Рішення

від 01.07.2015 по справі 916/2123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2015 р.Справа № 916/2123/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Шивцова С.А. (посвідчення № 005251 від 22.09.2012р.),

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Кіосе Д.Д. (керівник), Остапенко Н.М. (довіреність б/н від 17.06.2015р.),

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - прокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тарутинської районної ради

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,

встановив:

Прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області (Управління) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4" (ТОВ "Бородінська СЕС-4"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тарутинської районної ради про:

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0790), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га, укладеного між ТОВ "Бородінська СЕС-4" та Головним управління Держземагенства в Одеській області 13.11.2013р., на підставі наказу ГУ Держземагенства в Одеській області від 13.11.2013р. № ОД/5124755500:01:001/00000137;

- зобов'язання ТОВ "Бородінська СЕС-4" повернути вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що прокуратурою Тарутинського району Одеської області у квітні 2014р. проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що 13.11.2013р. між Управлінням та ТОВ "Бородінська СЕС-4" укладено договір оренди землі № 11, предметом якого є передача в користування відповідачу земельної ділянки загальною площею 25,0000га строком на 49 років для розміщення та експлуатації сонячної електростанції, з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а саме в порушення вимог ст.13 ЗУ "Про оцінку земель" без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка за вимогами ЗУ „Про оцінку земель" являється основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що, в свою чергу, призвело до незатвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (надалі - НГОЗД) районною радою, в порушення вимог ст.23 ЗУ "Про оцінку земель", та недоотримання державою певних грошових коштів через неправильний розрахунок розміру орендної плати. Отже, сторонами спірного договору оренди вчинено правочин з порушенням вимог ч.1 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі № 11 від 13.11.2013 року в порядку ст.215 ЦК України із зобов'язанням ТОВ "Бородінська СЕС-1" повернути спірну земельну ділянку державної власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2014р. суддею Никифорчуком М.І. порушено провадження по справі № 916/2123/14 за даним позовом.

18.06.2014р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15898/14), відповідно до якого ТОВ „Бородінська СЕС-4" просить суд відмовити прокурору Тарутинського району Одеської області в задоволенні позову, зазначаючи, що при укладенні договору оренди землі сторони є вільними у встановленні розміру орендної плати у визначених законом межах. Відповідно до пункту 290.1 статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів, тобто її отримувачем є відповідна територіальна громада, а не держава. Отже, прокурор безпідставно звернувся з позовом за відсутності порушеного права позивача, яке підлягає захисту. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є істотною умовою договорів оренди землі, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та грошової оцінки земельної ділянки не являється невід'ємною частиною договорів оренди землі, окрім цього, вимогою дійсності вказаного виду договорів є визначеність їх сторонами розміру орендної плати, яку орендар зобов'язаний сплачувати на користь орендодавця.

25.06.2014р. прокурором Тарутинського району Одеської області надано уточнення позовних вимог (вх. № 16692/14), відповідно до яких прокурор просить суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0790), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га, укладений між ТОВ "Бородінська СЕС-4" та Головним управління Держземагенства в Одеській області 13.11.2013р., на підставі наказу ГУ Держземагенства в Одеській області від 13.11.2013р. № ОД/5124755500:01:001/00000137;

- зобов'язати ТОВ "Бородінська СЕС-4" повернути вказану земельну ділянку до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області, -оскільки відповідно до ст. 122 ЗК України саме на нього покладені повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення.

Судом надана заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду.

25.06.2014р. до господарського суду Одеської області від Головного управління Держземагентства в Одеській області надійшли письмові пояснення (вх. №16700/14), згідно яких Управління зазначає, що договір оренди укладений відповідно до вимог чинного законодавства.

09.07.2014р. до господарського суду Одеської області від прокуратури надійшли заперечення на відзив відповідача та письмові пояснення Головного управління Держземагентства в Одеській області (вх. № 17868/14), згідно яких прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог, та зазначає, що доводи відповідача та Управління не спростовують доводів, викладених в позовній заяві, а відтак, і не можуть бути взяті до уваги судом при прийнятті рішення по справі.

17.07.2014р. до господарського суду від Головного управління Держземагентства в Одеській області надійшло клопотання (вх. №18622/14), відповідно до якого Управління зазначило, що відзиває письмові пояснення, надані раніше, та просить суд розглядати справу за відсутності представника Управління.

