Постанова

від 08.07.2015 по справі 907/985/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа № 907/985/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М"

б/н від 25.05.2015 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 06.05.2015 р.

у справі № 907/985/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М", с. Мужієво Закарпатської області

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства „ВТБ ОСОБА_1", м. Київ

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Берегово

2) Закритого акціонерного товариства В«КотнарВ» , с. Мужієво Закарпатської області

про визнання відсутніми у ПАТ „ВТБ ОСОБА_1В» права заставодержателя за договорами застави обладнання від 25.04.12 укладеними ПАТ „ВТБ ОСОБА_1В» та ТОВ „Котнар-МВ» , посвідченими приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованими в реєстрі під № 2139, 2140, 2141 та за іпотечним договором від 25.04.12 укладеним ПАТ „ВТБ ОСОБА_1В» та ТОВ „Котнар-МВ» , посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрованим у реєстрі під №2138

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача:ОСОБА_4 - представник

(довіреність №474/11.5.2 від 11.09.2014 року)

від третої особи 1: не з'явився

від третої особи 2: ОСОБА_5 - ліквідатор (посвідчення №1210 від 09.12.2013 року)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Плотніцького Б.Д., розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю Гнатюк Г.М. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Гнатюк Г.М., Михалюк О.В. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.07.2015р. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М. та перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року у склад колегії для розгляду вказаної справи замість суддів Гнатюк Г.М. та Михалюк О.В. введено - суддів Мирутенка О.Л. та Плотніцького Б.Д.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2015 року у справі №907/985/13 (суддя Ушак І.Г.) у позові відмовлено повністю; судові витрати за розгляд справи покладено на позивача.

Рішення суду мотивоване недоведеністю та безпідставністю позовних вимог про визнання відсутніми у ПАТ „ВТБ ОСОБА_1В» права заставодержателя за договорами застави та за іпотечним договором, оскільки зазначені договори продовжують діяти і забезпечувати виконання зобов'язань встановлених кредитними договорами.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю „Котнар-М" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 25.05.2015 року та доповненням до апеляційної скарги б/н від 22.06.2015 року, в яких просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 907/985/13 від 06.05.2015р. та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було досліджено Кредитних договорів укладених між боржником та ПАТ «ВТБ ОСОБА_1», неповно з'ясовано, що сума заборгованості ЗАТ «Котнар» перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» є значно більшою, ніж визначена у Мировій угоді сума, яку зобов'язалося сплатити ТзОВ «Котнар-М» - 32 750 000,00 грн., а тому на думку скаржника Кредитні договори не можуть бути основним зобов'язанням для ТзОВ «Котнар-М».

Разом з тим, скаржник вважає безпідставним висновок місцевого господарського суду про те, що для ТзОВ «Котнар-М» Мирова угода не була основним зобов'язанням, а є лише процедурою у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а основним зобов'язанням є кредитні договори, укладені між ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» та ЗАТ «Котнар».

При цьому, скаржник зазначає, що ТзОВ «Котнар-М» добросовісно виконувало взяті на себе зобов'язання за Мировою угодою, оскільки сплатило у строк з початку дії Мирової угоди до винесення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. на користь ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» 5 700 000,00 грн.

Скориставшись своїм правом, Публічне акціонерне товариство „ВТБ ОСОБА_1" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Котнар-М», а рішення господарського суду Закарпатської області від 06.05.2015р. залишити без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 24.06.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.07.2015р.

Розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду.

В дане судове засідання прибули представники відповідача та третьої особи 2, проте, позивач та третя особа 1 явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р. та підписом уповноваженого представника позивача - ОСОБА_6 на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 24.06.2015р.

07 липня 2015 року Львівському апеляційному господарському суду від позивача поступила заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання.

При цьому, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у вищевказаній заяві представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Відтак, розглянувши заяву скаржника (вхідний номер канцелярії суду № 01-04/4314/15 від 07.07.2015р.) про відкладення розгляду справи Львівський апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у її задоволенні, оскільки вона документально не обґрунтована.

