Постанова

від 19.05.2008 по справі 2-а-112/08

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  19 травня 2008

року      Тальнівський районний суд

Черкаської області в складі :

головуючого   - судді   Фролова О.Л.

              при

секретарі                 Кремсалюк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального

захисту населення  Тальнівської районної

державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту

населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення

недоотриманих сум невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И В :

         Позивач

звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення сум невиплаченої

щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду III групи за 2005 рік та з 2006

по 2007 рік як інваліду IІ групи, у відповідності до Закону України «Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII. На

підставу своїх вимог посилається на те, що він, як інвалід III групи з

2000 року та як інвалід IІ групи з 15.03.2006 року, що підтверджується витягом

із акту огляду у МСЕК Серія 2ЧК № 037245 Черкаської обласної МСЕК №2 яку було

видано 13.06.2000 року як інваліду III групи та випискою із акту огляду у МСЕК

Серія 5ЧК № 083404 яку було видано 06.04.2006 року як інваліду IІ групи,

відноситься до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на

ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок

Чорнобильської катастрофи (категорія 1) НОМЕР_1, видане 21 липня 2000 року.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому, як інваліду III групи

належить щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних

плат а як інваліду ІI групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. В той час,

як він за 2005 рік отримав 100 грн. 00 коп., за 2006 рік отримав 100 грн. 00

коп., та за 2007 рік отримав 100 грн. 00 коп. Відповідно до розрахунку який він

виклала в позовної заяви на даний час існує заборгованість в розмірі 5103

грн.00 коп., як невиплачена щорічна допомога на оздоровлення, що і змусило його

звернутись до суду.

Позивач  в судовому засіданні позов підтримав повністю

та просив суд стягнути на його ­користь невиплачену частину щорічної допомоги

по оздоровленню як інваліду III групи за 2005 рік та як інваліду IІ групи за 2006-2007

роки з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської

обласної державної адміністрації виходячи з положень Закону України „Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”, та довідки наданої відповідачем, в якій зазначено час

перерахування зазначеної вище допомоги. Крім того позивачем було подано до суду

клопотання про продовження строку звернення до суду за захистом своїх прав по

отриманню щорічної допомоги на оздоровлення інваліду, посилаючись на те, що про

порушення свого права на отримання вищевказаної допомоги він дізнався на

початку 2008 року.

Представник УПСЗН Тальнівської районної державної адміністрації позовні

вимоги не визнав повністю посилаючись на те, що Управління праці і соціального

захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації діяло в межах

законодавства, порушень по питанню нарахування щорічної допомоги на

оздоровлення не було, позивачу було повністю сплачено компенсацію на

оздоровлення відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня

1996 року №836 та від 12.07.2005 року №562, що стверджується довідкою Головного

УПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації (вхідний № 354/01 від

28.03.08 року), відповідно до якої позивач отримав за 2005 рік 100 грн., за

2006 рік 100 грн. та за 2007 рік 100 грн. Крім того представник відповідача

пояснив, що УПСЗН Тальнівської райдержадміністрації в разі стягнення сум

невиплаченої

2

щорічної допомоги по оздоровленню не зможе виплатити

вказану суму в зв'язку з відсутністю коштів.

Представник

Головного УПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації також позов не

визнав та доповнив, що оскільки Верховна Рада своїми рішеннями, зокрема

Законами України „Про Державний бюджет” на відповідні роки призупиняла дію

положень соціальних статей щодо відповідних виплат, то Головне управління не

мало права та законних підстав виплачувати позивачу щорічну допомогу на

оздоровлення за вказаний період відповідно до положень статті 48 Закону України

„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” у встановленому розмірі відповідно до мінімальної

заробітної плати на момент виникнення права на виплату. Крім того представник

відповідача просить застосувати при винесенні рішення строк, встановлений ст.99

КАС України та відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Заслухавши

сторони вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по справі, суд

вважає, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного:

            Згідно з

частиною 2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому

засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в управління праці

та соціального захисту населення як інвалід III групи з 2000 року, а як інвалід

ІI групи з 2006 року, що стверджується довідкою МСЕК Серія

2ЧК № 037245 Черкаської обласної МСЕК №2 яку було видано 13.06.2000 року як

інваліду III групи та довідкою до акту огляду МСЕК Серія 5ЧК № 083404 яку було

видано 06.04.2006 року як інваліду ІI групи, посвідченням особи, яка

постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) НОМЕР_1, видане

21 липня 2000 року та визнається стороною в запереченні наданим до суду

начальником УПСЗН Тальнівської районної державної адміністрації в якому

вказано, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні праці та

соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації з

21.03.2000 року, як потерпілий від аварії на ЧАЕС I категорії, інвалід III

групи а з 15.03.2006 року як інвалід ІI групи. В судовому засіданні

встановлено, що допомогу на оздоровлення за 2005 рік позивач отримав 31.12.2005

року у розмірі 100 грн., за 2006 рік - 06.09.2006 року у розмірі 100 грн. та за

2007 рік - 10.07.2007 року у розмірі 100 грн., що стверджується довідкою центра

по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного УПСЗН Черкаської

обласної державної адміністрації № (вхідний 354/01 від 28.03.2008 року).

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року

№796-XII щорічна допомога інвалідам III групи

виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, інвалідам IІ групи

у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної

плати визначається на момент виплати. Відповідно ст. 83 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1

вересня 2005 року становить 332 гривні на місяць. Відповідно ст. 82. Закону

України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» розмір мінімальної

заробітної плати з 1 липня 2006 року становить 375 гривень на місяць.

Відповідно ст. 76. Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року становить 440 гривень

на місяць. Вказані Закони не містили обмежень щодо застосування ст.48 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи». Виходячи із загальних засад пріоритетності законів

над підзаконними нормативними актами при вирішенні цього спору, застосуванню

підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету

Міністрів України № 836 та № 562. Виходячи з вищевказаного, розміру мінімальної

заробітної плати встановленої на момент виплати та суми отриманої позивачем, на

користь позивача за 2005-2007 роки підлягає стягненню

3

5103 грн. 00 коп. (2005 рік 332х4=1328-100=1228; 2006 рік

375х5=1875-100=1775; 2007 рік 440х5=2200-100=2100; 1228+1775+2100=5103). В

зв'язку з тим, що виплата всіх компенсацій та допомоги здійснюється Головним

управлінням праці та соціального захисту населення, стягнення недоплаченої суми

щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки на користь позивача

провести з Головного УПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації. Про

порушення свого права щодо отримання в повному обсязі щорічної разової грошової

допомоги, позивач дізнався на початку 2008 році, тому суд у відповідності до

ст.ст.99,100 КАС України вважає, що строк звернення позивача до суду для

захисту свого права не пропущено.  

Відповідно до

ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV, суди

застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У

рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України»,

Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати

невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника

відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в

задоволенні позову.

В рішенні

Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 вказано, що

Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян

України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним

законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою

конституційного права на забезпечення життєвого рівня, який принаймні не може

бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження

змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до

чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії

можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої ст.85 та

пункту 19 ст.92 Конституції України надзвичайного стану. Конституційний Суд

України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними), положення статті 58 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2001 рік» щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в

частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх

рівнів, та положення статті 60 цього Закону в частині зупинення дії окремих

положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначених статтею 24 Закону України

«Про Державний бюджет України на 1999 рік». 

На підставі Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про Державний бюджет України на

2005 рік»; Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»;

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та керуючись, ст. ст.

11;71;86;99;100;159;163; КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1до

управління праці та соціального захисту населення Тальнівської районної

державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту

населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення

невиплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення  задовольнити.

Стягнути з

Головного управління праці та соціального захисту населення  Черкаської обласної державної адміністрації

на користь ОСОБА_1 5103 грн. 00 коп. недоплаченої суми щорічної допомоги на

оздоровлення за 2005-2007 роки.

Заява про

апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного

адміністративного суду через Тальнівський районний суд протягом десяти днів з

дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5с.186 КАС

України.

Головуючий