Рішення

від 04.06.2010 по справі 2-8/10

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2- 8/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2010 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1, при секретарі ОСОБА_2, за участю: позивачаОСОБА_3, представника позивачаОСОБА_4, відповідачаОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом, і, з урахуванням внесених змін, просив визнати біржовий контракт № 328 від 19.07.2006 року, укладений на Вінницькій товарній універсальній біржі між ТОВ «Профсервіс» від імені продавця Державної податкової інспекції м. Вінниця та відповідачем недійсним в частині зазначення покупця, вважати його покупцем у цьому біржовому контракті, визнати за ним право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3301,40 кв.м та земельну ділянку площею 1,0000 га, розташовані по вул. Промислова, 8б, в м. Ладижин Вінницької області, кадастровий номер 0510600000:07:001:0242.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивача та його представник пояснили, що у червні місяці 2006 року між сторонами була досягнута домовленість про купівлю нежитлової будівлі, розташовані по вул. Промислова, 8б, в м. Ладижин Вінницької області, та земельної ділянки для її обслуговування. При цьому, так як відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, то він погодився від свого імені придбати вказану нерухомість, а згодом передати позивачу, який фактично сплачував усі витрати, пов'язанні з купівлею будівлі та земельної ділянки. На виконання такої домовленості позивачем була надана відповідачу доручення для прийняття участі у прилюдних торгах з продажу нежитлової будівлі.

19.07.2006 року відповідач від імені позивача придбав на Вінницькій товарній універсальній біржі вказану нежитлову будівлю за 31069 грн.. Кошти за неї фактично були сплачені позивачем, шляхом внесення готівки на рахунок відповідача і подальшого від його імені перерахування на рахунок продавця - Державної податкової інспекції м. Вінниця.

22.12.2006 року від імені відповідача позивачем була придбана земельна ділянка для виробничих потреб за 50773 грн.. Переказ коштів за придбання земельної ділянки відбувався вказаним вище вже способом.

Однак, в супереч досягнутих раніше домовленостей, відповідач відмовився виконати свої зобов'язання і переоформити права власності на позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач пояснив, що спірну нерухомість він придбав за власні кошти, про що свідчить його прізвище у платіжних документах. Не заперечуючи сам факт домовленості з позивачем про придбання для нього вказаної нерухомості, вказав, що останнім не були виконання умови щодо повернення йому витрачених коштів на їх придбання, а також відмову від прийняття його до членів новоствореного у майбутньому товариства.

Дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 3 ст. 215 ЦК України вказує, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приблизно у червні місяці 2006 року між сторонами була досягнута домовленість про купівлю відповідачем для позивача нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 3301,40 кв.м та земельної ділянки площею 1,0000 га, для виробничих потреб розташовані по вул. Промислова, 8б, в м. Ладижин Вінницької області, з передачею їх у подальшому останньому.

Дані обставини були визнанні в судовому засіданні як самими сторонами, так і підтвердженні допитаними свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Крім цього, позивачем надано суду на підтвердження свого обґрунтування письмове доручення на ім'я відповідача від 13.06.2006 року, видане для придбання нежитлової будівлі і земельної ділянки по вул. Промислова, 8б, у м. Ладижин Вінницької області та подальшого розпорядження ними відповідно до його вказівки. Дане доручення належним чином зареєстроване у книзі реєстрації доручень за місцем роботи позивача. А також один його екземпляр знаходиться у матеріалах щодо організації продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, ДПІ м. Вінниця.

Також, за заявою позивача до правоохоронних органів щодо заволодіння його майном УДСБЕЗ ГУ МВС України у Вінницькій області була проведення перевірка у порядку ст. 97 КПК України, в результаті якої встановлено, що дійсно відповідач погодився придбати спірне майно для позивача за його кошти, оформивши все на своє ім'я, а потім перереєструвати його на справжнього власника. У зв'язку з тим, що у даному випадку виник цивільно-правовий спір постановою старшого оперативного уповноваженого УДСБЕЗ ГУ МВС України у Вінницькій області, затвердженою т.в.о. начальника Ленінського РВ Вінницького МУ ГУ МВС України у Вінницькій області від 16.12.2008 року у порушенні кримінальної справи було відмовлено. Дана постанова є чинною, не була оскаржена відповідачем чи іншою особою прокурору або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Частина 1 ст. 1004 ЦК України зазначає, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Після цього, 19.07.2006 р. на Вінницькій товарній універсальній біржі між ТОВ «Профсервіс» від імені продавця Державної податкової інспекції м. Вінниця та відповідачем був укладений біржовий контракт № 328 - договір купівлі-продажу (відчуження) нерухомості: нежитлової будівлі загальною площею 3 301, 4 кв.м, що належала Дочірньому підприємству «Укренергомонтажізоляція» ВАТ «Укренергозахист» і знаходилась в податковій заставі. За результатами аукціону вказана будівля була продана відповідачу в особі його представника на біржі - брокера за 31069 грн..

