Ухвала

від 12.06.2008 по справі 22-257

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-257

Справа №22-257                                                         Головуючий

в інстанції - Білошкап О.В..

Доповідач - Осипенко M.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 червня 2008

року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

м. Києва в

складі:

Головуючого -

судді                           Осипенка

М.І.

Суддів                                                  Заришняк

Г.М., Шиманського В.Й.

При секретарі                                      Дима О.І.

Розглянувши в

відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дорожньої

профспілкової організації Вільної профспілки машиністів України

Південно-Західної залізниці на рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 07 червня 2007 року в справі за позовом Дорожньої профспілкової організації

Вільної* профспілки машиністів України Південно-Західної залізниці» до

Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно Західна залізниця»,

Дорожнього комітету Профспілки залізничників і транспортних будівельників

України Південно - Західної залізниці про визнання недійсним спільного рішення

адміністрацій і дорпрофсожу Південно-Західної Південно-Західної залізниці,

зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006

року позивач звернувся з позовом до ДТГО «Південно-Західна залізниця», Дорожній

комітет Профспілки залізничників і транспортних будівельників України

Південно-Західної залізниці про визнання недійсним спільного рішення адміністрації

і дорожнього комітету профспілки ДТГО «Південно - Західна залізниця» від 15

грудня 2005 року щодо продовження строку чинного дорожнього договору терміном

на 5 років; зобов'язання уповноваженого власником органу ДТГО «Південно-Західна

залізниця» прийняти участь примирних процедурах по вирішенню колективного

трудового спору з вимогою розпочати переговори та укласти колективний договір

на 2006 рік між ДТГО «Південно-  Західна

залізниця» та дорожньою профспілковою організацією Вільної профспілки машиністів

України Південно-Західної залізниці або об'єднаним представницьким органом

профспілок Південно-Західної залізниці (при його створенні), зареєстрованого

Національною службою посередництва і примирення з 23 грудня 2005 року під

реєстраційним номером № 117-05/26-в; визнання триваючим правопорушення щодо

ухилення ДТГО «Південно  Західна

залізниця» від участі в примирних процедурах з позивачем та накласти штраф

начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_1

За

адміністративне правопорушення, яке полягає в незабезпеченні ним роботи

примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору, передбачене

ст.41-1 КУпАП.

Під час судового

розгляду позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним спільне

рішення адміністрації і дорожнього комітету профспілки ДТГО «Південно - Західна

залізниця» від 15 грудня 2005 року щодо продовження строку дії чинного

дорожнього колективного договору терміном на 5 років; зобов'язати відповідача,

уповноваженого власником органу - ДТГО «Південно - Західна залізниця», виконати

пункт другий спільного рішення адміністрації ДТГО «Південно - Західна

залізниця» та дорожньої профспілкової організації Вільної профспілки машиністів

України Південно-Західної залізниці від 13 жовтня 2006 року, стосовно

задоволення рішення дорожньої профспілкової організації ВПМУ Південно-Західної

залізниці про приєднання до існуючого колективного договору; зобов'язати

відповідачів привести п.1.3 чинного колективного договору у відповідність до

положень діючих Генеральної та галузевої угоди, усунувши виконання монопольного

права однієї профспілки представляти інтереси працівників залізниці.

В обґрунтування

позову посилається на те, що приймаючи спільне рішення від 15 грудня 2005 року

відповідачі унеможливили реалізацію права позивача на представництво інтересів

членів ВПМУ у взаємовідносинах з роботодавцем. Позивач також зазначив, що

фізична особа - ОСОБА_1 Не мав юридичного права укладати 15 грудня 2005 року

будь-який правочин від імені ДТГО «Південно - Західна залізниця» через те, що на

посаді начальника залізниці перебував на той час ОСОБА_2, який був звільнений з

цієї посади постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року

№1222.

Крім того,

відповідно до додатку 5 до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України,

всеукраїнським об» єднанням організацій роботодавців і підприємців та

всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004-2005 роки та Галузевої

угоди між державною адміністрацією залізничного транспорту України та

профспілками на 2002-

2006       позивач на підставі ч.2 ст.8 ЦК України має

право приєднатися до

колективного

договору, в той час як відповідачі відмовляють йому в такому

приєднанні.

Також позивач

зазначає, що п.1.3 чинного колективного договору ДТГО «Південно - Західна

залізниця» перешкоджає позивачу реалізувати свої повноваження, які передбачені

ст. 38 Закону України «Про професійні профспілки, їх права та гарантії

діяльності».

Рішенням

Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2007 року у позові

відмовлено.

В апеляційній

скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким

задовольнити позов, посилаючись на те, що суд неправильно витлумачив норми

матеріального права.

Апеляційна

скарга не підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Як вбачається із

матеріалів справи, і це було встановлено судом, 20 лютого 2001 року на

конференції трудового колективу з ДТГО «Південно-Західна залізниця» був

прийнятий колективний договір строком на п'ять років (2001-2005 роки). 15

грудня 2005 року відповідачі прийняли спільне рішення, яким продовжують строк

дії чинного колективного договору на п'ять років. 22 грудня 2005 року

Постановою конференції трудового колективу ДТГО «Південно- Західна залізниця»

спільне рішення від 15 грудня 2005 року було схвалено.

Відповідно до

ч.1 ст.4 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01 липня 1993

року право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод від

імені найманих працівників надається професійним спілкам, об»єднанням

профспілок в особі їх виборних органів або іншим представницьким організаціям

трудящих, наділеним трудовими колективами відповідними повноваженнями, а

відповідно до ч.2-4 ст. 4 цього ж Закону у разі недосягнення згоди у спільному

представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали

представники профспілок чи їх об»єднань, до яких входить більше половини

найманих працівників.

Поскільки

Дорожній комітет профспілки залізничників і транспортних будівельників України

Південно-Західної залізниці представляв інтереси більшості найманих працівників

залізниці, а ОСОБА_1, який підписав договір від імені адміністрації мав на це

повноваження згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 23

листопада 2005 року, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що спільне рішення

від 15 грудня 2005 року про продовження строку дії колективного договору було

прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до

ч.1 ст.634 ЦК України

договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у

формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом

приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона

не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи, що

колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з

однієї сторони та трудовим колективом від імені якого діють одна або кілька

профспілкових чи інших уповноважених на представництво трудовим колективом

органів, а умови колективного договору визначаються за згодою обох сторін на

підставі Закону, приєднання до чинного колективного договору профспілки, яка не

підписала зазначений договір, не передбачено чинним законодавством України і не

відповідає порядку укладення колективного договору, передбаченого ст. 4 Закону

України «Про колективні договори і угоди», а тому суд правильно відмовив у цій

частині позову.

При таких

обставинах справи суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що при прийнятті

15 грудня 2004 року відповідачами спільного рішення про продовження строку дії

колективного договору вимоги норм чинного законодавства та права позивача

порушені не були, а тому суд правильно відмовив у позові.

Рішення суду є

законним та обґрунтованим, відповідає вимогам норм матеріального та

процесуального права.

Доводи

апеляційної скарги необґрунтовані, фактично вони повторюють доводи позовних

вимог, були предметом дослідження в судовому засіданні, суд дав їм належну

оцінку, і вони не містять підстав для скасування чи зміни рішення   суду.

Керуючись ст.307

ЦПК України , колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу Дорожньої профспілкової організації Вільної профспілки машиністів

України Південно-Західної залізниці відхилити.

Рішення

Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2007 року залишити без

змін.

Ухвала суду може

бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України на протязі двох

місяців.