Рішення

від 01.07.2015 по справі 922/2042/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р.Справа № 922/2042/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Сальнікова Г.І.

судді: Лаврова Л.С. , Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Гонтару А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія дизайну "ВАЛС", м. Харків до Приватного підприємства "Глазго-08", м. Харків про розірвання договору та стягнення 140838,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кононенко О.М., довіреність від 02.01.2015 р.; Пасічник В.Н. - директор, паспорт серії ММ261930, наказ №22-К від 09.08.2012 р.;

відповідача - Коваль О.Ю. довіреність від 19.06.2014 р.; Гончаренко С.Ю., довіреність від 28.07.2014 р..

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія дизайну "ВАЛС" (м. Харків), звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 та стягнути з Приватного підприємства "Глазго-08" (м. Харків) 119238,00 грн. грошової суми, сплаченої за обладнання та 21600,00 грн. завданих збитків.

Судові витрати, у вигляді судового збору, а також витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., просить суд покласти на відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо поставки обладнання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23 червня 2014 р. о 11:40 год. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази та зобов`язано сторони направити в судове засідання своїх повноважних представників.

20 червня 2014 року за вх. №20707 до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява з додатками, в якій відповідач просить суд визнати причину неявки представника відповідача поважною та відкласти в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 червня 2014 р. відкладено розгляд справи до 07 липня 2014 р. о 10:30 год.

В судовому засіданні 07 липня 2014 р. судом було оголошено перерву до 23 липня 2014 р. о 11:00 год.

20 липня 2014 р. за вх. №23262 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення та клопотання про залучення письмових доказів.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про залучення письмових доказів до матеріалів справи, вирішив за можливе задовольнити його.

22 липня 2014 р. за вх. №25262 до канцелярії суду від представника позивача надішли додаткові пояснення по справі.

Також 23 липня 2014 р. за вх. №25366 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання (в порядку ст. 41 ГПК України), в якому він просить суд призначити по справі №922/2042/14 судову товарознавчу експертизу, провадження якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні 23 липня 2014 р. судом було оголошено перерву до 25 липня 2014 р. о 11:00 год.

25 липня 2014 р. за вх. №225739 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про продовження строків розгляду справи №922/2042/14 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2014 року задоволено заяву представника позивача про продовження строків розгляду справи №922/2042/14 на 15 днів, продовжено строк розгляду спору по справі №922/2042/14 до "11" серпня 2014 року, та розгляд справи відкладено на "29" липня 2014 р. о 10:30

29 липня 2014 року за вх. №26144 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Також 29 липня 2014 року за вх. №26192 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява, в якій позивач просить розподілити між сторонами по справі оплату за проведення експертизи, включити додаткові питання для експертів згідно переліку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2014 р. по справі № 922/2042/14 призначено по справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, а також провадження у справі 922/2042/14 зупинено до надання експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса експертного висновку.

27.08.2014 р. до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов лист разом з матеріалами справи, в якому т.в.о. заст. директора інституту повідомив, що провести дослідження машини для формування паперових форм DGT-A та визначити її технічний стан та відповідність вимогам ДСТУ, ОСТів, ТУ не надається можливим, оскільки у Харківському НДІСЕ відсутні фахівці у галузі виготовлення, експлуатації та ремонту машин для формування паперових форм.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2014 р. поновлено провадження у справі №922/2042/14, розгляд справи призначено на 16.09.2014 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2014 р. призначено для розгляду справи № 922/2042/14 колегію суддів.

Розпорядженням голови суду №1205 від 16.09.2014 р. призначено для розгляду справи № 922/2042/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді Лаврова Л.С., Шарко Л.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 07.10.2014 р.

06.10.2014 р. за вх. №34799 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

07.10.2014 р. за вх. №35009 до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про залучення до матеріалів справи листа Харківської торгово-промислової палати №388/63.01-6 від 06.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "07" жовтня 2014 р. по справі № 922/2042/14 призначено по справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківській торгово-промисловій палаті, а також провадження у справі 922/2042/14 зупинено до надання експертами Харківською торгово-промисловою палатою експертного висновку.