Згідно вказаного договору у власність відповідача відійшла нежитлова будівля складу та майстерня ізоляційних матеріалів літ. А, приміщення комірника літ а, приміщення комірника літ. А-1, приміщення комірника літ. А-2, світлиця літ. А-1. світлиця літ. А-П, що розташовані у Вінницькій області, м. Ладижин, вул. Промислова, буд. 8-6.

Право власності на вказану нежитлову будівлю було зареєстровано 29.09.2006 р. в КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 1723608.

22.12.2006 року між відповідачем та Ладижинською міською радою був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 1,0000 га, згідно плану земельної ділянки, кадастровий номер 0510600000:07:00)1:0242, місце розташування: м. Ладижин, вул. Промислова, 8-Б Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для виробничих потреб. Продаж даної земельної ділянки було вчинено за 50773,00 грн.

На підставі вказаного договору 15.08.2007 р. був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 374177. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та па право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010700200121.

В подальшому відповідач в супереч обов'язку повіреного, передбаченого п. 3 ст. 1006 ЦК України, відмовився передати придбане майно позивачу, мотивуючи це не відшкодуванням йому понесених витрат.

Дані обставини були визнанні сторонами у судовому засіданні та підтвердженні відповідними документами - договорами купівлі-продажу, платіжними дорученнями, тощо.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, між сторонами був укладений договір доручення на придбання спірного нерухомого майна відповідачем як повіреним від імені та за рахунок позивача як довірителя з метою приховати договір купівлі-продажу нерухомого майна, тобто перший є удаваним правочином. Суд вважає, що необхідно у даному випадку перевести прав покупця з відповідача на позивача, оскільки він є фактичним набувачем нерухомого майна.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Тобто визнання спірного правочину недійсним в частині зазначення покупця не тягне за собою визнання недійсними біржового контракту та договору купівлі-продажу в цілому.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо здійснення більшої частини витрат на придбання спірного майна за власний рахунок, так як він не зміг надати доказів наявності у нього на момент здійснення таких витрат належної суми коштів, зважаючи на їх відсутність згідно його ж податкових звітів про доходи за цей період, і не зміг пояснити наявність більшої частини оригіналів платіжних та правовстановлюючих документів у позивача. Позивач в свою чергу довів у нього наявність власних коштів для придбання спірного майна.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні ним судові витрати.

На підставі ст. ст. 215, 217, 235, 1000, 1004 ЦК України, керуючись ст. ст. 6 - 15, 88, 208 - 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати біржовий контракт № 328 від 19.07.2006 року, укладений на Вінницькій товарній універсальній біржі між ТОВ «Профсервіс» від імені продавця Державної податкової інспекції м. Вінниця та ОСОБА_5 недійсним в частині зазначення покупця.

Вважати покупцем у біржовому контракті № 328 від 19.07.2006 року, укладеному на Вінницькій товарній універсальній біржі між ТОВ «Профсервіс» від імені продавця Державної податкової інспекції м. Вінниця та ОСОБА_5 - ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- нежитлову будівлю загальною площею 3301,40 кв.м, розташовану у м. Ладижин Вінницької області, вул. Промислова, 8б: нежитлова будівля складу та майстерня ізоляційних матеріалів літера А, приміщення комірника літера а, приміщення комірника літера а1, приміщення комірника літера а2, світлиця літера А1, світлиця літера АІІ;

- земельну ділянку площею 1,0000 га, розташовану по вул. Промислова, 8б, в м. Ладижин Вінницької області, кадастровий номер 0510600000:07:001:0242.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 сплачених 802 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про намір апеляційного оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя