Постанова

від 30.09.2015 по справі 906/1199/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа № 906/1199/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 15.04.2015р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб:

- ТОВ "Укрметалургторгпостач": не з'явився

- ПП "Крупекс": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Світ-11", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від 01.07.15 р. у справі № 906/1199/14 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", м.Житомир

до Приватного підприємства "Світ-11", м.Житомир

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач", м.Житомир

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Крупекс", м.Житомир

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.07.2015р. у справі №906/1199/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" до Приватного підприємства "Світ-11" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Крупекс" - задоволено.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 13.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11".

Стягнуто з Приватного підприємства "Світ-11" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" 609,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Світ-11" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що приймаючи рішення, суд першої інстанції, застосовуючи зміст постанови Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі №923/945/13, дійшов помилкового висновку про відповідність чинному законодавству та фактичним обставинам позовних вимог позивача. Крім того, судом передчасно встановлено факт порушеного права позивача з огляду на позбавлення останнього прав стягувача, зокрема права на заміну способу виконання рішення суду;

- не погоджується із висновком суду про те, що договір про відступлення права вимоги від 13.11.2012р. є недійсним, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України. Процесуальними документами, без належної оцінки обставин справи, встановлено, що укладаючи оспорюваний договір сторони замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, однак чинним законодавством уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди не передбачена;

- вказує, що у зв'язку з неприйняттям до уваги встановлених судом, зокрема касаційної інстанції, обставин при розгляді справи №906/504/14 за позовом ТОВ "Оскар" до ПП "Світ-11" про визнання недійсним договору, що є предметом спору у справі №906/1199/14, судом зроблено передчасні висновки щодо фактичної заміни сторони виконавчого провадження. Рівненським апеляційним господарським судом 22.10.2014р. у справі №906/504/14 встановлено, що наказ господарського суду перебував на примусовому виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, однак, постановою державного виконавця від 31.05.2012р. (до укладення спірного договору) наказ повернуто стягувачу, оскільки у боржника (ТОВ "Укрметалургторгпостач") відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, кошти на арештованих рахунках боржника відсутні;

- додає, що судом не прийнято до уваги встановлені обставини судом як апеляційної так і касаційної інстанції у справі №906/504/14 з приводу того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії;

- вважає передчасними висновки з приводу того, що сторонами при укладенні спірного договору замінено стягувача на стадії виконання судового рішення, адже заміна сторони виконавчого провадження відбулась згідно вимог процесуального законодавства - за ухвалою господарського суду Житомирської області, на підставі заяви державного виконавця.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.09.2015р..

Згідно розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" №01-07/152 від 29.09.2015р., враховуючи, що останнім днем строку, встановленого ГПК України для розгляду апеляційної скарги у даній справі є 01.10.2015 р., враховуючи тимчасову непрацездатність головуючого судді (судді-доповідача) Сініциної Л.М. з 28.09.2015р. по 02.10.2015р. включно, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, проведено повторний автоматизований розподіл справи №906/1199/14.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2015р. та проведеного повторного автоматичного розподілу справи №906/1199/14, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В., суддя Філіпова Т.Л..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

29.09.2015р. на електронну адресу суду від ПП "Світ-11" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги та продовження строку її розгляду у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому процесі, оскільки його представник хворіє та перебуває на лікарняному.

Згідно абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів в судовому засіданні 30.09.2015р. ухвалила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду з огляду на те, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України). Крім того, до поданого клопотання про відкладення розгляду справи скаржником не додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин.

Водночас, ухвалою суду від 31.07.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2015р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.2015р. у справі №906/1199/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач та треті особи не скористалися правом подачі письмових відзивів на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідач в засідання суду 30.09.2015р. не з'явився.

Представники третіх осіб в судове засідання 30.09.2015р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників третіх осіб, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Світ-11" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір), згідно п.1 якого цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011р. по справі №12/5007/32/11, за яким видано наказ №12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011р. між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" (боржник) (а.с.9-10).

У відповідності до п.2 договору, за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000,00грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі - 5000,00грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67грн. та 224,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п.3 договору, до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011р. по справі №12/5007/32/11, за яким видано наказ №12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011р., визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Моментом переходу права вимоги первісного кредитора за договором, визначеним у п.1 цього договору, до нового кредитора є момент підписання сторонами даного договору (п.4 договору).

Пунктом 5 договору сторони встановили, що первісний кредитор зобов'язаний в строк не пізніше п'яти днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги.

У п.8 договору сторонами визначено, що у строк не пізніше трьох днів з моменту укладання даного договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.11 договору).

Договір від 13.11.2012р. про відступлення права вимоги підписаний первісним кредитором та новим кредитором та скріплений відтисками їх печаток.

Так, на виконання п.8 договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012р., первісним кредитором передано новому кредиторові документи, які засвідчують факт заборгованості боржника перед первісним кредитором, що стверджується актом прийому-передачі документів від 13.11.12 р. (а.с.33).

В подальшому, 07.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11" укладено додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012р. (а.с.8), якою внесено зміни у п.п.1, 2, 3 договору та викладено їх у новій редакції, а саме:

"1. Цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 року по справі №12/5007/32/11 за яким видано наказ №12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" код ЄДРПОУ 35485703 (надалі іменується "Боржник").

2. За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу за у розмірі 260000,00грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00грн.;

- стягнення 10 % річних у розмірі 67006,59грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67грн. та 224,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката;

а також зобов'язань визначених договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року.

