Постанова

від 08.07.2015 по справі 814/100/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08.07.2015 р. № 814/100/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В., секретар судового засідання Науменко О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгівельної компанії "Прометей", вул. Новобузька, 70(в.Пушкінська, 8, 54030),Миколаїв,54031

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» (далі по тексту - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі по тесту - відповідач, ДПІ, контролюючий орган) від 05.04.2012 року №0000482301, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 704235грн., та №0000502301, яким йому визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6828725грн., з яких 5727394грн. - донараховано податку та 1101331грн. - штрафні санкції.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що рішення ДПІ прийняті у відповідності до чинного законодавства на підставі фактичних даних встановлених в ході виїзної документальної перевірки позивача, яка проведена у спосіб передбачений законом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

В період з 27.02.2012 року по 07.03.2012 року ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлені Актом №640/22-200/36384761 від 23.03.2012 року (далі по тексту також - Акт).

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 135.2 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.4 ст. 138, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого суб'єктом господарювання занижено податок на прибуток в сумі 704235 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 5727394 грн. у періоді, що перевірявся.

Зазначені висновки стали підставою для прийняття відповідачем 05.04.2012 року оспорюваних податкових повідомлень-рішень: №0000482301 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 704235 грн. та №0000502301 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6828725 грн., з яких 5727394 грн. - донараховано податку та 1101331 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до Акта перевірки висновки, що стали підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань, грунтуються на судженнях контролюючого органу про :

- протиправне включення позивачем до складу витрат вартості експедиційних послуг у сумі 5011417грн., за відсутності належного документального підтвердження фактичного виконання цих послуг (товаро-транспортної документації, оформленої при перевезені вантажу, заявки на виконання перевезень вантажів відповідно до умов договору) та їх використання у господарській діяльності підприємства (безтоварність господарських операцій з оформлення експедиційних послуг з ТОВ «Баярд-К» на суму 6 013 700 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 002 283 грн.));

- формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 348750,00 грн. за податковою накладною від 01.08.2011 р. № 31/2, яка не зареєстрована постачальником ПП «Хлібодар» у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- невідображення позивачем у складі податкових зобов'язань з ПДВ операцій по реалізації зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, які були безпосередньо придбані у сільськогосподарських товаровиробників;

- безпідставне включення до податкового кредиту ПДВ у сумі 1786774 грн. у складі вартості придбаних зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, з огляду на придбання позивачем цих товарів з метою використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ;

- віднесення позивачем ПДВ у ціні зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, придбаних у відкритого акціонерного товариства «Зелений Гай», яке не мало статусу сільськогосподарського товаровиробника.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання інкримінованих податкових правопорушень, суд виходить з такого.

1.Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За правилами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 ЗУ В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що підставою включення до валових витрат сум витрат платника податків, сплачених в вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються для подальшого використання у власній господарській діяльності, є здійснення господарської операції, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту в розумінні ПК України не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом, а тим більше контрагентів безпосереднього контрагента суб'єкта господарювання. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей» та ТОВ «Баярд-К» укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг № 19/04 від 19.04.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ «Баярд-К» надано позивачу транспортно-експедиційні послуги, на підтвердження чого надано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, товаро-транспортні накладні.

ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей» відобразила у бухгалтерському обліку отримання експедиційних послуг від постачальника цих послуг ТОВ «Баярд-К» на загальну суму 6 013 700 грн., в т.ч. ПДВ 1 002 283 грн., з яких до складу валових витрат включено 5 011 417 грн.

При цьому, позивач вказує на те, що транспортно-експедиційні послуги, отримані від ТОВ «Баярд-К» полягали у наданні логістичних послуг, завантаження, розвантаження та оформлення супровідних транспортних документів, зокрема, оформлення товаро-транспортних накладних, а також посилається на Довідку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2012р. №451/23-50/37502856 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Баярд-К" (код ЄДРПОУ 37502856) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Зерноторгівельна компанія "Прометей" (код ЄДРПОУ 36384761) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. - 30.09.2011р», у якій зазначено, що звіркою відносин ТОВ "Баярд-К" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Зерноторгівельною компанією "Прометей" (код ЄДРПОУ 36384761), їх вид, обсяг та розрахунки.

