Рішення

від 26.02.2009 по справі 2/17пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

26.02.09

р.                                                                                                      

Справа № 2/17пд                              

Суддя

господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при

секретарі  судового засідання Трубачевій

А.О.

розглянув

у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за

позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк 

до

відповідача: Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” м. Донецьк

про

визнання договору оренди приміщення від 01.01.2003р. недійсним

за

зустрічним позовом : Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” м. Донецьк

до

відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк

про

зобов'язання повернути набуте та збережене без достатніх правових підстав

приміщення площею 65м2, розташоване за адресою: м. Донецьк-14, пр.

Дзержинського, 55, шляхом його звільнення

За

участю

представників

сторін

від

позивача:       не з'явився

від

відповідача:   не з'явився

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач,

Приватний підприємецьОСОБА_1м. Донецьк, звернувся до господарського суду

Донецької області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” м.

Донецьк про визнання договору оренди приміщення від 01.01.2003р., укладений між

Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом “Мир-65”

недійсним.

В

обґрунтування позову позивач посилається на те, що Житлово-будівельний

кооператив “Мир-65” не є власником приміщення розташованого за адресою: м.

Донецьк - 145, пр. Дзержинського, 55, у зв'язку з чим відповідач на думку

позивача не мав права укладати договір оренди приміщення від 01.01.2003р. Як на

правову підставу позову позивач посилається на ст. 48, 59, 86 ЦК УРСР та ст. 2,

4, 48 Закону України “Про власність”.

Відповідач

у відзиві на позовну заяву від 11.02.2008р. зазначає, що не заперечує проти

визнання договору оренди приміщення від 01.01.2003р. недійсним, але тільки з

підстав його невідповідності вимогам закону щодо істотних умов договору оренди.

Посилається на те, що право власності відповідача на вбудоване нежитлове

приміщення площею 313,7м2 житлового будинку 55 по пр. Дзержинського встановлено

рішенням Господарського суду Донецької області від 31.05.2007р. по справі №

6/122пн.

11.02.2008р.

Житлово-будівельний кооператив “Мир-65” звернувся до господарського суду

Донецької області з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємця

ОСОБА_1про зобов'язання повернути набуте та збережене без достатніх правових

підстав приміщення площею 65м2, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр.

Дзержинського, 55, шляхом його звільнення.

В

обґрунтування заявленого зустрічного позову посилається на те, що він є

власником приміщення на підставі рішення господарського суду Донецької області

від 31.05.2007р. вказує на те, що вказане підтверджується Витягом про

реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15752644, технічним паспортом зі

змінами від 03.07.2007р. та в разі визнання договору оренди приміщення від

01.01.2003р. недійсним наполягає на застосуванні правових наслідків недійсності

правочину. Як на правову підставу заявленого позову вказує на ст. 216, 317,

321, 387, 1212, 1213 ЦК України.

Позивачем

за зустрічним позовом надано заяву про забезпечення зустрічного позову від

25.03.3008р.

Ухвалою

господарського суду від 25.03.2008р. у задоволенні заяви позивача за зустрічним

позовом про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову шляхом заборони

Приватному підприємцю ОСОБА_1 використовувати нежитлове приміщення загальною

площею 65м2, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Дзержинського, 55 -

відмовлено.

Ухвалою

господарського суду Донецької області від 25.03.2008р. провадження у справі

було зупинено до розгляду касаційної скарги по справі № 6/122пн.

12.02.2009р.

ухвалою господарського суду Донецької області провадження у справі було

поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у

справі.

Процесуальний

строк розгляду справи продовжувався.

 Заслухавши у судовому засіданні представників

сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2003р.

між Житлово-будівельним кооперативом “Мир-65” (Орендодавцем) та Приватним

підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди приміщення.

За

цим договором Орендодавець надає, а Орендар приймає в користування приміщення

площею 65м2 для службового використання, яке розташоване за адресою: м.

Донецьк,                      пр.

Дзержинського, 55.

Позивач

звернувся до суду з вимогою про визнання договору оренди приміщення від

01.01.2003р. недійсним, оскільки на думку позивача відповідач не є власником

спірного приміщення та вважає договір оренди таким, що суперечить положенням

чинного законодавства України.