21.07.2014р. від Тарутинської районної ради Одеської області надійшли письмові пояснення (вх. № 18837/14), згідно яких рада зазначає, що договір оренди укладений відповідно до вимог чинного на той час законодавства, та просить суд розглядати справу без участі представника ради.

11.08.2014р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли доповнення до відзиву (вх. № 21105/14), згідно яких відповідач наполягає на доводах, викладених у відзиві на позов, та просить суд відмовити в його задоволенні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. (суддя Никифорчук М.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 916/2123/14, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015р. по справі № 916/2123/14 рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 916/2123/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 462 від 30.04.2015 р. та відповідно до п. 8 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/2014 від 17.04.2014р.), до п. 2.3.52. Положення про автоматичну систему документообігу суду, по справі № 916/2123/14 призначено автоматичний розподіл справи.

Згідно з автоматичним розподілом справ, справу № 916/2123/14 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2015р. суддею Мостепаненко Ю.І. прийнято до провадження справу № 916/2123/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 17.06.2015р.

Ухвалами господарського суду від 17.06.2015р.:

- продовжено строк розгляду справи до 15.07.2015р., згідно ст. 69 ГПК України;

- відкладено розгляд справи на 01.07.2015р., - згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 01.07.2015р.:

- представник прокуратури наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі;

- представники відповідача не погоджувались з позовними вимогами прокурора, просили суд відмовити в їх задоволенні, надали відповідні письмові пояснення (вх. № 16714/15).

Представники Головного управління Держземагенства в Одеській області та Тарутинської районної ради в судові засіданні не з'явились, були повідомленні про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду останнім, наявні в матеріалах справи.

засіданні не зявилисьЗгідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області від 06.08.2013р. № №ОД/5124755500:01:001/00000021 надано дозвіл ТОВ "Бородінська СЕС-4" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації сонячної електростанції орієнтовною площею 25,00га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність чи користування на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Приватним підприємством "Бюро проектування та експертизи" на замовлення ТОВ "Бородінська СЕС-4" (договір № 4-12 від 15.04.2013р.) у 2013 році був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Бородінська СЕС-4" для розміщення та експлуатації сонячної електростанції за адресою: Бородінська селищна рада (за межами населеного пункту), Тарутинський район, Одеська область.

Наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області від 13.11.2013р. № ОД/5124755500:01:001/00000137 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Бородінська СЕС-4" для розміщення та експлуатації сонячної електростанції за адресою: Бородінська селищна рада (за межами насаленого пункту), Тарутинський район, Одеська область, та надано ТОВ "Бородінська СЕС-4" в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 25,0000 га із земель сільськогосподарського призначення, у т.ч.: пасовища - 25,0000 га, кадастровий номер 5124755500:01:001:0790, для розміщення та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) за адресою: Бородінська селищна рада (за межами населеного пункту), Тарутинський район, Одеська область.

Відповідно до пунктів 3 та 3.1 зазначеного Наказу визначено, що до проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлено орендну плату у розмірі 12 земельних податків за 1 рік; після проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження її у встановленому законодавством порядку, встановити річну орендну плату у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

На підставі зазначеного наказу, 13.11.2013р. між ГУ Держземагенства в Одеській області (Орендодавцем) та ТОВ "Бородінська СЕС-4" (Орендарем) укладено договір оренди землі № 11 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації сонячної електростанції, розташовану на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Згідно п.2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для розміщення та експлуатації сонячної електростанції загальною площею 25,0000га, у тому числі: пасовища - 25,0000га.

У пункті 2.2 Договору оренди зазначено кадастровий номер земельної ділянки: 5124755500:01:001:0790; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ):14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

П. 3.1 Договору встановлено, що договір укладено на строк 49 років.

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Бородінської селищної ради в ВДК у Тарутинському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 70 338,36 грн. за рік, що складає 5861,53 грн. за один місяць. Після проведення та ведення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

П. 6.1 Договору встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є: наказ Головного управління Держземагентства в Одеській області від 06.08.2013р. №ОД/5124755500:01:001/00000021 (п.6.2 Договору оренди).

Згідно п. 9.4.7 Договору орендар зобов'язаний протягом одного року здійснити всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Відповідно до п. 15.1 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права орендаря відповідно до законодавства України.