Враховуючи ту обставину, що позивач та третя особа 1 належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третьої особи 1.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи 2 у даному судовому засіданні, а також враховуючи пояснення позивача надані у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2015р. у справі №907/985/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М" без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.10.2013р. у справі №907/985/13 (суддя Ремецькі О.Ф.) позов задоволено повністю; визнано припиненим Договір застави обладнання від 25 квітня 2012 року укладений між ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» та ТзОВ В«Котнар-МВ» та посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_3В, зареєстрований в реєстрі № 2139; визнано припиненим Договір застави обладнання від 25 квітня 2012 року укладений між ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» та ТзОВ В«Котнар-МВ» та посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_3В, зареєстрований в реєстрі № 21340; визнано припиненим Договір застави обладнання від 25 квітня 2012 року укладений між ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» та ТзОВ В«Котнар-МВ» та посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_3В, зареєстрований в реєстрі № 21341; визнано припиненим Іпотечний договір від 25 квітня 2012 року укладений між ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» та ТзОВ В«Котнар-МВ» та посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_3В, зареєстрований в реєстрі № 2138; стягнуто з ПАТ „ВТБ ОСОБА_1" на користь ТзОВ „Котнар-М" суму 4 588 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору (т. 1 а.с. 109-117).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2014р. у даній справі апеляційну скаргу ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» від 01.11.2013р. задоволено; рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2013 року у справі № 907/985/13 скасовано; прийнято нове рішення - у позові відмовлено; стягнуто з ТзОВ В«Котнар-МВ» на користь ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (т. 1 а.с. 205-210).

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2014р. у даній справі касаційну скаргу ТзОВ "Котнар-М" задоволено частково; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2014р. у справі № 907/985/13 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2013р. скасовано і справу направлено на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області (т. 2 а.с. 34-41).

Постанова Вищого господарського суду України від 07.08.2014р. мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми статей 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України, неповно та необ'єктивно розглянуто справу, а також не з'ясовано належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

У постанові від 07.08.2014р. Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що при новому розгляді справи слід всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

В ході розгляду справи встановлено, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.06.2010р. було порушено провадження у справі № 5/58 про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» і постановою господарського суду Закарпатської області від 30.03.2011р. ЗАТ В«КотнарВ» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

В подальшому, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.2012р. було затверджено Мирову угоду, укладену 06.12.2011 року між ЗАТ В«КотнарВ» , комітетом кредиторів та третьою особою TзOB В«Котнар-МВ» , відповідно до умов якої TзOB В«Котнар-МВ» зобов'язано укласти із ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» іпотечний договір та договори застави, за якими TзOB В«Котнар-МВ» передає в іпотеку нерухоме майно та в заставу - обладнання згідно переліку, в рахунок забезпечення виконання Банкрутом та/або ТзОВ В«Котнар-МВ» в межах суми 32 750 000,00 грн. зобов'язань перед ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 019КL від 26.06.2007р. і договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 025 КL від 14.08.2008р.; провадження у справі № 5/58 припинено.

Документальними доказами у справі встановлено, що 25 квітня 2012 року між ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» (Іпотекодержатель) та TзOB В«Котнар-МВ» (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 2137 (т. 1 а.с. 43-51), відповідно до умов якого, Іпотекою забезпечується виконання Іпотекодавцем та\або Банкрутом Основного зобов'язання перед Іпотекодержателем, що виникають з мирової угоди від 06.12.2011 року у справі № 5\58 про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» , затвердженої ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16 березня 2012 року в сумі 32 750 000 грн. не пізніше 31.08.2015 року (п. 1.2. Іпотечного договору).

Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є комплекс будівель, що знаходяться за адресою с. Мужієво, вул. Р. Ференца II, 274 "б" на земельній ділянці площею 0,4002 га, кадастровий номер 2120486400:03:000:0004 (пресовочна літ. В«АВ» 22,3 кв. м.; компресорна літ. "Б" 31,0 кв. І; будівля операторної В«ВВ» 27.5 кв. м., огорожа 1, яма I-VIII, песколовка IX).

Згідно з п. 4.2.5. Іпотечного договору Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за мировою угодою у повному обсязі, незалежно від терміну виконання зобов'язань, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі у разі, в тому числі, поновлення справи про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» .

Також, 25 квітня 2012 року між ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» (Заставодержатель) та ТзОВ В«Котнар-МВ» (заставодавець) укладено три договори застави обладнання (т. 1 а.с. 52-57, т. 1 а.с. 60-65 та т. 1 а.с. 68-73) посвідчені приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровані в реєстрі під № 2139, № 2140 та № 2141, відповідно до умов яких Заставодавець, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язання та\або Банкрута за Мировою угодою, передає в заставу, а Заставодержатель приймає заставу на умовах, визначених у цьому Договорі, рухоме майно, яким є обладнання, зазначено в розділі 2 цих договорів (п. 1.1. Договорів застави обладнання).