Відповідач

посилається на той факт, що він є власником приміщення, що розташоване за

адресою: м. Донецьк -14, пр. Дзержинського, 55 та передано в оренду позивачу на

підставі рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2007р. по

справі по справі № 6/122пн та вказані обставина підтверджуються Витягом про

реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15752644, виданий КП Бюро

технічної інвентаризації м. Донецька 30.08.2007р., технічним паспортом зі

змінами від 03.07.2007р.

Ухвалою

господарського суду Донецької області від 25.03.2008р. провадження у справі

було зупинено у зв'язку з поданням Приватним підприємцемОСОБА_2 касаційної

скарги до Вищого господарського суду України по справі № 6/122пн.

Постановою

Вищого господарського суду України від 10.04.2008р. скасовано рішення

господарського суду Донецької області від 31.05.2007р. по справі №6/122пн,

передано вказану справу на новий розгляд.

          Під час нового розгляду справи,

рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.08 р. по справі №

6/122пн позовні вимоги про визнання за Житлово-будівельним кооперативом

„Мир-65”, м. Донецьк  права власності на

вбудовані нежитлові приміщення площею 629,6 кв.м (блок А) в будинку №53 по пр.

Дзержинського у м. Донецьку та площею 313,7 кв.м. (блок В) в будинку №55 по пр.

Дзержинського у м. Донецьку, про спонукання відповідача зареєструвати право

власності на вказане майно залишено без задоволення за недоведеністю. Визнати

право комунальної власності територіальної громади м. Донецька на вбудовані

нежитлові приміщення площею 629,6 кв.м. (блок А) в будинку №53 по                               пр.

Дзержинського у м. Донецьку та площею 313,7 кв.м. (блок В) в будинку №55

по                         пр.

Дзержинського у м. Донецьку.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. рішення

господарського суду Донецької області від 29.10.2008р. по справі № 6/122пн

залишено без змін.

За

приписами ст. 35 ГПК України  факти,   встановлені 

рішенням  господарського  суду 

(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони.

Спірні

відносини суд вважає за необхідне розглянути за правилами вимог, Цивільного

кодексу України, що діяв до 01.01.04р. Також, відповідно до Тимчасових  та 

перехідних  положень  Цивільного 

кодексу України, що набув чинності з 01.01.2004 р., а саме пунктів 4, 9,

дійсність договору, який оспорюється, має вирішуватись відповідно до вимог

Цивільного  кодексу в редакції 1963 року

та вимог законодавства чинного на час укладання та виконання спірного договору.

Проаналізувавши

надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши

всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує визнання

договору недійсним, суд дійшов висновку про наявність підстав для  задоволення позовних вимог, виходячи з

наступного.

За

приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стисною

2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт

господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних

інтересів.  

Правочином

є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

Якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або

інша заінтересована особа, заперечує його дійсність на підставах встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Стаття

48 ЦК УРСР встановлює загальні умови недійсності угод, що не відповідає вимогам

закону.

За

приписами ст. 4 Закону України “Про власність”, який діяв на момент укладання

договору оренди приміщення від 01.01.2003р., право володіти, користуватися та

розпоряджатися майном на свій розсуд має виключно власник майна.

Згідно

до ст. 86 ЦК УРСР та ст. 3 Закону України “Про власність” право власності - це

врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і

розпорядження майном.

Статтею

4 Закону України “Про власність” визначено, що 

власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не

суперечать закону. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати

шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом

інтереси громадян, юридичних осіб і держави. При здійсненні своїх прав і

виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад

суспільства. 

Відповідно

до ст. 48 Закону України “Про власність” Україна законодавчо забезпечує

громадянам, організаціям та іншими власникам рівні умови захисту права

власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би

ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування

завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським

судом.

Приписами

ст. 49 Закону України “Про власність” встановлено, що володіння майном

вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. 

Як

встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.08 р. по

справі № 6/122пн власником вбудованого нежитлового приміщення площею 313,7

кв.м. (блок В) в будинку № 55 по пр. Дзержинського у м. Донецьку (у вказаному

приміщенні розташований й спірний об'єкт оренди, площею 65м2) є територіальна

громада м. Донецька.

Статтею

256 ЦК УРСР передбачено, що за договором майнового найму наймодавець

зобов'язується надати майно в тимчасове користування за плату.

Згідно

ст. 268 ЦК УРСР, при переході права власності на здане в найм майно від

наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Таким

чином, наймодавцем може бути тільки власник майна.   

