Рішення

від 03.04.2009 по справі 9/34-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.09

          Справа № 9/34-09.

За

позовом: Виробничо - комерційного підприємства Товариства з обмеженою

відповідальністю «Торгсервіс», м. Кролевець Сумської області

До

відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

Про

стягнення 2  303  грн. 01 коп.

за

участю  представників сторін:

Від

позивача -         не з'явився.

Від   відповідача -    не з'явився.

Суддя

Лущик М.С.

При

секретарі с/з Гордієнко Ж.М.

В

судовому засіданні яке відбулося 30.03.2009 року було оголошено перерву  до 03.04.2009 року на 10 год. 20 хв.

Суть

спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд  стягнути з відповідача заборгованість в

загальній сумі 2 303 грн. 01 коп., в тому числі 1770 грн. 66 коп. -основного

боргу, 160 грн. 29 коп. -пені за прострочення оплати товару, 100 грн. 00 коп.

-штрафу за не підписання акту звірки взаєморозрахунків, 176 грн. 656 коп.  -штрафу за порушення терміну розрахунків, 20

грн. 03 коп. -3% річних від простроченої суми, 75 грн. 37 коп. -інфляційних

нарахувань, та просить стягнути з відповідача 102 грн. 00 коп. - державного

мита та 118 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно - технічне забезпечення

судового процесу.

30.03.2009

року позивач подав клопотання про зміну позовних вимог, згідно якого на

підставі ст. 22 господарського процесуального кодексу України  просить суд при вирішенні справи не

враховувати позовні вимоги в частині сплати відповідачем штрафу в розмірі 100

грн. 00 коп. за відмову в підписанні акту звірки взаєморозрахунків та 176 грн.

66 коп. штрафу за порушення терміну розрахунків та зазначає, що  інші позовні вимоги залишаються в силі.

Відповідач

в   судове засідання не з'явився, відзив

на позов не подав.

Згідно

ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи суд встановив:

30

квітня 2008 року  позивач

виробничо-комерційне підприємство ТОВ ,,Торгсервіс" та відповідач  фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали

договір поставки товарів за № 485.

Відповідно   до умов Договору, Позивач у липні 2008 року

поставив Відповідачу продовольчі товари на загальну суму 1770 (одна тисяча

сімсот сімдесят) грн. 66 коп. Дані товари Відповідач отримав та прийняв у свою

власність. Поставка товарів Позивачем та отримання і приймання товарів

Відповідачем підтверджується наступними первинними документами: видаткова

накладна РНSU- 0037632 від 16.07.2008р. на суму 328,86 грн.; видаткова накладна

РНSU -0038238 від 21.07.2008р. на суму 740,57грн.; видаткова накладна РНSU -

0038240 від 21.07.2008р. на суму 471,84 грн.; видаткова накладна РНSU  -0038288 від 21.07.2008р. на суму 429,39 грн.

Згідно

п. п.4.1,4.2 Договору Відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений

товар, шляхом перерахування 100% його вартості на розрахунковий рахунок або

шляхом внесення готівки в касу. Термін оплати за поставлену партію товару

становив 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару. Тобто, до 28 липня

2008 року Відповідач повинен був повністю розрахуватися за поставлений товар,

сплативши Позивачу його вартість в загальній сумі 1770 (одна тисяча сімсот

сімдесят) грн. 66 коп., про не виконав взяті на себе зобов'язання.

Частиною

1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається

зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один

суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну

дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому

числі кредитор) має право вимагати від 

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно

ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Частиною

1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється

від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом

1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття

629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання

сторонами.

Згідно

пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних

для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою

для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

законами або договором.

Згідно

ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є

його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом

зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно

частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі

визнаються  господарські санкції у

вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення   господарської   діяльності,  

невиконання   або   неналежного  

виконання господарського зобов'язання.

Пунктом

6.1. Договору зазначено, що за прострочення оплати товару відповідач

зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ за кожен день прострочення. 

Згідно

розрахунку позивача розмір пені складає 

160 грн. 29 коп.

Згідно

ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми.

Згідно

розрахунку позивача  розмір  3% річних складає 20 грн. 03 коп.,  інфляційних нарахувань - 75 грн. 37 коп.

Позивач

не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача

визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають

задоволенню.

При

зверненні до суду позивачем також було заявлено до стягнення 100  грн. 00 коп. штрафу за не підписання  акту звірки взаєморозрахунків та 176 грн. 66

коп. штрафу за порушення терміну розрахунків.

Про

те клопотанням  від 30.03.2009 року

позивач відмовився від вищевказаних позовних вимог, у зв'язку з чим провадження

по справі в частині стягнення 100 грн. 00 коп. штрафу за не підписання  акту звірки взаєморозрахунків та 176 грн. 66

коп. штрафу за порушення терміну розрахунків підлягає припиненню  на підставі п. 4 ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України.

Відповідно

до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

пропорційно задоволеним вимогам. .

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,

82-85 ГПК України, суд -

В

И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Виробничо 

- комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгсервіс» (41302, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4,  код 30033501) 1770 грн. 66 коп.  основного боргу,  160 грн. 29 

коп. - пені, 20 грн. 03 коп. - 3 %річних, 75 грн. 37 коп. - інфляційних

нарахувань,   89 грн. 74 коп.  - державного мита та 103 грн. 82 коп. -

витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження по справі

припинити на підставі  п. 4 ст.  80 господарського процесуального кодексу

України.

4.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

СУДДЯ                                                                     

М.С. Лущик