18.03.2015 до господарського суду Харківської області від Харківської торгово-промислової палати надійшов лист разом з матеріалами справи, в якому віце-президент Харківської торгово-промислової палати повідомив, що провести товарознавчу експертизу не надається можливим, оскільки вартість проведення експертизи не було сплачено, сторонами не було виконано вимоги експерта Харківської ТПП про забезпечення доступу до об'єкта експертизи, документи експерту, за його вимогою, надано не було.

20.03.2015 листом господарського суду Харківської області було повідомлено сторін про необхідність з'явитися 06.04.2015 об 11:50 год. представникам сторін з належним чином оформленими повноваженнями до приміщення господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, 8-й під'їзд, 2-й поверх, каб. №218 з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 06.04.2015 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи, в зв'язку з відпусткою судді Шарко Л.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи (повторний розподіл) від 06.04.2015 справу призначено судді-доповідачу: Сальнікова Г.І, інші судді, які входять до складу колегії: Лаврова Л.С. та Присяжнюк О.О.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 06.04.2015 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи, в зв'язку з хворобою судді Присяжнюка О.О.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи (повторний розподіл) від 06.04.2015 справу призначено судді-доповідачу: Сальнікова Г.І, інші судді, які входять до складу колегії: Лаврова Л.С. та Макаренко О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2015 р. провадження у справі № 922/2042/14 поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06 квітня 2015 р. о 11:40 год.

06.04.2015 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

06.04.2015 за вх.№13488 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд викликати в наступне судове засідання уповноваженого представника Харківської торгово-промислової палати для надання пояснень щодо причин, з яких не було проведено експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області по справі №922/2042/14 від 07.10.2014 та встановлення дійсних обставин щодо невиконання ухвали суду, а також просить зобов'язати Харківську торгово-промислову палату надати до суду докази направлення сторонам по справі рахунку на оплату експертизи, а також письмових вимог про надання документів, необхідних для проведення експертизи та забезпечення доступу до об'єкта експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2015 р. викликано в судове засідання 20 квітня 2015 р. уповноваженого представника Харківської торгово-промислової палати (експерта) для надання пояснень щодо причин, з яких не було проведено експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області по справі №922/2042/14 від 07.10.2014 та встановлення дійсних обставин щодо невиконання ухвали суду, зобов'язано Харківську торгово-промислову палату надати до суду докази направлення сторонам по справі рахунку на оплату експертизи, а також письмових вимог про надання документів необхідних для проведення експертизи та забезпечення доступу до об'єкта експертизи, розгляд справи відкладено на 20 квітня 2015 р. об 11:40 год.

Представник Харківської торгово-промислової палати в судовому засіданні 20 квітня 2015 р. надав пояснення, в яких повідомив, що для проведення товарознавчої експертизи устаткування (згідно Методики) сторонам необхідно надати певну необхідну документацію; забезпечити доступ до об'єкта експертизи, а також сплатити вартість експертизи.

В судовому засіданні 20 квітня 2015 р. було оголошено перерву до 23 квітня 2015 р. об 11:00 год.

В судовому засіданні 23 квітня 2015 р. було оголошено перерву до 27 квітня 2015 р. об 09:40 год.

23.04.2015 р. за вх. №16522 після судового засідання до канцелярії суду від представника Харківської Торгово-промислової палати надійшло клопотання, в якому він просить суд зобов'язати сторони надати наступні документи, необхідні для проведення експертизи: заявка на проведення експертизи; договір на поставку обладнання з усіма додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, що є невід'ємними його частинами; рахунок-фактура на обладнання; накладна на передачу товару; акт експертизи (або приймальний акт), щодо перевірки устаткування при надходженні (за наявності); акт закінчення монтажних робіт; акт про закінчення пусконалагоджувальних робіт; акт введення в експлуатацію; технічний акт про несправність/конструктивні недосконалості/недотримання правил монтажу або пусконалагаджувальних робіт (за наявності) із зазначенням призначення акту, найменування, серії, типу, моделі, заводського номеру обладнання, року виготовлення, країни виробника, реквізитів договору на постачання, документів, що підтверджують приймання та введення в експлуатацію, виконавців монтажу обладнання, характер дефекту/недосконалості; паспорт на обладнання; сертифікат якості; креслення з розмірами устаткування; зразок-еталон продукції або його дублікат.

