Рішення

від 14.09.2010 по справі 2-1460-10

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Горохівський районний суд Волинської області

м. Горохів, вул. Шевченка, 29, 45700, (03379) 2-14-54

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2010 року Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - Вілюка М.П.,

при секретарі - Домбровській З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області про визнання дій неправомірними та стягнення недотриманої суми допомоги, -

встановив:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області про визнання дій неправомірними та стягнення недотриманої суми одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 та 2010 роки. Позовні вимоги мотивує тим, що він є інвалідом війни 2 групи, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» користується пільгами, а саме: має право на отримання до 5 травня разової грошової допомоги. Просить дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області про відмову проведення перерахунку та виплати одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня визнати неправомірними та стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму щорічної грошової допомоги за 2009 рік в сумі 3554 гривні та за 2010 рік в сумі 5168 гривень. Також просить стягнути в його користь понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, та просить їх задовольнити.

Відповідач в наданому суду запереченні позов не визнав та пояснив, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» внесено зміни до ст.. 48 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно яких разова допомога до 5 травня виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а саме інвалідам війни 2 групи за 2009 рік в сумі 430 гривень та за 2010 рік в сумі 480 гривень.. В задоволенні позову просить відмовити, справу слухати без участі їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення. і

У відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня, що становить вісім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію даного закону здійснюється органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного та міського бюджетів.

Як встановлено судом, в 2009 році виплачено позивачу до 5 травня щорічну разову грошову допомогу в розмірі 430 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Виплату спірної грошової допомоги позивачу у 2009 році в розмірі 430 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», суд вважає неправомірною та такою, що порушує норми спеціального закону, виходячи із приоритетності Закону над підзаконними актами.

Оскільки положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які передбачають виплату до 5 травня щорічної разової допомоги є чинним, позивач має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Разом з тим, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права наданого Законом є безпідставними.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

Суму прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року в розмірі 498 гривень.

Визначаючи розмір стягнення, суд бере до уваги, що позивачу в 2009 році виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 430 гривень, а тому до стягнення підлягає сума в розмірі 3554 гривні (498x8=3984-430=3554).

Суму прожиткового мінімуму на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» в розмірі 706 гривень.

Визначаючи розмір стягнення, суд бере до уваги, що позивачу в 2010 році виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 480 гривень, а тому до стягнення підлягає сума в розмірі 5168 гривні ( 706x8= 5648-480= 5168).

Згідно ст.. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються стороні, на користь якої ухвалено рішення пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010», суд, -

вирішив:

Позов задовольнити .

Визнати неправомірними дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області з приводу відмови у виплаті разової грошової допомога до 5 травня за 2009 та 2010 роки ОСОБА_1 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов’язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області зробити перерахунок та виплатити невиплачену частину грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня за 2009 та 2010 роки в розмірі 8722 гривні.

Стягнути з управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області в користь ОСОБА_1 37 гривень понесених ним судових витрат понесених при сплаті ІТЗ.

На рішення суду може бути подано апеляцію протягом 10 днів з моменту його проголошення.

ОСОБА_2