних осіб, яка необхідна для вирішення питання щодо можливості прийняття

податкового векселя при митному оформлені товарів, не можуть бути підставою для

покладення на платників податку обов'язку щодо надання такої інформації і

відповідно поставлення виникнення права подати податковий вексель в залежність

від цих обставин.

З урахуванням

викладеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність відмови

відповідача у здійсненні митного оформленні вантажу, у зв'язку з чим вважає, що

оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та

матеріального права, тому передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного

судочинства України підстав для його скасування та ухвалення нового судового

рішення не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1

ст.198, ст..ст. 200, 205,  206 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу

Криворізької митниці залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського

окружного адміністративного суду від 14.08.2008р. у  справі №2-а-933/08 -  без змін .   

Ухвала апеляційного

суду набирає чинності з моменту 

проголошення, але може бути оскаржена протягом місяця до Вищого

адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу виготовлено в

повному обсязі

Головуючий суддя:                             І.Ю.Добродняк

Судді:

                                                                                                           Н.

П. Баранник

М. П. Кожан