27.04.2015 р. за вх. №16964 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

27.04.2015 р. за вх. №16780 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

27.04.2015 р. за вх. №16779 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд направити справу №922/2042/14 за позовом ТОВ "Студія дизайну "ВАЛС" до ПП "Глазго-08" про розірвання договору поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 та стягнення 140838,00 грн. до Харківської торгово-промислової палати для здійснення відповідних досліджень згідно наведеного кола питань.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2015 р. призначено по справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківській торгово-промисловій палаті, а також провадження у справі 922/2042/14 зупинено до надання експертами Харківської торгово-промислової палати експертного висновку.

26.05.2015 до канцелярії суду від Харківської торгово-промислової палати надійшов лист №197/63.01-4 від 26.05.2015 разом з матеріалами справи № 922/2042/14, у зв'язку з тим, що сторонами не надано та у матеріалах справи відсутні документи згідно переліку, без яких проведення експертизи є неможливим.

Господарський суд Харківської області листом повідомив сторін про необхідність з'явитися 01.07.2015 об 11:00 год. представникам сторін з належним чином оформленими повноваженнями до приміщення господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, 8-й під'їзд, 2-й поверх, каб. №218 з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2015 року було провадження у справі № 922/2042/14 поновлено, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на "01" липня 2015 р. о 11:00.

01 липня 2015 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд повторно направити справу для проведення судової товарознавчої експертизи до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, та залучити для проведення експертизи в якості спеціаліста Дадашьян Сергія Рубеновича - директора ТОВ "ТЕХ-АС Сервіс".

В судовому засіданні 01.07.2015 р. представники позивача підтримали позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні 01.07.2015 р. проти позовних вимог заперечували, просили суд направити справу для проведення судової товарознавчої експертизи до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, та залучити для проведення експертизи в якості спеціаліста Дадашьян Сергія Рубеновича - директора ТОВ "ТЕХ-АС Сервіс".

Суд, розглянувши клопотання відповідача про направлення справи для проведення судової товарознавчої експертизи до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, та залучення для проведення експертизи в якості спеціаліста Дадашьян Сергія Рубеновича - директора ТОВ "ТЕХ-АС Сервіс", не вбачає підстав для його задоволення, оскільки справа неодноразово направлялась до експертних установ для проведення експертизи, проте експертні дослідження проведені не були, у зв"язку з невиконанням сторонами вимог експерта та неоплатою експертизи,що унеможливлює проведення експертизи, та крім того, відповідач просив суд залучити для проведення експертизи в якості спеціаліста Дадашьян Сергія Рубеновича, проте доказів наявності у останнього ліцензії на проведення вказаної експертизи не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши доводи представників сторін, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Студія дизайну "ВАЛС" (позивач) та Приватним підприємством "Глазго-08" (відповідач) був укладений договір № 30/04/13 на поставку обладнання, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався передати у власність позивача працездатне обладнання, найменування, кількість, характеристика, комплектація якого вказані в специфікації № 1(додаток № 1 до цього договору), яка є невід"ємною частиною цього договору, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити в порядку та в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна обладнання на день підписання даного договору складає 119238 грн., у тому числі ПДВ 20% 19873 грн., але не менше суми, еквівалентній 14280 USD.

Пунктом 3.1 договору передбачені умови оплати: першочерговий внесок у розмірі 60000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 10000 грн. - на протязі 2-х днів з моменту підписання договору; суму у розмірі 47400 грн., у тому числі ПДВ 20% - 7900 грн. - на протязі 2-х днів з моменту повідомлення про прибуття обладнання у порт м. Одеси; суму у розмірі 11838 грн., у тому числі ПДВ 20% 1973 грн. - на протязі 2-х днів з моменту підписання акту прийому - передачі працездатного обладнання.