Обгрунтовуючи висновок про не підтвердження реальності отримання позивачем експедиційних послуг від ТОВ «Баярд-К» відповідач зазначає, що в актах виконаних робіт не конкретизовано вид наданих (отриманих) послуг (вказано, що виконані експедиційні послуги, але не зазначено, яким чином вказані послуги пов'язані з діяльністю підприємства (підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, робіт, послуг та ін.).

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи суд погоджується з позицією контролюючого органу про те, що надані позивачем акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами, що підтверджують факт виконання робіт (послуг), оскільки не містять інформації про вид та об?єм робіт/послуг (не містять інформації про конкретні об?єми та направлення (види досліджень та ін.), по яким проводились логістичні послуги). Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості робіт (послуг) та, відповідно, доцільність використання їх в господарській діяльності суб'єкта господарювання (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат.

Крім цього, під час перевірки встановлено, що у позивача відсутні товаро-транспортні накладні форми 1-ТН, які повинні підтверджувати факт перевезення товару (оформлення (заповнення) яких, за твердженням позивача, входило до послуг отриманих від ТОВ «Баярд-К»), складання яких передбачено Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» і, згідно яких один екземпляр товарно-транспортної накладної зберігається у замовника транспортних послуг, а також не надано документи, які прямо передбачені Договором від 19.04.2011 №19/04 на експедиційні послуги: заявки на виконання узгоджених перевезень вантажів за установленою формою, які направляються експедитору для узгодження здійснення перевезення.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 24.12.2014 року по справі №К/800/64804/13, якою скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року по справі №2а-4768/12/1470 за цим позовом, транспортно-еспедиційні послуги як роботи, що безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень за договором транспортного експедирування при виконанні експедиторських послуг, окрім договору транспортної експедиції, акта здачі-приймання наданих послуг та експедиторських документів, повинні оформлюватися, зокрема, довіреність на право укладення договору перевезення від імені клієнта, договір перевезення, довіреність, видана експедитором органіації-перевізнику на право отримання вантажу (у разі якщо транспортування виконується третьою особою), перевізні документи. Перелічені документи дозволяють достовірно встановити, для яких саме операцій залучається експедитор та перевірити з'вязок цих послуг з господарською діяльністю платника - їх замовником.

З урахуванням зазначеної позиції Вищого адміністративного суду з даного предмету судового розгляду, суд пропонував позивачу надати будь-які наявні з перелічених документів на підтвердження дійсності виконання отриманих ним екпедиційних послуг.

Позивач зазначених документів не надав, вказавши на їх відсутність взагалі, оскільки ТОВ «Баярд-К» не надавало послуги безпосередньо з перевезення, а лише логістичні, навантажувальні, розвантажувальні та послуги з оформлення супроводжувальних траспортних документів, які полягають у формальному внесенні даних до бланків документів.

Посилання позивача на довідку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2012р. №451/23-50/37502856 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Баярд-К" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Зерноторгівельна компанія "Прометей" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. - 30.09.2011р» не може бути безумовною підставою для спростування доводів відповідача, оскільки акт про результати проведення зустрічної звірки оцінюється на рівні з іншими фактичними даними.

Суд також погоджується з доводами відповідача про те, що посилання позивача на документи, які не надавались до перевірки, в даному випадку є невмотивованими, оскільки приписами п. 44.6 ст. 44 ПК України імперативно встановлено, що документи не надані до перевірки вважаються, такими що були відсутні у платника податків на час складення відповідної звітності. При цьому стаття 44 ПК України визначає порядок надання документів, які не були дослідженні під час проведення перевірки. Так, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

З урахуванням зазначеного суд погоджується з позицією податкового органу щодо не підтвердження реальності здійснення операції між позивачем та ТОВ «Баярд-К» за договором надання транспортно-еспедиційних послуг №19/04 від 19.04.2011р., відсутності економічної доцільності отримання таких послуг і взагалі можливості, в даному випадку, їх використання в господарській діяльності та дійшов висновку про правомірність визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по зазначеним правовідносинам.

2.При розгляді справи також встановлено, між ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей» та ПП «Хлібодар» укладено договір купівлі-продажу №25/07 від 25.07.2011 року, за яким позивач придбав у ПП «Хлібодар» зернові культури.

