Рішення

від 07.07.2015 по справі 906/850/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" липня 2015 р. Справа № 906/850/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+"

про стягнення 165687,16грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" (відповідача) 165687,16грн заборгованості за договором про надання охоронних послуг №04/23 від 23.04.2014, з яких: 116190,32грн - основний борг, 1575,73грн - 3% річних та 47921,11грн - інфляційні нарахування.

Представник позивача в засідання суду не з`явився. У судовому засіданні 23.06.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не попередив, хоча про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

22.06.2015 за вх.№8230 до суду повернулася ухвала суду від 10.06.2015 (а.с.79-81), яка направлялася за адресою відповідача, з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст.ст. 17, 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" 23.06.2015 судом здійснено електронний запит №20767446 та роздрукований Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру щодо відповідача (а.с.83-85), в якому вказана адреса останнього, ідентична адресі, зазначеній позивачем у позовній заяві.

Слід відзначити, що згідно абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Так, про факт відправлення відповідачу ухвали суду від 23.06.2015 свідчать роздрукований у судовому засіданні 07.07.2015 витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 99) та реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 25.06.2015 (а.с. 97-98).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, то на підставі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд у судовому засіданні дослідив матеріали справи, а саме: договір про надання охоронних послуг №04/23 від 23.04.2014 з додатками до нього; додаткові угоди до вказаного договору; акт зняття постів від 08.11.2014; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); претензію, виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача; статут позивача та інші.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+2" був укладений договір про надання охоронних послуг №04/23 (а.с.12-17), відповідно до умов якого відповідач (Замовник) замовляє, а позивач (Охорона) надає охоронні послуги, а саме: приймає під охорону об`єкт, вказаний у Дислокації (Додаток №1 до даного договору) (п.1.1. договору).

Згідно п.1.3. вказаного договору Замовник бере на себе зобов`язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного договору

Так, відповідно до п.4.2. договору про надання охоронних послуг №04/23 від 23.04.2014 оплата Замовником вартості послуг здійснюється щомісячно, в наступному порядку: передоплата в розмірі 50% від вартості послуг з 10 до 15 числа місяця, в якому надаються послуги. Наступна частина оплати в розмірі 50% здійснюється з 01 до 05 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Оплата здійснюється в безготівкову порядку шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок Охорони після попереднього надання Охороною рахунка для здіснення оплати або без такого.

До вказаного вище договору сторонами було укладено додаткові угоди від 05.05.2014 (а.с. 19), від 02.06.2014 (а.с. 21), від 12.06.2014 (а.с. 23), від 16.07.2014 (а.с. 25), від 22.07.2014 (а.с. 27), від 30.07.2014 (а.с. 29), від 05.08.2014 (а.с. 31), від 18.08.2014 (а.с. 33), від 20.08.2014 (а.с. 35), від 28.08.2014 (а.с. 37), від 04.09.2014 (а.с. 39), 09.09.2014 (а.с. 41), від 26.09.2014 (а.с. 43), від 27.10.2014 (а.с. 45), якими вносилися відповідні зміни до Додатку №1 (Дислокації об`єктів) до договору про надання охоронних послуг №04/23 від 23.04.2014.

Крім того, щомісяця до 1 числа, наступного за звітним, Охорона складає та надає Акт виконаних робіт на адресу Замовника. Замовник повинен підписати Акт виконаних робіт відповідно до умов даного договору не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним (п.7.2. договору).

Так, на виконання умов зазначеного договору позивач надав, а відповідач прийняв охоронні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 30.04.2014, №0000023 від 31.05.2014, №0000033 від 30.06.2014, №0000045 від 31.07.2014, №0000058 від 31.08.2014, №0000076 від 30.09.2014, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 50-55).

Слід зазначити, що факт надання Замовнику послуг підтверджується ч и н н і с т ю д а н о г о д о г о в о р у (п.7.1. договору про надання охоронних послуг №04/23 від 23.04.2014).

При цьому, у матеріалах справи знаходиться підписаний 08.11.2014 повноважними представниками сторін акт знаття постів охорони (а.с. 47), тобто договір припинив свою дію 08.11.2014.

Таким чином, позивачем свої зобов'язання за договором про надання охоронних послуг №04/23 від 23.04.2014 виконано належним чином та в повному обсязі на суму 512892,48грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №04/23 від 23.04.2014, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж правова норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе договором №04/23 від 23.04.2014 зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих охоронних послуг виконав лише частково на суму 396702,16грн. Тому, станом на день звернення з позовною заявою до суду в Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп" існувала заборгованість у сумі 116190,32грн.

06.04.2015 позивачем направлена претензія відповідачу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 48-49).

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 116190,32грн основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1575,73грн - 3% річних та 47921,11грн – інфляційних нарахувань за період з 05.12.2014 по 19.05.2015.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних, суд вважає його правильним і таким, що здійснений згідно вимог чинного законодавства, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 1575,73грн – 3% річних.

Разом з тим, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку про його невірність, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з відповідними змінами і доповненнями) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і й о г о н а й м е н ш и й п е р і о д в и з н а ч е н н я с к л а д а є м і с я ц ь (абз.2 п.3.2. зазначеної Постанови).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення п о ч и н а ю ч и з м і с я ц я, н а с т у п н о г о з а м і с я ц е м, у я к о м у м а в б у т и з д і й с н е н и й п л а т і ж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (абз.3 п.3.2. Постанови).

Тому, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок суми інфляційних нарахувань, починаючи з січня 2015 року (оскільки строк кінцевого розрахунку за надані охоронні послуги настав 05.12.2014) по квітень 2015 року включно (так як це останній повний місяць нарахування позивачем заборгованості), а саме:

116190,32грн (сума боргу) х 137,13% (індекс інфляції за січень-квітень 2015 року) – 116190,32грн (сума боргу) = 43141,47грн.

Отже, сума інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню, становить 43141,47грн. У частині стягнення 4779,64грн інфляційних нарахувань (47921,11грн – 43141,47грн) суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 116190,32грн - основного боргу, 1575,73грн - 3% річних і 43141,47грн – інфляційних нарахувань обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 4779,64грн інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" (11312, Житомирська обл., Ємільчинський район, с. Підлуби; код ЄДРПОУ 38335344) на користь Товаристваз обмеженою відповідальністю "Іберія Груп" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 20, офіс 1; код ЄДРПОУ 38937625):

- 116190,32грн - основного боргу;

- 1575,73грн - 3% річних;

- 43141,47грн - інфляційних нарахувань;

- 3218,15грн - судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 4779,64грн інфляційних нарахувань.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - сторонам рек. з пов.