Ухвала

від 07.10.2015 по справі 922/2728/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 жовтня 2015 року Справа № 922/2728/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівІванова Л.Б. Картере В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Справедливість та безпека України" на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 06.04.2015 у справі Господарського суду№ 922/2728/14 Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Групп" доТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" простягнення коштів ВСТАНОВИВ: Громадська організація "Справедливість та безпека України" 08.07.2015 (про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку на конверті, в якому була надіслана касаційна скарга) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром", в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 922/2728/14.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон), у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Громадською організацією "Справедливість та безпека України" при поданні касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом. Натомість, в касаційній скарзі представник скаржника Голова Громадської організації "Справедливість та безпека України" Індутний С.М. посилається на те, що громадські організації відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону звільнені від сплати судового збору.

Підстави звільнення від сплати судового збору визначені статтею 5 Закону.

Пунктом 7 частини першої статті 5 Закону передбачено, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав .

Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 № 4572-VI (далі - Закон № 4572). Громадська організація - це добровільне об'єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частини перша, третя статті 1 Закону № 4572). Згідно з Законом № 4572 засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об'єднання є фізичні особи, які можуть утворювати громадську організацію зі статусом або без статусу юридичної особи (частини друга, третя, п'ята статті 1). Необхідним етапом створення громадської організації як юридичної особи є її реєстрація в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених Законом № 4572 (частина перша статті 12 Закону № 4572). Така реєстрація передбачає, зокрема, внесення відомостей про громадську організацію до Реєстру громадських об'єднань і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також видачу свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання як громадської організації.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб .

Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено норму відповідного закону, яка визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" є членом Громадської організації "Справедливість та безпека України", оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" є юридичною особою, в той час як згідно з частиною 3 ст. 1 Закону № 4572 засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об'єднання є фізичні особи . Крім того, підпунктом 4.1. пункту 4 Статуту Громадської організації "Справедливість та безпека України" передбачено, що "членами Організації можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, дотримуються та виконують положення цього Статуту, беруть участь у діяльності Організації, виконують рішення керівних органів Організації".

Таким чином, Громадська організація "Справедливість та безпека України" повинна була сплатити судовий збір на загальних засадах відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Несплата судового збору є підставою для повернення касаційної скарги та доданих до неї документів на підставі пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК України.

Крім того, статтею 110 ГПК України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Оскаржувана ухвала була винесена 06.04.2014, двадцятиденний строк на оскарження даної ухвали закінчився 27.04.2015 (понеділок), в той час, як скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 08.07.2015 (що вбачається зі штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана касаційна скарга), тобто скаржник звернувся з касаційною скаргою із пропуском двадцятиденного строку для її подання, чим порушив вищенаведені норми ГПК України.

З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги Громадська організація "Справедливість та безпека України" до Вищого господарського суду України не зверталася. Водночас, відсутність у касаційній скарзі причин пропуску строку касаційного оскарження унеможливлює відновлення пропущеного строку й за ініціативою суду.

Наведене є підставою, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що у разі повторного звернення із касаційною скаргою, після усунення обставин зазначених у даній ухвалі, Громадській організації "Справедливість та безпека України" необхідно додати до касаційної скарги оригінал апеляційної скарги із додатками до неї.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Громадської організації "Справедливість та безпека України" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 922/2728/14 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 4, 5 ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Громадській організації "Справедливість та безпека України" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 922/2728/14.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО суддіЛ.Б. ІВАНОВА В.І. КАРТЕРЕ