Згідно п. 3.3 договору, позивач має право дострокової оплати як кожного з етапів, так і всього договору в цілому.

Відповідно до п. 4.2 договору, доставка обладнання на територію позивача, визначену в п. 4.1 договору, здійснюється відповідачем не пізніше 20 вересня 2013 року з урахуванням своєчасної оплати п. 3.1.1 - 3.1.2 та буде підготовлено місце та умови розвантаження обладнання.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що строк здійснення пусконалагоджувальних робіт (інсталяція) та інструктаж експлуатації даного обладнання спеціалістами відповідача складає 10 робочих днів з моменту доставки обладнання на територію позивача, визначену в п. 4.1 договору. Прийомка - передача працездатного обладнання здійснюється на території позивача, визначеній в п. 4.1 договору після його доставки, розвантаження та повної перевірки працездатності обладнання шляхом оформлення акту прийому - передачі працездатного обладнання. Обладнання вважається переданим позивачу в момент підписання акту прийомки - передачі сторонами, який підтверджує передачу працездатного обладнання від відповідача позивачу. Позивач, у разі відсутності зауважень до роботи обладнання, зобов"язується підписати акт приймання - передачі в той же день, коли обладнання буде встановлено, працездатне та проведений інструктаж оператора на території позивача, визначеній в п. 4.1 договору.

Згідно п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

Сторони до вказаного договору уклали специфікацію № 1 від 30.05.2013 р., в якій зазначили найменування обладнання та технічні характеристики.

На виконання умов вказаного договору позивач, скористався своїм правом дострокової оплати та перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 119238 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6710 від 31.05.2013 р., № 736 від 30.07.2013 р., № 775 від 30.08.2013 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено: "оплата за машину для формування паперових форм".

Позивач зазначив, що відповідачем було поставлено позивачу обладнання на суму 119238 грн. згідно видаткової накладної № 84 від 13.09.2013 р., проте в порушення п. 4.5 договору пусконалагоджувальні роботи (інсталяція) та інструктаж експлуатації даного обладнання спеціалістами відповідача на протязі 10 робочих днів з моменту доставки обладнання здійснені не були, у зв"язку з чим акт прийому - передачі обладнання підписаний не був.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 24 від 25.11.2013 р., в якому просив надати спеціаліста по настроюванню обладнання в 1-денний строк. Належним чином засвідчена копія вказаного листа з відміткою про отримання відповідачем надана до матеріалів справи.

Проте відповідач на вказаний лист не відреагував та свого спеціаліста не направив.

Після цього, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 25 від 18.12.2013 р., в якому повідомив про відмову від даного обладнання та вимагав компенсацію вартості обладнання та відшкодування збитків.

Відповідач вказаний лист отримав, про що свідчить підпис на зазначеному листі, проте на нього не відреагував.

Внаслідок того, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо поставки обладнання відповідно до умов договору поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 позивач звернувся до суду з відповідним позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача 119238,00 грн. грошової суми, сплаченої за обладнання, а також 21600,00 грн. завданих збитків.

Відповідач, в свою чергу, заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що відповідач належним чином виконав свої зобов"язання та поставив позивачу обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 84 від 13.09.2013 р., а також виконав пусконалагоджувальні роботи своєчасно та в повному обсязі, проте позивач відмовився від підписання акту приймання - передачі обладнання.

Суд, розглянувши заперечення відповідача, відхиляє їх з огляду на наступне.

Як було узгоджено сторонами у п. 4.5 договору, обладнання вважається переданим позивачу в момент підписання акту прийомки - передачі сторонами, який підтверджує передачу працездатного обладнання від відповідача позивачу.

У даному випадку доказів виконання пусконалагоджувальних робіт відповідачем не надано, та акт прийому - передачі підписаний між сторонами не був, що свідчить про те, що працездатне обладнання позивачу поставлено не було.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Договір поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно зі ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК УКраїни, у разі порушення зобов"язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч.3 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки відповідач суттєво порушив умови договору щодо поставки товару належної якості, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 25 від 18.12.2013 р., в якому повідомив про відмову від даного обладнання та вимагав компенсацію вартості обладнання та відшкодування збитків.