Наведене

свідчить про те, що Житлово-будівельний кооператив “Мир-65” уклав договір

оренди від 01.01.2003р. з Приватним підприємцем ОСОБА_1, не мавши права

власності на майно, що є предметом спірного договору, а отже  не мав права передавати в оренду приміщення,

розташоване за адресою: м. Донецьк - 14, пр. Дзержинського, 55 та не міг

виступати стороною по договору оренди приміщення від 01.10.2003р. з огляду на

той факт, що він не є власником нерухомого майна.

Таким

чином договір оренди приміщення від 01.01.2003р. укладений між Приватним

підприємцем ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом “Мир-65” є таким, що

суперечить вимогам закону, зокрема Цивільному кодексу УРСР та Закону України

“Про власність” та підлягає визнанню недійсним.

Щодо

зустрічних вимог Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” про зобов'язання

Приватного підприємця ОСОБА_1повернути Житлово-будівельному кооперативу

“Мир-65” набуте та збережене без достатніх правових підстав приміщення площею

65м2, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Дзержинського, 55, шляхом його

звільнення то суд виходить з наступного.

Статтею

317 ЦК України встановлено, що право володіння, користування та розпорядження

майном належить тільки власнику.

Згідно

до ст. 321. ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

За

приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від

особи, яка незаконно, без достатньої правової підстави заволоділа ним.

Як

встановлено, рішення господарського суду Донецької області по справі №

6/122пн  від 29.10.08 р. власником

вбудованого нежитлового приміщення площею 313,7 кв.м. (блок В) в будинку № 55

по пр. Дзержинського у м. Донецьку є територіальна громада м. Донецька.

З врахуванням

наведеного за висновками суду Житлово-будівельний кооператив “Мир-65” не має

підстав вимагати повернення приміщення площею 65м2, розташоване за

адресою:             м. Донецьк, пр.

Дзержинського, 55, шляхом його звільнення, оскільки не є власником спірного

приміщення.

За

таких обставин у задоволенні зустрічного позову Житлово-будівельного

кооперативу “Мир-65” слід відмовити.

Відповідно

зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності.

З

огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази відсутності у

Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” права власності на нежитлове

приміщення, що розташоване за адресою м. Донецьк, пр. Дзержинського, 55, площею

313,7 кв.м., позовні вимоги позивача за зустрічним позовом, щодо визнання

договору оренди від 01.01.2003р. недійсним підлягають задоволенню, а зустрічні

позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” про зобов'язання

Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути Житлово-будівельному кооперативу

“Мир-65” набуте та збережене без достатніх правових підстав приміщення площею

65м2, розташоване за адресою: м. Донецьк,                           

пр. Дзержинського, 55, шляхом його звільнення залишенню без задоволення.

Судові

витрати за первинним позовом покладаються на відповідача, судові витрати

за  зустрічним позовом покладаються на

позивача за зустрічним позовом в порядку, що передбачений ст.49 Господарського

процесуального кодексу України.

На

підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом УРСР, Цивільним кодексом

України, Законом України “Про власність”, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49,

75, 78, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов

Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу

“Мир-65” м. Донецьк про визнання договору оренди приміщення від 01.01.2003р.,

укладеного між Житлово-будівельним кооперативом “Мир-65” та Приватним

підприємцем ОСОБА_1 недійсним - задовольнити повністю.

Визнати

недійсним договір оренди приміщення від 01.01.2003р., укладений між

Житлово-будівельним кооперативом “Мир-65” та Приватним підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути

з Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” (83014, м. Донецьк,                          пр. Дзержинського,

55, р/р 260019801475 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЗКПО 23111437) на користь

Приватного підприємця ОСОБА_1(83055, м. Донецьк,                            бул. Шевченко, 3/6, ІПН 2574000407) судові

витрати: державне мито в розмірі 85грн., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

У

задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу “Мир-65” м. Донецьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк про зобов'язання Приватного

підприємця ОСОБА_1повернути Житлово-будівельному кооперативу “Мир-65” набуте та

збережене без достатніх правових підстав приміщення площею 65м2, розташоване за

адресою: м. Донецьк-14, пр. Дзержинського, 55, шляхом його звільнення відмовити

повністю.   

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через

господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів

з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня

набрання рішенням законної сили.

Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Мартюхіна

Н.О.