Згідно з п. 1.2. Договорів застави обладнання за реєстровим № 2140 та № 2141 (т. 1 а.с. 52-57 та т. 1 а.с. 60-65), вказані договори забезпечують виконання основного зобов'язання Заставодавця та\або Банкрута перед Заставодержателем, що випливають з Мирової угоди від 06.12.2011р. у справі № 5\58 про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» , затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16 березня 2012 року.

Пунктом 1.2. Договору застави обладнання за реєстровим № 2139 (т. 1 а.с. 68-73) передбачено, що у випадку розірвання мирової угоди заставою за цим договором забезпечується обов'язок ЗАТ В«КотнарВ» зі сплати суми вимог ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» за кредитними договорами (договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 019КL від 26.06.2007р. і договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 025 КL від 14.08.2008р.) у незадоволеній (непогашеній) до розірвання мирової угоди частині, а договір застави продовжує діяти до повного виконання ЗАТ В«КотнарВ» такого обов'язку.

У відповідності до п. 4.3.5. Договорів застави обладнання визначено обовя'зки та права сторін, зокрема, право Заставодержателя вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, незалежно від настання строку його виконання, а у випадку незадоволення вимоги протягом строку вказаного у ній - звернути стягнення на предмет застави у випадку, в тому числі, поновлення справи про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» .

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. (т. 1 а.с. 37-42) скасовано ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16.03.2012р. про затвердження мирової угоди від 06.12.2011 року та припинення провадження у справі про банкрутство. І в подальшому, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.03.2013р. прийнято справу про банкрутство ЗАТ «Котнар» до розгляду на стадії ліквідаційної процедури. Таким чином, відбулося поновлення справи про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» .

При цьому, зобов'язання перед ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» щодо повернення кредитних коштів за кредитними договорами у повному обсязі не виконано ні ТОВ В«Котнар-МВ» , ні ЗАТ В«КотнарВ» .

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 відмовлено ТзОВ "Котнар-М" у вчиненні нотаріальної дії - знятті заборони та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів щодо обтяжень майна, записів щодо накладення заборони на відчуження зазначеного у договорах майна (т. 1 а.с. 90-92). Відмову мотивовано тим, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. скасовано лише Мирову угоду у справі про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» .

З огляду на наведене, позивач (ТзОВ «Котнар-М») звернувся до господарського суду Закарпатської області (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання відсутніми у ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» права заставодержателя за договорами застави та договору іпотеки.

Підставою звернення до суду з позовом ТзОВ В«Котнар-МВ» зазначило відмову приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 10.01.2013р. у вчиненні нотаріальної дії - вилученні запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо договору іпотеки та у вилученні запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо договорів застави обладнання - через те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. не вирішено питання про зняття заборони відчуження нерухомого і рухомого майна та вилучення обтяжень нерухомого і рухомого майна із відповідних реєстрів та не зобов'язано нотаріуса зняти заборони відчуження та вилучити записи про обтяження із відповідних реєстрів.

При цьому, позивач вважає, що відповідач як обтяжувач за договорами застави та іпотеки також не звернувся у встановленому порядку з заявами про зняття заборони відчуження нерухомого та рухомого майна та вилучення записів про його обтяження у відповідних реєстрах, що порушує права ТзОВ В«Котнар-МВ» на володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

В силу приписів статті 1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.

Вказана стаття Господарського процесуального кодексу України є реалізацією ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, через норму ч. 1 ст. 55 Конституції України реалізується принцип доступності правосуддя, а гарантоване Конституцією України право на судовий захист з боку держави Україна не може бути обмежене.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Водночас статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб визначений договором або законом.

Зокрема, пункт 7 частини 2 статті 16 ЦК України визначає припинення правовідношення як один із способів захисту цивільних прав. У частині другій статті 20 ГК України зазначено, що способами захисту прав суб'єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин. Права та законні інтереси суб'єктів господарської діяльності захищаються, зокрема, шляхом, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Між тим, ані нормами чинного законодавства, ані укладеними договорами не встановлено такого способу захисту права, як визнання припиненим договору. Вимога про встановлення цивільного факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення цивільного факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Крім того, реалізація такого способу захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору.

