Рішення

від 01.07.2015 по справі 906/1199/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" липня 2015 р. Справа № 906/1199/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьмін Д.Л., довіреність від 15.04.2015 року;

від відповідача: Дяков С.М., довіреність від 09.06.2015 року.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар"

до Приватного підприємства "Світ-11"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.12р.

В судовому засіданні 30.06.2015 оголошувалась перерва до 01.07.2015 о 10:30 год.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 13.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11". Стягнуто з Приватного підприємства "Світ-11" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" 609,00 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Світ-11" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 у справі № 906/1199/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2015 касаційну скаргу приватного підприємства "Світ-11" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 у справі № 906/1199/14 задоволено частково, Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року та рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 у справі № 906/1199/14 скасовано. Матеріали справи № 906/1199/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області (суддя Кудряшова Ю.В.) справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі. В поясненнях по справі представник позивача виклав доводи з приводу порушених прав ТОВ "Оскар".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників сторін та повно та всебічно дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" (первісний кредитор/позивач) та Приватним підприємством "Світ-11" (новий кредитор/відповідач) укладено договір про відступлення права вимоги від 13.11.2012 (а.с.9, 10).

Згідно п. 1 даного договору, цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.11р. по справі № 12/5007//32/11, за яким видано наказ № 12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" (боржник).

Відповідно до п. 2 договору, за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000,00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00 грн.;

- стягнення 10 % річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі - 5000,00 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно п. 3 договору, до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 по справі № 12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011, визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до п. 4 договору моментом переходу права вимоги первісного кредитора за договором, визначеним у п.1 цього договору, до нового кредитора є момент підписання сторонами даного договору.

Відповідно до п. 8 договору, у строк не пізніше трьох днів з моменту укладання даного договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором.

На виконання п. 8 договору позивачем передані відповідачу ряд документів, які засвідчують факт заборгованості боржника перед первісним кредитором, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 13.11.2012 (а.с. 33).

Як вбачається з матеріалів справи 07.02.2013 між цими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 (а.с. 8), згідно якої до пунктів 1-3 були внесені зміни та викладено їх у новій редакції, а саме:

"1. Цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 року по справі № 12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" код ЄДРПОУ 35485703 (надалі іменується "Боржник").

2. За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу за у розмірі 260000,00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00 грн.;

- стягнення 10 % річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката;

а також зобов'язань визначених договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року.

3. До нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 21011 року по справі №12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року, визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав."

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що предметом правочину про відступлення права вимоги від 13.11.2012 є відступлення права вимоги, що виникло на підставі рішення господарського суду, на примусове виконання якого видано наказ. Сторони замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, але чинним законодавством уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно- правової угоди не передбачено. За таких підстав правочин суперечить вимогам чинного законодавства, тому він є недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

В підтвердження своєї позиції позивач послався на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 923/945/13 (а.с. 22-25), а також на те, що відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, вказана постанова має обов'язкове значення для вирішення спору у даній справі.

Обґрунтовуючи наявність порушених прав позивач в поясненнях зазначив, що внаслідок укладення правочину, що не відповідає вимогам закону, фактично позбувся прав стягувача та процесуальних прав сторони в судовій справі таких як право на зміну способу виконання рішення суду тощо.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що оспорюваний договір не може бути визнаний недійсним, оскільки в момент підписання даного договору первісний кредитор - ТОВ "Оскар" уступив у відповідності до вимог цивільного законодавства новому кредитору - ПП "Світ-11" право стягнення коштів за договором безвідсоткової позики від 05.06.2008, яке підтверджене рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 12/5007/32/11 (а.с. 38-40).

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як вбачається з матеріалів справи заміна стягувача у зобов'язанні відбулася після укладення між сторонами оспорюваного правочину.

Згідно приписів ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, передатися можуть лише такі права, які кредитор набув внаслідок укладення певного правочину.

Порядок та підстави заміни сторони у судовому провадженні за правилами господарського судочинства передбачені статтею 25 ГПК України, за якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається з тексту спірного договору, його предметом є саме уступка права вимоги за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.05.2011 у справі №12/5007/32/11, за яким з боржника стягнуто не лише сума заборгованості за договором, а й витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, послуги адвоката.

Верховний Суд України у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13 (а.с. 22-25) з правовідносин, що аналогічні даному спору, вказав, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. При укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Стосовно уточнень правочину, ( на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень) які містяться в в додатковій угоді про відступлення права вимоги від 07.02.2013, а саме того, що новий кредитор стає кредитором не тільки за рішенням суду, також за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 слід вказати наступне.

Відповідно до п.6 спірного договору від 13.11.2012 винагорода первісному кредитору за відступлення права вимоги складає 80000 грн.

Згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03.04.2009 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг" до фінансової послуги факторингу віднесено набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення.

Таким чином, відповідач зобов'язався сплатити позивачу за спірним договором відступлення права вимоги грошові кошти у розмірі меншому, ніж сума боргу боржника , а відповідно відповідач розраховував у разі стягнення суми боргу за рішенням суду отримати більше, ніж було б сплачено за договором відступлення права вимоги. Тобто, відповідач розраховував отримати прибуток у вигляді дисконту.

З вказаного вбачається, що в даному випадку відступлення права вимоги тільки за договором безпроцентної позики має ознаки фінансової послуги факторингу.

Згідно ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Оскільки відповідач не належить до юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги, заперечення ПП "Світоч-11" стосовно правомірності уступки права вимоги за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 судом не приймаються.

Крім того щодо порушених прав позивача господарський суд погоджується з доводами ТОВ "Оскар" стосовно того, що внаслідок укладення правочину, що не відповідає вимогам закону, позивач фактично позбувся прав стягувача та процесуальних прав сторони в судовій справі таких як право на зміну способу виконання рішення суду тощо.

Укладаючи договір про відступлення прав вимоги від 13.11.2012 ТОВ "Оскар" отримав перешкоду в використанні своїх інших прав, які належать виключно позивачу у справі.

Враховуючи викладене і те, що правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13 має обов'язкове значення для вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Договір про відступлення права вимоги від 13.11.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11" визнається недійсним.

Сплата судового збору покладається в рівних долях на ТОВ "Оскар" та ПП "Світ-11", оскільки укладення неправочинного договору було наслідком їх спільних дій.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 13.11.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11".

3. Стягнути з Приватного підприємства "Світ-11", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна 79, ідентифікаційний код 37976218:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", 10030, м.Житомир, вул.Котовського 50, ідентифікаційний код 30104121 - 609,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.07.2015

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.