ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2015 року Справа № 922/4386/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіБакуліна С.В., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року у справі№ 922/4386/14 господарського судуХарківської області за позовомПрокурора Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області до 1. Близнюківської районної державної адміністрації, 2. Фермерського господарства "Ніка 2011", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційної служби Близнюківського районного управління юстиції провизнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку
В засіданні взяли участь представники:
- прокуратури:Романов Р.О. посвідчення № 014714 від - позивача:не з'явився, - відповідачів:Близнюківської РДА: не з'явився, ФГ "Ніка 2011": ОСОБА_5 - керівник, - третьої особи:не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області (далі за текстом - ГУ Держземагенства у Харківській області) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Близнюківської районної державної адміністрації (далі за текстом - Близнюківська РДА), фермерського господарства "Ніка 2011", (далі за текстом - ФГ "Ніка 2011"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - реєстраційної служби Близнюківського районного управління юстиції про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської РДА 14.07.2011 року № 334 (зі змінами внесеними розпорядженням голови Близнюківської РДА від 05.10.2011 року № 537); визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської РДА від 03.12.2012 № 1404; визнання недійсним укладеного між Близнюківською РДА та ФГ "Ніка 2011" договір оренди землі від 03.12.2012 року, а також скасування його державної реєстрації від 11.12.2012 року за № 632068154002247, вчиненої у Державному реєстрі земель відділом Держкомзему у Близнюківському районі; зобов'язання ФГ "Ніка 2011" повернути державі в особі ГУ Держземагентства у Харківській області земельну ділянку площею 50, 0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) вартістю, згідно нормативної грошової оцінки, 1 084 421, 31 грн., розташовану на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року у справі № 922/4386/14 в задоволенні позовних вимог прокурору Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області - відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року у справі № 922/4386/14 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року у справі № 922/4386/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 19 Конституції України, ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", ст. ст. 5, 31, 51, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 30.06.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга заступника прокурора Харківської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2015 року.
Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2015 року № 03-05/1170 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/4386/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Фролової Г.М. та виходом з відпустки судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).
Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 17.06.2011 року фізична особа ОСОБА_6 звернувся до Близнюківської РДА із Заявою, в якій просив надати в довгострокову оренду земельну ділянку площею 41, 39 га із земель резервного фонду на території Острівщанської сільради для ведення фермерського господарства терміном на сорок дев'ять років.
Згідно Протоколу № 2 Постійно діючої районної комісії з питань земельних відносин при Близнюківській РДА від 11.07.2011 року комісією прийнято рішення про надання ОСОБА_7 земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Бурбулатівської сільради.
Судами встановлено, що 25.08.2011 року Близнюківська РДА (орендодавець) та фізична особа ОСОБА_6 (орендар) уклали тимчасовий договір оренди землі, терміном дії один рік до 31.12.2011 року, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Бурбулатівської сільської ради загальною площею 50, 00 га.
Згідно п. 15 тимчасового договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства, а після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 14 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в період дії вищезазначеного тимчасового договору оренди 07.09.2011 року фізичною особою ОСОБА_6 зареєстровано ФГ "Ніка 2011", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
14.07.2011 року розпорядженням Близнюківської РДА № 334 надано дозвіл гр. ОСОБА_6. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства та розпорядженням голови Близнюківської РДА від 05.10.2011 року № 537 внесено зміни до розпорядження Близнюківської РДА від 14.07.2011 року № 334 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства", в якому надано дозвіл ФГ "Ніка 2011" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 50 га із земель сільськогосподарського призначення (резервний фонд), розташованих за межами населених пунктів Бурбулатівської сільської ради для ведення фермерського господарства.
Судами досліджено, що розпорядженням Близнюківської РДА Харківської області від 03.12.2012 року № 1404 затверджено проект землеустрою та надано в оренду ФГ "Ніка 2011" земельну ділянку що знаходиться за межами населених пунктів Бурбулатівської сільської ради загальною площею 50, 0000 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення - рілля, на території Бурбулатівської сільської ради терміном на 49 років.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлдено судами, що на підставі вказаного розпорядження Близнюківська РДА Харківської області (орендодавець) та ФГ "Ніка-2011" (орендар) уклали Договір оренди землі від 03.12.2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Близнюківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2012 року за № 632068154002247.
Положеннями п. п. 1, 2, 5 вказаного вище Договору сторони узгодили, що в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення на території Бурбулатівської сільської ради загальною площею 50, 0000 га; нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2012 рік становить 1 084 421, 31 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду прокурор обґрунтовує вимоги тим, що вказані Розпорядження та укладений Договір оренди земельної ділянки Близнюківською РДА порушують приписи земельного законодавства, а саме ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, оскільки земельні торги не проводились. Ухвалення Близнюківською РДА спірних розпоряджень після проведення державної реєстрації ФГ "Ніка 2011" 07.09.2011 року, а відтак і подальше укладення договору оренди землі на їх підставі, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурором та позивачем не доведено невідповідність оскаржуваних Розпоряджень голови Близнюківської РДА № 334 від 14.07.2011 року (зі змінами внесеними розпорядженням голови Близнюківської РДА від 05.10.2011 року № 537) та № 1404 від 03.12.2012 року та Договору оренди земельної ділянки вимогам чинного законодавства, а саме ч. 2 ст.124 Земельного кодексу України щодо проведення аукціону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Згідно ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Отже, з приписів наведених норм права вбачається, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 04.11.2014 року у справі № 922/4817/13.
При цьому, Цивільний кодекс України розмежовує людину як учасника цивільних відносин (статті 24-26 Цивільного кодексу України), і юридичну особу, також як учасника таких відносин.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано приписи ст. 124 Земельного кодексу України, з урахуванням ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, та з урахуванням наведених положень ст. ст. 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", у зв'язку з чим суди дійшли до передчасного висновку про можливість отримання фермерським господарством (після державної реєстрації), як юридичною особою, в оренду земельну ділянку поза конкурсом (земельними торгами).
В силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення положень ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року у справі № 922/4386/14 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року у справі № 922/4386/14 скасувати.
3. Матеріали справи № 922/4386/14 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2015 |
Оприлюднено | 14.07.2015 |
Номер документу | 46604632 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Яценко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні