Рішення

від 30.10.2007 по справі 2-10/07

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-10/07 р.

РІШЕННЯ

Іменем   України

30 жовтня 2007 року. Жидачівський

районний суд Львівської області

В

складі: головуючого - судді  Цюмрака М.Д.

при секретарі   Ткачук О.П. з участю адвокатів   Барабаша Я.Й та Петлевича С.С.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Жидачеві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення

перешкод в користуванні жилим приміщенням та стягнення матеріальної і моральної шкоди, а також за

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та

третьої особи Ходорівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту, складеного

особою нездатною розіміти значення своїх дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до

ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні

жилим приміщенням та стягнення матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи свої

вимоги тим, що вона прописана в будинку АДРЕСА_1, в якому і проживала, власником якого була

ОСОБА_3, яка на випадок своєї смерті 13 липня 2004

року склала заповіт згідно якого все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла і

організацією похорону займалася її рідна сестра - відповідачка по даній справі ОСОБА_2, яка в день,

після похорону, закрила будинок, а ключі від нього забрала, внаслідок чого

позбавила позивачку права користуватися цим житлом, а також забрала документи про право

власності на будинковолодіння, які необхідні позивачці для оформлення спадщини

на своє ім»я в нотаріальній конторі.

На неодноразові звернення позивачки

до відповідачки з приводу повернення їй ключів від будинку та правовстановлюючих документів на

спірне будинковолодіння, відповідачка відмовилась повернути , а тому позивачка змушена звернутися з

даним позовом до суду.

Крім того позивачка ОСОБА_1 просить

суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 2000 грн.завданої їй матеріальної шкоди, оскільки

відповідачка, забравши ключі від будинку, позбавила позивачку можливості користуватися

своїми речами, які залишилися в будинку, а саме: одягом, через що вона змушена

була купувати інший одяг, на що витратила 2000 грн., а також просить стягнути з відповідачки завдану

моральну шкоду в сумі 10 тис. грн., оскільки відповідачка в м.Ходорові необгрунтовано наговорює

на покійну ОСОБА_3 що вона була розумово відстала та наговорює відносно психічного стані покійної. Все це

впливає та відбивається на неодруженій

позивачці, завдає їй душевних страждань, принижує її честь та гідність, престиж, негативно впливає

на стан її здоров"я тому що всі в м.Ходорові знають позивачку як пряму родичку ОСОБА_3і серед знайомої

молоді позаочно виникають необгрунтовані насмішки на адресу позивачки, що

завдає їй душевних страждань.

ОСОБА_2 в свою чергу звернулася до

суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та третьої особи Ходорівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту,

складеного особою нездатною розуміти значення своїх дій, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року

померла її рідна сестра ОСОБА_3, в якої останні 5-6 років свого життя значно погіршився стан

здоров"я, почали проявлятися

психічні розлади. ОСОБА_3 стала втрачати пам"ять, погано орієнтувалась в оточуючому середовищі, не

впізнавала близьких та знайомих їй людей. В квітні 2005 року сестра перебувала на стаціонарному

лікуванні з приводу забою правого колінного суглобу, але в дальнішому був встановлений діагноз "стареча

деменція, дисциркуляторна атеросклеротична енцефалопатія ІІІ ступеня". Враховуючи такий

стан сестри, відповідачка ОСОБА_2почала

2

проживати разом з нею, доглядала її, готувала їй

їжу, прала, доглядала за будинком, а коли сестра ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла, відповідачка

займалася її похоронами.

Після смерті сестри відповідачка

звернулася в Ходорівську нотаріальну контору з приводу оформлення спадщини де

взнала, що сестра залишила заповіт на все своє майно в користь позивачки по справі.

Відповідачка просить визнати даний

заповіт недійсним, оскільки сестра не розуміла значення своїх дій в момент складання заповіту.

В судових засіданнях позивачка

ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_4 вимоги позивачки, викладені в позовній заяві, повністю підтримали, а протів задоволення зустрічного позову заперечили.

Відповідачка ОСОБА_2 свої вимоги,

викладені в зустрічній позовній заяві до суду повністю підтримала, а протів заявленого позову

ОСОБА_1 заперечила.

Суд, заслухавши пояснення

позивачки, її представника ОСОБА_4, відповідачку, представника третьої особи, свідків,

проаналізувавши письмові докази, дав їм оцінку і вважає, що позов ОСОБА_1

підлягає частковому задоволенню,а в позові ОСОБА_2 слід відмовити з таких міркувань.

З пояснень позивачки вбачається, що

ОСОБА_3 була дружиною двоюрідного

брата її матері, тобто родичкою, яку позивачка часто провідувала. ОСОБА_3 своїх

дітей не мала, а тому дуже

прив»язалася до позивачки, прописала до свого будинку на правах члена сім»ї та склала заповіт на все своє майно на

користь позивачки.

Позивачка пояснила, що ОСОБА_3

ніколи не хворіла будь-якими психічними захворюваннями і до самої смерті була при добрій пам»яті,

а тому заповіт складала розуміючи значення своїх

дій.

Про те, що ОСОБА_3 не була психічно

хворою, а мала добру пам»ять до самої смерті ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, яка кожного дня провідувала свою матір, яка

жила по сусідству з ОСОБА_3. ОСОБА_3 часто приходила до матері, вона була при добрій пам»яті,

постійно виписувала газети, сама їх читала, слідкувала за новинами, постійно слухала радіо, була завжди

охайною, а свідок ОСОБА_6 суду ствердила, що вона, як листоноша, постійно

бачила ОСОБА_3, яка отримувала

у свідка пенсію, сама розписувалася за її отримання, а також при свідкові перераховувала гроші. Крім того

ОСОБА_3 постійно виписувала районну газету «Новий час» та «Сільські вісті», які їй приносила свідок і

ОСОБА_3 сама їх читала. ОСОБА_3 була грамотною, начитаною і свідок ніколи не помічала за нею якусь дивну поведінку.

Свідок ОСОБА_7 також ствердила

суду, що ОСОБА_3 до самої смерті була при добрій пам»яті, а із своєю рідною

сестрою ОСОБА_2 вона була у сварці.

Аналогічні пояснення суду дала

свідок ОСОБА_4.

Допитаний в якості свідка приватний

нотаріус Ходорівської нотаріальної контори ОСОБА_8 суду пояснив, що ОСОБА_3 особисто приходила

до нього в нотаріальну контору і він

від її імені склав заповіт на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3 була при доброму здоров»ї та добрій пам»яті. Вона

була нормально одіта і не вигладала на людину,

яка не розуміє що робить.

Суд критично відноситься до

пояснень відповідачки ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які суду стверджували, що ОСОБА_3 останні 5-6 років свого життя вела

себе дивно, все забувала, не впізнавала людей, в її хаті був безлад, а сама

вона одягалася в лахміття. Такі їх пояснення спростовані поясненнями вище

перерахованих свідків, а також актом № 1023 амбулаторної посмертної

судово-психіатричної експертизи

згідно висновку якої вбачається, що ОСОБА_3 на час складення заповіту 13 липня

2004 року стійким хронічним психічним захворюванням не страждала, не перебувала

у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, виявляла ознаки

церебрального атеросклерозу з нерізко-вираженим інтелектуально-мнестичним

зниженням, без психозу та недоумства, що не позбавляло її здатності усвідомлювати

значення своїх дій та керувати ними.

Побачивши такий виснок

спеціалістів, позивачка заявила суду клопотання відносно того, що заповіт підписаний не її сетрою ОСОБА_3, а

іншою особою, тому вважала, що по цій причині заповіт слід визнати недійсним, але ця обставина

також спростована в судовому

3

засіданні висновком № 1456 судово- почеркознавчої

експертизи, яка ствердила, що підпис в першому примірнику заповіту виконано самою ОСОБА_3

Іванівною.

З пояснення третьої особи -

нотаріуса Ходорівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 вбачається, що особа, яка склала в

нотаріальній конторі заповіт, ставить свій підпис під заповітом, а також ставить свій підпис в журналі-

реєстрі реєстрування нотаріальних

дій. Нотаріус завіряє підпис особи на заповіті, а не в книзі реєстрації.

Нотаріус ОСОБА_11 вважає, що як на заповіті

так і в журналі реєстрації нотаріальних дій підпис один і той же.

Суд, оглянувши даний журнал

реєстрації нотаріальних дій переконався, що дійсно на заповіті та в журналі є підписи які виглядають ідентичні.

Із заповіту від 13.07.2004 року,

посвідченого ОСОБА_8- державним нотаріусом Ходорівської державної нотаріальної контори вбачається, що

ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1

Отже, судом достовірно встановлено,

що ОСОБА_3 все своє майно, в тому числі і спірний житловий будинок АДРЕСА_1заповіла 13.07.2004 року позивачці по

справі, будучи при тому при добрій пам»яті, розуміючи значення своїх дій, як це стверджено в

судовому засіданні актом № 1023 амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи, а також особисто

поставила в заповіті свій підпис, що доведено в судовому засіданні висновком № 1456 судово-

почеркознавчої експертизи.

При таких обставинах в зустрічному

позові ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним слід відмовити за його недоведеністю, а позов ОСОБА_1

підлягає задоволенню в частині усунення перешкод в користуванні житловим

приміщенням.

Суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні

її вимог відносно стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, оскільки такі вимоги нічим не доведені.

Для того, що стягнути з

відповідачки матеріальну шкоду в сумі 2000 грн. позивачка не долучила жодного доказу відносно того, що вона

витратила на купівлю нового одягу таку суму

/чеки, квитанції, свідчення фізичних осіб/.

Крім того не зуміла довести суду, що

неправомірними діями відповідачка завдала їй моральну шкоду.

Адже відповідачка стверджувала, що

психічними розладами страдала її рідна сестра ОСОБА_3,

а не позивачка по справі і крім того поширення таких відомостей аж ніяк не могло принести позивачці

моральні страждання так як ОСОБА_3, відносно якої ОСОБА_2розповсюджувала неправдиві вигадки

відносно її психічної повноцінності не являється прямою родичкою позивачці, не

кровною родичкою, а була дружиною двоюрідного брата матері позивачки, тому в цій частині

позовних вимог також слід відмовити.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК

України, 156 ЖК України, 209, 1166, 1167, 1235,1268, 1269 ЦК

України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов"язати ОСОБА_2 не чинити

перешкод ОСОБА_1в користуванні

житловим будинком АДРЕСА_1Жидачівського району Львівської області, зобов"язавши її повернути

ОСОБА_1 ключі від даного житлового будинку та правовстановлюючі документи на даний будинок, оформлені на

ім"я ОСОБА_3/свідоцтво про право власності/.

В решта позовних вимог

ОСОБА_1відмовити за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні зустрічного позову

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про

визнання недійсним заповіту, складеного особою нездатною розуміти значення

своїх дій відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до

судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області.

4

Заява про апеляційне оскарження

рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження рішення через Жидачівський районний суд.