3. До нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 21011 року по справі №12/5007/32/11 за яким видано наказ №12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року, визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.".

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Світ-11" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11" (а.с.2-4).

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар" посилається на те, що укладений між ТОВ "Оскар" та ПП "Світ-11" договір про відступлення права вимоги від 13.11.2012р. є недійсним, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України. Укладену додаткову угоду від 07.02.2013 р., якою були внесені зміни до договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012р. ТОВ "Оскар" теж вважає недійсною, оскільки дана угода є невід'ємною частиною оспорюваного договору. Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи оспорюваний договір сторони замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, однак чинним законодавством уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди не передбачена. Крім того, позивач, обґрунтовуючи свою позицію, покликається на висновок суду, викладений у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі №923/945/13.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.09.2014р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до розгялду. Крім того зазначеною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2014р. у справі №906/1199/14 позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 13.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11". Стягнуто з Приватного підприємства "Світ-11" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" 609,00грн. судового збору (а.с.48-50).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014р. у справі № 906/1199/14 залишено без змін (а.с.116-119). Крім того, при перегляді зазначеного вище рішення суду апеляційним господарським судом ухвалою від 18.12.2014р. залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Крупекс".

Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. та рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014р. у справі № 906/1199/14 скасовано. Матеріали справи №906/1199/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (а.с.158-164).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.05.2015р. справу №906/1199/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 01.07.2015р. у справі №906/1199/14 позов задоволено. (а.с.187-189).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч.2 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 04.02.2015р. у справі №6-222цс14.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст.ст.1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як зазначалось вище, постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. та рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014р. у справі № 906/1199/14 скасовано. Матеріали справи №906/1199/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Колегією суддів касаційної інстанції про прийняті вказаної постанови зазначено, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не дослідили та не установили, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, у зв'язку з чим прийшли до передчасних висновків у справі.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, висвітлених у постанові у даній справі, місцевим господарським судом ухвалою від 22.05.2015р. про прийняття справи до провадження та її призначення до розгляду витребувано у ТОВ "Оскар" письмові пояснення щодо того, чи були порушені, не визнані або оспорені права позивача при укладенні договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012р..

На виконання зазначених в ухвалі місцевого господарського суду вимог позивачем надано письмові пояснення від 09.06.2015р. (а.с.173-175), в яких останній роз'яснив свою позицію щодо поданого позову та вказав в чому саме, на його думку, спірний договір порушує його права та, зокрема, зазначив, що позов направлений на поновлення порушених прав, які порушуються як самим договором так і зі сторони відповідача, оскільки останній звертається до суду з заявою про зміну сторони виконавчого провадження та намагається набути статус стягувача та процесуальні права сторони (учасника) по судовій справі, де позивачем та стягувачем є ТОВ "Оскар" (справа№12/5007/32/11).

Згідно приписів ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, передатися можуть лише такі права, які кредитор набув внаслідок укладення певного правочину.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Предметом даного позову є вимога позивача визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 13.11.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Світ-11".

Як вже зазначалось, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що предметом правочину про відступлення права вимоги від 13.11.2012р. є відступлення права вимоги, що виникло на підставі рішення господарського суду, на примусове виконання якого видано наказ. Сторони замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, але чинним законодавством уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно- правової угоди не передбачена. За таких підстав правочин суперечить вимогам чинного законодавства, тому він є недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Як встановлено ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України, за приписами якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається з ухвали господарського суду Житомирської області від 10.12.2012р. у справі №12/5007/32/11 замінено стягувача у виконавчому провадженні - ТОВ "Оскар" на ПП "Світ-11" по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 24.06.2011р. (а.с.34-36).

Тобто, заміна стягувача у зобов'язанні відбулася після укладення між сторонами оспорюваного правочину.

У постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі №923/945/13 (а.с.22-25) з правовідносин, що аналогічні даному спору, судом вказано, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. При укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Частиною 1 статті 111-28 ГПК України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Отже, вищезазначена правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 19.08.2014р. у справі №923/945/13 має обов'язкове значення для вирішення спору у даній справі.

Враховуючи зазначене, а також доводи позивача щодо порушення його прав, колегія суддів погоджується з висновком господарського суд Житомирської області про те, що позивач фактично позбувся прав стягувача та процесуальних прав сторони в судовій справі таких як право на зміну способу виконання рішення суду тощо укладеним спірним правочином про відступлення права вимоги від 13.11.2012р., який не відповідає вимогам закону, отримавши перешкоду в використанні своїх інших прав, які належать виключно позивачу у справі.

Отже, договір про відступлення права вимоги від 13.11.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" та Приватним підприємством "Світ-11" правомірно визнано недійсним.

Згідно вимог ст.33 Господарського-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи Приватного підприємства "Світ-11", наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, наведеним вище, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.2015р. у справі №906/1199/14 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.2015р. у справі №906/1199/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Світ-11", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №906/1199/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - ПП "Світ-11" (10001, м.Житомир, вул.Ватутіна, 79),

3 - ТОВ "Оскар" (10000, м.Житомир, вул.Котовського, 50),

4 - ТОВ "Укрметалургторгпостач" (10029, м.Житомир, вул.Котовського, 29),

5 - ПП "Крупекс" (10000, м.Житомир, вул.Ватутіна, 79),

6 - в наряд.