Постанова

від 20.01.2009 по справі 2-а-2241/09

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-2241/09

Справа № 2-а-2241/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня

2009 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді -                                                                     Балаклицького

А.І.,

при

секретарі -                                                                                    Гавриловій С.В.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом

прокурора Вишгородського району Київської області в' інтересах держави в особі

Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа:

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області до ТОВ

«Геофест 2006» про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих

документів, за участі представників сторін:

від позивача: не

з'явився,

від відповідача:

не з'явився,

від третьої

особи: ОСОБА_1, за дов. від 23.06.2008 р. НОМЕР_1.

Обставини    справи:

Прокурором

Вишгородського району Київської області заявлений позов в інтересах держави в

особі Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до

товариства з обмеженою відповідальністю «Геофест 2006», третя особа Державна

податкова інспекцій у Вишгородському районі Київської області про припинення

юридичної особи - ТОВ «Геофест 2006» з моменту його державної реєстрації,

визнання установчих документів ТОВ «Геофест 2006» недійсними з моменту їх

державної реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника

податку на додану вартість ТОВ «Геофест 2006» з моменту його видачі.

Позовні

вимоги обгрунтовані приписами статей 42, 79, 82 Господарського кодексу України

з огляду на те, що ТОВ «Геофест 2006» створене на підставі рішення засновника -

громадянина України ОСОБА_3 а відповідно до статуту та реєстраційної картки ТОВ

«Геофест 2006» директором є також ОСОБА_3

Проте,

останній в своїх поясненнях відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у

Вишгородському районі Київської області ОСОБА_2, повідомив, що він зареєстрував

вказане підприємство виключно за винагороду без - мети проведення господарської

діяльності.

Ухвалою

Київського адміністративного суду України від 17 грудня 2008 року було відкрито

провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 20 січня

2009 року.

Враховуючи,

що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну

заяву не наддав, про день, час і місце розгляду був повідомлений належним

чином, справа відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного

судочинства України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі

представника відповідача.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши представника ДПІ у Вишгородському районі

Київської області, суд

встановив:

Відповідач

- товариство з обмеженою відповідальністю «Геофест 2006» зареєстроване

Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 23 травня

2005 року, про що було зроблено запис № 133410200000001590.

На облік

до ДПІ у Вишгородському районі відповідач став 23 травня 2006 року за №

1123-ТОВ.

Як

зазначено в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи відповідача

адреса його місцезнаходження є: 07300, АДРЕСА_1.

Як

вбачається з залучених до матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_3 в яких

останній повідомив, що він зареєстрував вказане підприємство за винагороду без

мети проведення господарської діяльності Про існування ТОВ «Геофест 2006»

нічого не знає, печатки ніколи не мав, де знаходяться фінансово-господарські

документи не знає, ніяких документів, що стосуються підприємства не підписував,

доручення на ведення фінансово-господарської діяльності товариства не давав,

рахунок в банку не відкривав, статутний фонд не формував.

Згідно

пункту 1 статті 56 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання може

бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним

(ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за

рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового,

реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого

(діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Статтею

57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами

суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір,

а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Згідно

частини 2 статті 82 Господарського кодексу України, установчі документи

господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет

і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад та компетенцію

органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань,

з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші

відомості, передбачені статтею 57 цього кодексу.

Приписами

статті 87 Цивільного кодексу України передбачено, що для створення юридичної

особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які

викладаються письмого і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо

законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом

товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між

учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно

частини 3 статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом

не встановлено інше, діє на основі статуту.

З

наведених норм вбачається, що для створення юридичної особи потрібно,

насамперед, волевиявлення учасників (засновників), яке фіксується в установчому

документі. За своєю правовою природою статут суб'єкта підприємницької

діяльності -юридичної особи є юридичним фактом - угодою, яка повинна

відповідати умовам дійсності угод - про форму, сторони, зміст угоди, про

відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

Статтями

202, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи,

спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі.

Як

вбачається з позовних матеріалів, установчі документи ТОВ «Геофест 2006» в

редакції, зареєстрованій Вишгородською районною державною адміністрацією

Київської області, вищенаведеним положенням законодавства не відповідають,

оскільки особи, які

зазначаються

засновниками та власниками товариства фактично до діяльності підприємства

відношення не мають.

Згідно

статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи,

які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають

від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно

пояснень представника ДІЛ у Вишгородському районі Київської області відповідач

за юридичною адресою не знаходиться, господарську діяльність не проводить,

бухгалтерські документи не зберігає.

Відповідно

до вимог статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання

всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам

у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) юридичної

особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням органу

державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно

вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановления судового рішення

щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи,

зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через

порушення закону, дупущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути:

· провадження

нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена

законом;

· невідповідність

мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

-           наявність в Єдиному

державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи

за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно

до приписів частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа

ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого

на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на

який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а

також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням

суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через

допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших

випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на

підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути

пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником

юридичної особи.

Ліквідація

юридичної особи є видом припинення юридичної особи.

Згідно

статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність

припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії

ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у

випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи

наведене, судом встановлено, що ТОВ «Геофест 2006» створене та зареєстроване в

державному органі реєстрації на підставі неправдивих даних про учасників

товариства, з порушенням вимог статей 42, 57 Господарського кодексу України,

відповідно до яких підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на

власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами

господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних

результатів та одержання прибутку. Як вбачається з матеріалів справи, у

засновника підприємства ОСОБА_3 ні з самого початку ні в подальшому не було на

меті досягнення економічних чи соціальних інтересів, та отримання прибутку з

вказаного підприємства.

Враховуючи

наведене, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні

вимоги прокурора Вишгородського району Київської області в

інтересах

держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації Київської

області про припинення юридичної особи ТОВ «Геофест 2006» з моменту його

державної реєстрації, визнання установчих документів ТОВ «Геофест 2006»

недійсними з моменту їх державної реєстрації, визнання недійсним з моменту

видачі свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ

«Геофест 2006».

Вступна

та резолютивна частина постанови оголошені у судовому засіданні 20 січня 2009

року. Постанова підписана 23 січня 2009 року.

Керуючись

статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний

позов прокурора Вишгородського району Київської області -задовольнити.

Припинити

юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Гефест 2006»,

місцезнаходження 07352, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34378494.

Визнати

установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест 2006»

недійсними з моменту їх державної реєстрації.

Визнати

недійсним з моменту видачі свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану

вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест 2006».

Судові

витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені

строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,

набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного

адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом

подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею

її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.