Ухвала

від 07.07.2015 по справі 820/9317/13-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

7 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А., суддів:Самсіна І.Л., Волкова О.Ф., - розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» (далі - ТОВ) до Реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Ботік», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 про скасування рішення,

встановила:

23 червня 2015 року до Верховного Суду України надійшла заява ТОВ про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року, якою постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, залишено без зміни.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України погодився з рішеннями суду апеляційної інстанції про відмову у задоволені позову ТОВ «Супіна Агро», оскільки, судом апеляційної інстанції в обґрунтування судового рішення вказано, що надані позивачем витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень по майновим правам на земельні ділянки не є належним доказом на підтвердження факту реєстрації спірних договорів оренди землі, оскільки стосується інших фізичних осіб. Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, відомості про суб'єкта права на земельну ділянку, у тому числі, права оренди землі, є складовою відомостей про земельну ділянку, яка міститься у Поземельній книзі, як складовій частині державного земельного кадастру та, відповідно, такими відомостями, які підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру. ТОВ Компанія «Ботік» державному реєстратору подано повний пакет документів, необхідних для здійснення державної реєстрації прав оренди разом із заявами щодо кожної земельної ділянки. При здійсненні реєстрації прав оренди за ТОВ Компанія «Ботік» державним реєстратором враховано, у тому числі, витяг з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які не містили даних щодо наявності зареєстрованого у встановленому законом порядку права оренди вказаних земельних ділянок за іншою особою.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про те, що до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. В процесі розгляду справи судами встановлений факт подвійної реєстрації оренди земельних ділянок третіх осіб з ТОВ Агрофірма «Косівщинська», а потім з ТОВ «АВІС-Україна». Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із доведеності позивачем своїх вимог, оскільки здійснюючи реєстрацію договорів оренди земельних ділянок Управління Держземагенства порушило вимоги пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи наведене та керуючись статтею 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

відмовити у допуску справи до провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» до Реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Ботік», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 про скасування рішення за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: І.Л. Самсін О.Ф. Волков