ПП «Хлібодар» на адресу позивача виписано видаткову накладну №РН-0007358 від 01.08.2011 року та податкову накладну від 01.08.2011 року №31/2 на загальну суму 2 092 500 в т.ч. ПДВ у сумі 348 750 грн., яка віднесена позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2011 року.

Зменшуючи податковий кредит на суму 348750 грн., контролюючий орган виходив з того, що зазначена податкова накладна № 31/2 від 01.08.2011 року в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України не була зареєстрована продавцем - ПП Аграрна фірма «Хлібодар» - в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів, робіт (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту… У разі відмови продавця товарів, робіт (послуг) надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів, робіт (послуг) має право додати до податкової накладної за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Заяву зі скаргою на постачальника-ПП «Хлібодар» до ДПІ від позивача не подано. В свою чергу позивач стверджує про правомірність внесення ним до податкового кредиту в серпні 2011 року суми сумі 348 750,00 грн., оскільки ПП «Хлібодар», яке видало податку накладну від 01.08.2011 року №31/2, в подальшому відобразило наявність виданих чотирьох податкових накладних від 01.08.2011 р. №31/1/2, 31/2/2, 31/3/2 та 31/4/2, в кожній з яких сума ПДВ складає 87187,62 грн. (в сумарному розмірі ПДВ дорівнює 348750 грн.), та які відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають реєстрації, так як сума ПДВ по кожній з податкових накладних не перевищує 100000 грн..

Однак, суд не може погодитися з такою позицією позивача, враховуючи те, що наведені вище чотири податкові накладні, які були виписані ПП «Хлібодар» замість однієї №31/2 від 01.08.2011 року, яку не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, до перевірки не надані.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України надає право виписувати податкові накладні на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), однак при цьому згідно з п.201.4 цієї ж ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

На думку суду, надання в даному випадку позивачем до суду чотирьох податкових накладних, час складання яких неможливо визначити та які не надавались контролюючому органу при проведені перевірки, вказує на спробу уникнути відповідальності за вчинене податкове правопорушення з посиланням на документи, які не були складені в строки визначені ПК України.

Зважаючи, що позивачем не було вчинено дій передбачених п.201.10 ст.210 ПК України, контролюючим органом правомірно встановлено факт завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 348 750 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту в серпні 2011 року ПДВ у сумі 348 750 грн. по податковій накладній, яка не зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вказує на невмотивованість доводів позивача в цій частині

3.Збільшуючи грошове зобов'язання ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей» з податку на додану вартість на суму 2 266521 грн., відповідач вважав, що позивачем відповідні зобов'язання були занижені внаслідок невідображення сум ПДВ по господарським операціям з продажу в період з вересня по грудень 2011 року зернових культур, придбаних у сільгоспвиробників, наступним контрагентам: ТОВ В«АДМ УкраїнаВ» , підприємству з іноземними інвестиціями В«СернаВ» , ТОВ В«ТА КаргіллВ» , ТОВ В«Нью ОСОБА_1 ЮкрейнВ» , ТОВ В«Кернел-ТрейдВ» .

При цьому ДПІ посилається на порушення позивачем п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, який набрав чинності в цій редакції з 06.08.2011р., відповідно до якого тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Так, за результатами перевірки відповідач встановив що TOB «Зерноторгівельна компанія «Прометей» з 06.08.2011 року придбано безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників (суми ПДВ з обсягу придбання віднесено до податкового кредиту) зернові культури: в вересні 2011 року (соняшник 2905,61 т; ячмінь 104,82 т), в жовтні 2011 року (кукурудза 1641,22 т), в листопаді 2011 року (кукурудза 3359,38 т), в грудні 2011 року (пшениця 100,86 т)

З 06.08.2011 року позивачем реалізовано зернові культури без податкових зобов'язань з податку на додану вартість (які безпосередньо придбані у сільськогосподарських підприємств - виробників з податковим кредитом) в вересні 2011 року (соняшник 2187,72 т; ячмінь 52,2 т), в жовтні 2011 року (кукурудза 1259,94 т), в листопаді 2011 року (кукурудза 863,08 т), в грудні 2011 року (пшениця 100,62 т).