Позивач надав письмові пояснення від 27.04.2015 р., в яких зазначив, що відповідно до змісту вказаного листа позивач фактично відмовився від договору № 30/04/13 від 30.05.2013 р., про що повідомив відповідача 18.12.2013 р., крім того, ним було повторно направлено таке повідомлення поштою на адресу відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач суттєво порушив умови договору щодо поставки товару належної якості, та позивач своїм листом повідомив відповідача про відмову від договору, тому станом на день подання позову договір поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 вважається розірваним.

Враховуючи викладене, вимога позивача про розірвання договору поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 є безпідставною, оскільки станом на день подання позову вказаний договір вже є розірваним.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги здійснення позивачем попередньої оплати, як це передбачено умовами договору, а також те, що відповідач суттєво порушив умови договору щодо поставки товару належної якості, та позивач своїм листом повідомив відповідача про відмову від договору, приймаючи до уваги те, що станом на день подання позову договір вважається розірваним, сплачені позивачем кошти в розмірі авансового платежу в сумі 119238 грн. відповідачем не повернуті, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми авансу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 21600,00 грн. завданих збитків з посиланням на те, що внаслідок недобросовісних дій відповідача через неналагоджене обладнання, що відповідно потягло простій обладнання з вини відповідача підприємство позивача понесло значні збитки, пов"язані з укладанням договору оренди нежитлового приміщення № 2-А від 01.11.2013 р. для розміщення обладнання і роботи на ньому, та крім того, позивачем було втрачено замовника на продукцію, що спричинило позивачу упущену вигоду.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У роз'ясненні Вищого господарського суду України N 02-5/215 від 01.04.94 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Згідно ч.1, ч.2 ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоча б одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, господарський суд, всебічно повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та подані сторонами докази, приймаючи до уваги відсутність доказів того, що позивачу було завдано збитки, у зв'язку з не проведенням налагоджувальних робіт, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 21600 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено жодного з елементів складу правопорушення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг в розмірі 2000 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

В пункті 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Отже, у разі неподання до суду вищезазначених документів у господарського суду відсутні підстави для покладення зазначених сум на іншу сторону.

Матеріали справи свідчать про те, що 07.05.2015 р. між позивачем та ТОВ "Юридична компанія "Делькредере"(виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, відповідно до якого виконавець зобов"язується надати юридичні послуги та юридичні роботи ,передбачені цим договором, а замовник прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.3 договору, юридичні послуги вважаються наданими, а юридичні роботи виконаними з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі - приймання виконаних робіт.

Платіжним дорученням № 163 від 07.05.2014 р. позивач перерахував на рахунок ТОВ "Юридична компанія "Делькредере" грошову суму в розмірі 2000 грн., де у призначенні платежу зазначено: "оплата за абонентські юридичні послуги зг. договору про надання абонентських юридичних послуг від 07.05.2014 р..

Таким чином, у даному випадку договір укладений позивачем не з адвокатом, а з юридичною фірмою, акту, який би підтверджував надання юридичних послуг, позивачем не наданий, та грошові кошти перераховані позивачем юридичній компанії.

Враховуючи те, що судом відшкодовуються лише витрати на оплату послуг адвоката, проте у даному випадку послуги надавались юридичною компанією, позовна вимога про стягнення з відповідача 2000 грн. витрат на оплату юридичних послуг є необґрунтованою, та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 655, ч. 1, 2 ст. 673, 675, ч. 2 ст. 678, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Глазго-08"(61018, м. Харків, вул. Дерев"янка, 48, кв. 44, код 35974177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія дизайну "ВАЛС" (61120, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 77, кв. 227, код 33561462) 119238,00 грн. грошової суми та 2384,13 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні вимоги про розірвання договору поставки обладнання від 30 травня 2013 р. №30/04/13 відмовити.

В стягненні 21600,00 грн. збитків та витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Г.І. Сальнікова Л.С. Лаврова О.В. Макаренко