Вимоги про визнання договору іпотеки припиненим не відповідають способам захисту прав суб'єктів господарювання, передбачених приписами статті 20 ГПК України та статті 16 ЦК України.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків згідно ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

При цьому, права, визнання відсутніми яких є предметом даного спору, виникли на підставі укладених сторонами договорів застави та договору іпотеки.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставодавцем, відповідно до ст. 583 ЦК України, у договорі застави може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Приписами ст. ст. 589, 590 ЦК України визначено правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, за змістом яких у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Право застави, згідно ст. 593 ЦК України, припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Приписами ст. 1 Закону України В«Про заставуВ» передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами; застава виникає на підставі, зокрема, договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про заставуВ» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту; застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Статтею 19 Закону України В«Про заставуВ» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення.

При цьому, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 20 Закону України В«Про заставуВ» ).

У відповідності до ст. 28 Закону України В«Про заставуВ» застава припиняється:

· з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

· в разі загибелі заставленого майна;

· в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

· в разі примусового продажу заставленого майна;

· при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

· в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Статтею 1 Закону України В«Про іпотекуВ» встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України В«Про іпотекуВ» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки; у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Правовим наслідком порушення обов'язків іпотекодавця, згідно ст. 12 Закону України В«Про іпотекуВ» , є право іпотекодержателя вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ст. 17 Закону України В«Про іпотекуВ» іпотека припиняється у разі:

· припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

· реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

· набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

· визнання іпотечного договору недійсним;

· знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її;

· з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

При цьому, згідно з ст. 33 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами статтей 572 - 593 глави 49 Цивільного кодексу України та спеціальним законом - Законом України «Про іпотеку».

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, в частині покликання скаржника на те, що у ПАТ „ВТБ ОСОБА_1В» відсутнє право, як заставодержателя за договорами застави та договором іпотеки, оскільки основним зобов'язанням за цими договорами є мирова угода, ухвалу про затвердження якої скасовано Львівським апеляційним господарським судом, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з укладених між сторонами договорів застави та договору іпотеки, ТзОВ В«Котнар-МВ» передано в заставу обладнання та в іпотеку нерухоме майно в рахунок забезпечення виконання банкрутом та/або ТзОВ В«Котнар-МВ» в межах суми 32 750 000,00 грн. зобов'язань перед ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» , які виникли з кредитних угод. Проте, учасниками судового процесу, в розумінні ст. 34 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів виконання зобов'язання перед ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» про сплату зазначених коштів у повному обсязі.

Таким чином, відсутні підстави вважати припиненим основне зобов'язання, а відтак, і відсутні правові підстави для визнання відсутніми прав за договорами застави та іпотеки, зокрема, прав ПАТ „ВТБ ОСОБА_1В» (заставодержателя). Тому, враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.

Одночасно, враховуючи вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, колегія суддів звертає увагу на те, що скасування Львівським апеляційним господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди у справі № 5/58, не може бути підставою для визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки та договорами застави укладеними в забезпечення виконання зобов'язання ТзОВ В«Котнар-МВ» або ЗАТ В«КотнарВ» перед ПАТ В«ВТБ В«БанкВ» , оскільки основне зобов'язання в даному випадку не припинилось, доказів належного його виконання сторони суду не надали, а договори застави та договір іпотеки на час розгляду спору не розірвані і не визнані недійсними.

При цьому, в результаті скасування Львівським апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Закарпатської області від 16.03.2012р. про затвердження мирової угоди та про припинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» та прийняття 04.03.2013р. господарським судом Закарпатської області даної справи до розгляду на стадії ліквідаційної процедури, фактично відбулося поновлення справи про банкрутство ЗАТ В«КотнарВ» , яке за змістом п. 4.2.5. Договору іпотеки та п.п. 4.3.5. Договорів застави визначено сторонами підставою, що надає право ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» як іпотеко- та заставодержателя вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у випадку незадоволення вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки та застави.

Крім цього, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р. у справі № 907/561/14 за позовом ТзОВ В«Котнар-МВ» до ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» про визнання припиненими господарських правовідносин за договорами застави та договором іпотеки, яка набрала законної сили, встановлено, що правовідносини сторін за цими договорами не припинилися.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем у справі не подано належних доказів та у встановленому законом порядку не доведено наявність підстав припинення застави та іпотеки за договорами, які би свідчили про відсутність у ПАТ В«ВТБ ОСОБА_1В» прав заставодержателя за цими договорами. При цьому, документальними доказами у справі підтверджено, що зазначені договори застави та договір іпотеки продовжують діяти і забезпечують виконання зобов'язань встановлених кредитними договорами.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2015р. у справі № 907/985/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М" б/н від 25.05.2015 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 09.07.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Плотніцький Б.Д.