Позивач зазначає, що зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД він придбав після 06.08.2011 року, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за вересень-грудень 2011 року, не у сільгоспвиробників (без ПДВ), тому наступний продаж контрагентам покупцям ( ТОВ «АДМ», ПП «Сєрна», ТОВ «КА Каргілл», ТОВ «Нью ОСОБА_1 Юкрейн» та ТОВ «Кернел-Трейд») також здійснено без ПДВ.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24.12.2014 року по даній справі з цього приводу зазначив, що суди зробили однозначний висновок про те, що зернові культури, які виступали предметом розглядуваних операцій, були придбані позивачем не у сільськогосподарських підприємств - виробників, пославшись при цьому виключно на наданий позивачем перелік постачальників. У той же час, суди не перевірили належним чином доводи ДПІ про придбання позивачем з 06.08.2011 зернових культур безпосередньо у сільськогосподарських виробників з віднесенням сум ПДВ у ціні відповідної продукції до податкового кредиту та з подальшою реалізацією цього товару без формування податкових зобов'язань з ПДВ, не дослідили зміст відповідних операцій, їх учасників та статус постачальників позивача, порядок відображення цих операцій у податковому обліку Товариства.

Відповідно до інформації, отриманої від ГУ статистики у Миколаївській області (лист від 26.02.2015 р.). та Державної служби статистики (лист від 25.03.2015 р. ) відповідно до переліку постачальників позивача, Агрофірма у формі ТОВ «Авангард ЛТД», ТОВ «Агро-Альянс СХГ», ТОВ «Агромастер Плюс», ПАТ «Вознесенськоблплемсервіс» є сільгоспвиробниками та перебувають на спеціальному режимі оподаткування.

Отже, в даному випадку суд погоджується з позицією контролюючого органу з підстав того, що позивач не підтвердив своєї позиції, не надав жодного доказу на підтвердження закупки зернових культур не у сільгоспвиробників та/або знаходження залишків товару на час здійснення перевірки (як стверджує позивач), які б спростовували висновки відповідача, які ґрунтуються на допустимих фактичних даних.

4.Збільшуючи грошове зобов'язання по ПДВ на суму 1786 774 грн., контролюючий орган виходив з того, що позивачем неправомірно завищено податковий кредиту на суму 1786774 грн. за рахунок віднесення суми ПДВ у складі придбаних у лютому-серпні 2011 року зернових культур товарних позицій згідно УКТ ЗЕД по операціям, які на думку податкового органу, звільнені від оподаткування.

Заперечуючи проти цього, позивач зазначає, що операції з придбання зернових культур не звільненні від оподаткування, адже придбана у сільгоспвиробників сільгосппродукція була перероблена у сонячне масло, шрот та борошно, а потім реалізовано контрагентам - покупцям:

- ПрАТ «Креатив» (податкові накладні № 89 від 04.04.11, № 88 від 06.04.11, №90 від 08.04.11, № 91 від 15.04.11, №92 від 18.04.11,№93 від 28.04.11, №134 від 21.05.11, №134 від 13.06.11, № 404 від 03.11.11);

- ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (податкова накладна №201 від 29.07.11);

- ТОВ СП «Нібулон» (податкові накладні № 220 від 06.08.11, №232 від 11.08.11, №250 від 17.08.11, №251 від 17.08.11, № 340 від 30.09.11, №341 від 30.09.11, № 285 від 01.09.11, № 288 від 03.09.11, № 320 від 25.09.11, №327 від 26.09.11, №333 від 28.09.11, №334 від 28.09.11, №336 від 29.09.11, №337 від 29.09.11);

- ТОВ «Виробнича компанія «Прометей» (податкові накладні № 456 від 28.11.11, №252 від 16.12.11) .

Відповідно до п. 198.4, 198.5 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту.

Якщо в подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених пп.196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податків скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Згідно пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної під категорії 1008 10 00 00), згідно УКТ ЗЕД та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами-виробниками зазначених товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (в редакції, що діяла до 06.08.2011).

Відповідно до висновків Вищого адміністративного суду України з даного епізоду, викладених в ухалі від 24.12.2014 року, з огляду на наведені законодавчі положення при перевірці доводів податкового органу щодо формування позивачем податкового кредиту у сумі 1786774 грн. за операціями з придбання зернових культур, які не призначалися для їх використання в оподатковуваних операціях, судам слід було вичерпно дослідити, за якими саме операціями було сформовано податковий кредит у вказаній сумі та встановити подальше використання позивачем придбаної продукції.

При дослідженні податкових накладних, наданих позивачем на підтвердження реалізації переробленої сільгосппродукції, судом встановлено, що за договорами на адресу позивача за результатами переробки сільгоспродукції поставлено: ПрАТ «Креатив» - соняшник, масло соняшникове нерафіноване, шрот соняшника, ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» - борошно вищого, 1, 2 сорту, ін., ТОВ «Виробнича компанія «Прометей» - ячмінь, ТОВ СП «Нібулон» - пшениця 6 кл., пшениця 3 кл., ячмінь, кукурудза.

Наведене свідчить про часткове підтвердження позиції позивача щодо реалізації перероблених сільгоспродуктів на адресу ПрАт «Креатив» (масло соняшникове, шрот) та ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (борошно) та правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за цими операціями в розмірі 1005708грн.36коп..

За таких обставин, позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000502301 на суму 1009475 грн. 34 коп., з яких: 1005708грн.34коп. - основного зобов'язання та 3767грн. - штрафна санкція - підлягає задоволенню.

5. У серпні, вересні та листопаді 2011 року позивач придбавав у ТОВ «Зелений Гай» зернові культури на суму 323 066 грн. Вважаючи, що ТОВ «Зелений гай» відноситься до сільгосподарського підприємства, позивач включив суми ПДВ у складі вартості придбаних зернових культур до податкового кредиту.

Під час перевірки ДПІ дійшла висновку про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у складі вартості придбаних у серпні, вересні, листопаді 2011 р. зернових культур у ТОВ «Зелений Гай», яке не є сільськогосподарським підприємством-виробником.

Відповідно до пункту п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.10 зі змінами та доповненнями внесеними Законом України від 07.07.11 №3609 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу», який набрав чинності з 06.08.2011 року, тимчасово, до 1 січня 2014 року, від ПДВ звільняються операції з постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної під категорії 1008 10 00 00), згідно УКТ ЗЕД та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств виробників (в редакції, що діяла з 06.08.2011).

Згідно з п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, вимогам якого не відповідає ВАТ «Зелений Гай».

Пунктом 198.4 статті 198 ПК України встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари, послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

З наведеного вбачається, що у випадку, якщо підприємство купує товари не у сільськогосподарського підприємства - виробника, то операції з продажу цих зернових культур звільняються від оподаткування, а отже і податковий кредит у зв'язку з таким придбанням не нараховується.

В спростування висновків ДПІ позивач вказує на те, що знаходження підприємства, яке має ознаки сільськогосподарського підприємства, на загальній системі оподаткування не спростовує можливість віднесення його до сільськогосподарського підприємства. Разом з цим позивачем надана довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої станом на 22.08.2012 року видами діяльності ТОВ «Зелений Гай» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, овочів і баштанних культур, тощо.

Надаючи правову оцінки цим операціям, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24.12.2014 р. по цій справі зазначив, що досліджуючи порядок формування позивачем даних податкового обліку по операціям з ВАТ «Зелений Гай», суди повинні були встановити наявність (або відсутність) у цього постачальника ознак сільськогосподарського підприємства у розумінні п. 209.6 ст. 209 ПК України.

На підставі інформації, що містить повідомлення Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області та акт Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС «Про результати документальної планової виїзної перевірки ВАТ «Зелений Гай» від 18.04.2012р., при розгляді справи встановлено, що питома вага сільгосппродукції ВАТ «Зелений Гай» в 2011 році становила 56%, що вказує на відсутність ознак сільгоспвиробника у ВАТ «Зелений Гай» в 2011 році.

Крім того, згідно з п.209.8 ст. 209 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) норми цієї ст. 209 не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали.

Таким чином, у 2011 році ВАТ «Зелений Гай» не мало статусу сільгоспвиробника в контексті приписів 209 ПК України, а отже операції з продажу зернових культур, придбаних у ТОВ «Зелений Гай», не підлягають оподаткуванню. Як наслідок, по операціям з купівлі у ТОВ «Зелений Гай» зернових культур податковий кредит не нараховується.

Вищенаведене в сукупності є підставою для часткового задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 05.04.2012 року №0000482301 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 1009475 гривень 34 копійки (1005708грн.34коп. основного зобов'язання та 3767грн. - штрафна санкція).

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В.Желєзний