Ухвала

від 09.07.2015 по справі 922/2728/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 липня 2015 року Справа № 922/2728/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Справедливість та безпека України" на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 06.04.2015 у справі Господарського суду№ 922/2728/14 Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Групп" доТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" простягнення коштів ВСТАНОВИВ: Громадська організація "Справедливість та безпека України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром", в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 922/2728/14.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Громадською організацією "Справедливість та безпека України" не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір". Натомість, в касаційній скарзі представник скаржника Голова Громадської організації "Справедливість та безпека України" Індутний С.М. посилається на те, що громадські організації відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору.

Підстави звільнення від сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав .

Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені Законом України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 № 4572-VI (далі - Закон № 4572). Громадська організація - це добровільне об'єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частини перша, третя статті 1 Закону № 4572). Згідно з Законом № 4572 засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об'єднання є фізичні особи, які можуть утворювати громадську організацію зі статусом або без статусу юридичної особи (частини друга, третя, п'ята статті 1). Необхідним етапом створення громадської організації як юридичної особи є її реєстрація в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених Законом № 4572 (частина перша статті 12 Закону № 4572). Така реєстрація передбачає, зокрема, внесення відомостей про громадську організацію до Реєстру громадських об'єднань і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також видачу свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання як громадської організації.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб .

Водночас, скаржником до касаційної скарги не додано ні статут, яким би було передбачено повноваження Громадської організації "Справедливість та безпека України" захищати в суді права та охоронювані законом інтереси інших осіб, ні зазначено норму відповідного закону, яка визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" є членом Громадської організації "Справедливість та безпека України", оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" є юридичною особою, в той час як згідно із Законом № 4572 засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об'єднання є фізичні особи .

Таким чином, Громадська організація "Справедливість та безпека України" повинна була сплатити судовий збір на загальних засадах відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Несплата судового збору є підставою для повернення касаційної скарги та доданих до неї документів на підставі пункту 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу , із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права .

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Громадської організації "Справедливість та безпека України" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 922/2728/14 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 4, 6 ст. 111 3 ГПК України.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що у разі повторного звернення із касаційною скаргою, після усунення обставин зазначених у даній ухвалі, Громадській організації "Справедливість та безпека України" необхідно додати до касаційної скарги оригінал апеляційної скарги із додатками до неї.

Керуючись ст. 86, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Громадській організації "Справедливість та безпека України" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 922/2728/14.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