Як вбачається з даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.12.2013р., право оренди зареєстроване 04.12.2013р.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 09.12.2013р. Головне управління Держземагентства у Одеській області передало, а ТОВ „Бородінська СЕС-4" прийняло земельну ділянку загальною площею 25,0000 га для розміщення та експлуатації сонячної електростанції, розташовану на території Бородінської селищної ради Таутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Прокуратурою Татуринського району Одеської області в квітні 2014 року проведено перевірку додержання законодавства при розробці, виготовленні та затвердженні містобудівної документації і дотримання вимог земельного законодавства на території Бородінської селищної ради Тарутинського району з метою розміщення та обслуговування сонячних електростанцій.

Прокурор оспорює дійсність Договору оренди, вважаючи, що при його укладанні грубо порушені вимоги ст.ст.13, 23 ЗУ "Про оцінку земель", оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась Тарутинською районною радою, що є підставою для визнання договору недійсним згідно положень ст.203 ч.1, ст.215 ЦК України, ст.15 ЗУ "Про оренду землі".

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення прокурора Татуринського району Одеської області до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області з даною позовною заявою та уточненнями до неї, в яких він просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0790), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га, укладений між позивачем та відповідачем 13.11.2013р., та зобов'язати відповідача повернути зазначену земельну ділянку до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакцій, чинній станом на день укладання спірного договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.ч. 2-3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 25,0000 га, що була передана в оренду ТОВ „Бородінська СЕС-4", Тарутинською районною радою не затверджувалась, оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - в порушення вимог ст. 13 Закону України „Про оцінку земель" - на момент укладання договору не була розроблена.

В порушення вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" ТОВ "Бородінська СЕС-4" не видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за даними якого, сформованими з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, мав визначатись розмір орендної плати за земельну ділянку державної власності.

З огляду на вищеприведене, суд зазначає, що розмір орендної плати за землю при укладанні оспорюваного договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ТОВ "Бородінська СЕС-4" за договором, укладеним з порушенням вимог ст. ст. 13, 23 Закону України "Про оцінку земель".

Частина 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі", окрім відсутності однієї чи кількох з істотних умов в договорі оренди, встановлює таку підставу для визнання його недійсним, як порушення вимог ст. ст. 4-6 цього Закону, а ч. 1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що право оренди набувається на підставах та в порядку, передбачених цим та іншими законами.

Ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Враховуючи, що право оренди за оспорюваним договором набуто ТОВ "Бородінська СЕС-4" з порушенням порядку, встановленого ст. 13, ч. 2 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", суд вважає доведеним посилання прокурора на недотримання вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки.

Поряд з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог статті 627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи - учасника правовідносин; порушення цього порядку суперечить частині 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", частині 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Посилаючись на відповідність визначеного сторонами в договорі розміру орендної плати законодавчо встановленим межам та на передбачену підпунктом 271.1.2 статті 271 Податкового кодексу України можливість обчислення земельного податку (та, відповідно, орендної плати) щодо земельних ділянок, грошову оцінку яких не проведено, за їх площею, відповідач залишив поза увагою, що спір стосується не обчислення орендної плати за земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої не проведена, а визначення орендної плати при наданні земельної ділянки, щодо якої проведення нормативної грошової оцінки є обов'язковим.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що при передачі земель державної власності (чи комунальної) орендну плату в договорі може бути визначено сторонами на їх власний розсуд, але в граничних межах, встановлених нормами Податкового кодексу України, оскільки норми Податкового кодексу України застосовуються для обчислення орендної плати у випадку, коли нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено, проте, не скасовують та не можуть скасовувати законодавчо встановлений обов'язок з проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки для земельних ділянок державної та комунальної власності для подальшого визначення в договорі оренди землі орендної плати за них (ст. 13 ЗУ "Про оцінку земель").

Щодо посилань відповідача на чинність наказу Головного управління Держземагенства в Одеській області №ОД/5124755500:01:001/00000137 від 13.11.2013р., як на відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки позов подано на захист прав, порушених не наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області №ОД/5124755500:01:001/00000137 від 13.11.2013р., а укладеним договором оренди, та згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України відповідач набуває права використовувати земельну ділянку та обов'язку сплачувати орендну плату не з прийняття рішення компетентним органом про передачу її в оренду, а з договору оренди землі.

Що стосується тверджень відповідача про те, що державний реєстратор прав на нерухоме майно, здійснивши реєстрацію права оренди за спірним договором, тим самим підтвердив відповідність договору вимогам чинного законодавства, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень є, за змістом п. 4 ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом (ст. 17 Закону). Законодавець не покладає на державного реєстратора обов'язку здійснювати перевірку змісту спірного правочину відповідно до наведених у зазначеній позовній заяві підстав, а здійснена реєстрація речового права не позбавляє сторону правочину здійснювати свій судовий захист у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України.

Також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що з метою виконання умов договору щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та експлуатації сонячної електростанції на території Бородінської селищної ради Тарутинського району 13.02.2014р. між ТОВ "Бородінська СЕС-4" та ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було укладено договір № 265 на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт, предметом якого є виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та експлуатації сонячної електростанції на території Бородінської селищної ради Тарутинського району та те, що технічна документація з нормативної грошової оцінки Тарутинською районною радою затверджена, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог прокурора, та, відповідно, підстави для визнання спірного договору оренди недійсним, оскільки станом на день вирішення спору в суді відповідачем не усунено у будь-який спосіб порушення закону, що мали місце при укладенні договору оренди землі № 11 від 13.11.2013р., нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не виготовлено та не подано на затвердження, як то передбачено п. 9.4.7 договору оренди землі № 11 від 13.11.2013р.

З огляду на те, що судом встановлено недодержання в момент укладення договору оренди землі № 11 від 13.11.2013р. вимог ст.13, ч. ч. 2, 3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель", спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України.

П. 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У зв'язку з визнанням недійсним договору оренди землі № 11 від 13.11.2013р. у відповідності до норм ч. 1 ст.216 ЦК України спірна земельна ділянка підлягає поверненню ТОВ "Бородінська СЕС-4" до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Отже, визнаний судом недійсним договір оренди землі № 11 від 13.11.2013р. припиняється на майбутнє, відповідно до ст. 236 ЦК України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені прокурором докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог прокурора Тарутинського району Одеської області, що є підставою для їх повного задоволення.

Що стосується залученої відповідачем під час розгляду справи копії рішення Тарутинської районної ради №701-VІ від 10.12.2014р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Тарутинського району Одеської області (за межами населених пунктів)", відповідно до якого, розглянувши технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Тарутинського району Одеської області (за межами населених пунктів), у відповідності до п.21 ч. ст.43, п.1 ст.59, п.1 ст.73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.2 ст.23 ЗУ "Про оцінку земель", Податкового кодексу України, з метою економічного регулювання земельних відносин при визначенні розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, визначенні втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, районна рада вирішила затвердити технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Тарутинського району Одеської області (за межами населених пунктів) (пункт 1 рішення), - то суд, дослідивши зміст вищезазначеного рішення, встановив, що рішення не стосується нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, переданої відповідачу в оренду за Договором оренди землі № 11 від 13.11.2013р. (кадастровий номер 5124755500:01:001:0790), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000га, а затверджена нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення Тарутинського району Одеської області вводиться в дію тільки з 01 січня 2016р.

Щодо судових витрат по даній справі, то господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року N 7 У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, включаючи судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШІВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0790), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га, який укладено між Головним управлінням Держземагенства в Одеській області (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 38296300) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Леніна, буд. 132, код ЄДРПОУ 38399853) від 13.11.2013р.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Леніна, буд. 132, код ЄДРПОУ 38399853) повернути земельну ділянку, розташовану на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га (кадастровий номер 5124755500:01:001:0790) (за межами населеного пункту) до земель державної власності в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 38296300).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Леніна, буд. 132, код ЄДРПОУ 38399853) на користь Державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України в Одесі /Приморський район/, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) - судовий збір в сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

5 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Леніна, буд. 132, код ЄДРПОУ 38399853) на користь Державного бюджету України (банк - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, УК у м. Одесі/м.Одеса/22030001, код ЄДРПОУ - 38016923, номер рахунку - 31217206782002) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

6 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-4" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Леніна, буд. 132, код ЄДРПОУ 38399853) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, р/р 31211254700007, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030004) 1705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн. 20 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 липня 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко