Постанова

від 09.07.2015 по справі 5011-15/5513-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа№ 5011-15/5513-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Корінної А.О.

та представників:

від ТОВ «Інтерфарм» - Селіфонова В.В. - дов. б/н від 27.11.2014р. та

Пащенка О.О. - дов. б/н від 12.06.2015р.,

від ПАТ «ПроКредит Банк» - не з'явився,

арбітражний керуючий - не з'явився,

за участю від Генеральної прокуратури України - Савицької О.В. - посвідчення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інтерфарм»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.05.2015р.

за заявою заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м.Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м.Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-15/5513-2012

у справі №5011-15/5513-2012 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ)

«ПроКредит Банк»

до ТОВ «Інтерфарм»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.05.2015р. у справі №5011-15/5513-2012 заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-15/5513-2012 задоволено. Постанову господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-15/5513-2012 скасовано, а провадження у справі № 5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ «Інтерфарм» припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ «Інтерфарм» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-15/5513-2012 залишити без задоволення. Постанову господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-15/5513-2012 залишити без змін.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015р. продовжено строк апеляційного розгляду справи та відкладено розгляд на 06.07.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Колегією суддів у судових засіданнях 06.07.2015р., 08.07.2015р. і 09.07.2015р. оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України та ТОВ «Інтерфарм», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 27.04.2012р. було порушено провадження у справі № 5011-15/5513-2012 за заявою ПАТ "ПроКредит Банк" про банкрутство ТОВ "Інтерфарм" за особливостями, передбаченими ст.ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. в редакції від 30.06.1999р.

06.06.2012р. місцевим судом було винесено ухвалу підготовчого засідання у справі № 5011-15/5513-2012, якою визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" в сумі 18 494 338,02 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтерфарм" було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" № 106 (4750) від 15.06.2012р.

Ухвалою попереднього засідання місцевого суду від 30.01.2013р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Інтерфарм".

Постановою суду першої інстанції від 17.09.2013р. ТОВ "Інтерфарм" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А.

Ухвалою місцевого суду від 03.12.2013р. було задоволено заяву ПАТ "ПроКредит Банк" про заміну кредитора, та замінено ініціюючого кредитора у справі № 5011-15/5513-2012 - ПАТ "ПроКредит Банк" його правонаступником - ПАТ "Фарм Промоушн Сервіс" (код ЄДРПОУ 37639935).

15.05.2014р. господарським судом м. Києва було винесено ухвалу, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Інтерфарм" станом на 15.05.2014р. на загальну суму 198 931 347,38 грн.

Ухвалою місцевого суду від 19.06.2014р. було задоволено спільну заяву ліквідатора банкрута та Голови комітету кредиторів боржника, затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі № 5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ "Інтерфарм".

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2015р. до суду першої інстанції була надіслана заява заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі № 5011-15/5513-2012, в якій заявник посилається на те, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство були відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки боржник - ТОВ "Інтерфарм" мав змогу погасити заборгованість за рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2011р. у справі № 56/42, а не здійснив цього через наявні арешти, накладені на майнові активи останнього у рамках кримінального провадження, про що прокурор дізнався 12.03.2015р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеного вище рішення.

Ухвалою місцевого суду від 09.04.2015р. заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі № 5011-15/5513-2012 було прийнято до розгляду та призначено до розгляду заяви на 22.04.2015р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2015р. було відкладено розгляд справи на 13.05.2015 у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (зі змінами та доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами (ст.ст. 34, 36 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 2-3 п. 2 названої Постанови нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізріяти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до п 3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Пунктом 4 цієї ж Постанови передбачено, що днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Відповідно до п 5 названої Постанови, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК, господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Таким чином, з наведеного вбачається, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі № 5011-15/5513-2012 була подана заступником Генерального прокурора України в межах строку, визначеного ст. 113 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до місцевого суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтерфарм" була неспроможність останнього протягом більше ніж трьох місяців погасити безспірну заборгованість перед ПАТ "ПроКредит Банк", яка підтверджена рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2011р. у справі № 56/42, яким було стягнуто з ТОВ "Інтерфарм" на користь ПАТ "ПроКредит Банк" заборгованість по капіталу у розмірі 18 334 910 грн., заборгованість по процентам у розмірі 133 692 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, наказом господарського суду м. Києва від 23.09.2011р. № 56/42 та постановою відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження № 30538044 від 09.12.2011р.

Як вбачається із доданих до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі № 5011-15/5513-2012 доказів, з метою з'ясування майнового стану боржника відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України 06.01.2012р. були направлені відповідні запити до Державної податкової служби України, Київського міського БТІ, УДАІ МВС України у м. Києві, Головного управління Держкомзему у м. Києві, Державного комітету статистики України, а 10.07.2013р. - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

У матеріалах названого виконавчого провадження були наявні лише інформації з УДАІ МВС України в м. Києві та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Повторно до інших підприємств, установ та організацій, відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не звертався. Крім того, державний виконавець не вжив усіх можливих заходів щодо встановлення наявності у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах.

Відповідно до інформації УДАІ МВС України в м. Києві від 12.01.2012р. та 06.03.2012р. за боржником зареєстровано двадцять транспортних засобів.

Згідно з інформаційними довідками з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Реєстру прав власності на нерухоме майно, наявними в матеріалах вказаного виконавчого провадження, у власності боржника перебували житлові та нежитлові об'єкти нерухомого майна у м. Києві по проспекті Героїв Сталінграда, 12 та 12г, вул. Виборзькій, 41 та 41/23, Русанівіській набережній, 4, проспекті Маршала Рокосовського, 86 та 10, вул. Маршала Тимошенка, 19, а також у м. Вишгороді та м. Ірпені Київської області.

З указаних інформацій, а також листа ТОВ "Інтерфарм", що міститься в матеріалах виконавчого провадження, вбачається, що в 2011 році на все майно боржника було накладено арешт в межах провадження у кримінальній справі.

Заступником Генерального прокурора України у поданій заяві було зазначено, що з матеріалів кримінального провадження № 12014000000000518, досудове слідство в якому проводиться Головним слідчим управлінням МВС України, встановлено, що відповідно до постанов слідчого від 14.02.2011р. та 16.02.2011р. було накладено арешт на все майно ТОВ "Інтерфарм", а саме рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, транспортні засоби вартістю 20 826 912 грн. 77 коп., вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 1 477 939 грн., 110 550 євро, 165 550 дол. США. Згідно з постановами Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2011р. та 05.05.2011р. було накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Інтерфарм", що перебувають на рахунках, відкритих у ПАТ "Укргазпромбанк", ПАТ "ПроКредит Банк", на яких містилися грошові кошти в розмірі 11 954 224 грн. 30 коп.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Інтерфарм" в заставу ПАТ "ПроКредит Банк" було передано: сімнадцять транспортних засобів, нежитлову будівлю по проспекті Маршала Рокосовського, 86 та медичні препарати, всього на загальну суму 15 501 899 грн.

Таким чином, на думку заявника, невиконання рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2011р. у справі № 56/42 пов'язано не з відсутністю в боржника достатніх коштів та майна, чи його відмовою добровільно виконати рішення суду, а з об'єктивними обставинами, пов'язаними з накладенням арешту на все майно, цінності та грошові кошти в ході розслідування кримінальної справи.

Але апелянт обґрунтовано стверджує, що обставини, на які посилається прокуратура були відомі заявнику на час розгляду справи №5011-15/5513-2012 по суті.

Як вбачається із матеріалів справи №5011-15/5513-2012 представники прокуратури брали участь під час розгляду даної справи по суті.

Зокрема, у судових засіданнях господарського суду м.Києва 21.11.2012р., 16.01.2013р., 30.01.2013р., 03.04.2013р., 17.09.2013р. та 03.12.2013р. у справі №5011-15/5513-2012 брав участь представник прокуратури м. Києва, а у судовому засіданні Вищого господарського суду України 18.03.2014 року у справі №5011-15/5513-2012 брав участь представник Генеральної прокуратури України.

Тому, Прокуратура міста Києва та Генеральна прокуратура України брали участь у розгляді даної справи, у Прокуратури були всі необхідні документи, для того щоб пересвідчитися чи правомірно порушено справу про банкрутство TOB «Інтерфарм» і в разі незаконності подати до суду необхідні документи та докази про необґрунтованість її порушення.

Крім того, кримінальна справа щодо посадових осіб TOB «Інтерфарм» була порушена саме Генеральною прокуратурою України (лист МВС України від 16.02.2011 року, Доручення від 14.02.2011 року, лист МВС України від 16.02.2011р.), а з рішення у справі господарського суду м. Києва від 13.12.2011 року у справі №18/208 вбачається, що позов у цій справі було подано заступником Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України.

В матеріалах даної справи також є запит Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 31.07.2012 до господарського суду м. Києва в якому ДВС повідомляє, що у нього в провадженні перебуває виконавче провадження по виконанню рішення господарського суду м. Києва у справі №18/208 про стягнення з TOB «Інтерфарм» на користь Кабінету міністрів України 123 551 066,47 грн. і просить суд надати інформацію стосовно стану порушення провадження у справі про банкрутство TOB «Інтерфарм» у зв'язку із тим, що виконання вищезазначеного документу знаходиться на контролі Генеральної прокуратури України.

Господарський суд м. Києва до відповіді на цей запит від 07.08.2012р. надіслав ухвалу про порушення провадження у справі від 27.04.2012 року та ухвалу підготовчого засідання від 06.06.2012 року.

В матеріалах справи (том 6 арк. 152-160) є витяги із Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна, в яких перераховане все рухоме та нерухоме майно боржника (автомобілі, нерухомість, грошові кошти). На більшість названого майна був накладений арешт Головним слідчим управлінням МВС України.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні Заперечення проти вимог компанії Union Ехіm company ltd. від 21.11.2012 року до якого додані оригінали витягів із реєстру заборон про наявність арештів на рахунки та на майно боржника, накладеного Головним слідчим управлінням МВС України (том 12 арк. 5).

У матеріалах справи (том 9 арк. 49) також міститься клопотання Боржника №231 від 23.10.2012 року в якому він просить не визнавати кредитором компанію UNILAB та повідомляє суд про існування арешту, накладеного на розрахункові рахунки боржника постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2011 року та прикладає копію цієї постанови (том 9 аркуш 93).

Окрім цього в матеріалах справи є клопотання Боржника (том 9 арк. 95) №229 від 23.10.2012 року про відхилення заяви кредитора ПАТ «ПроКредит Банк» в якій є посилання на Постанову Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2011 року про арешт коштів на рахунках боржника та долучено копію цієї постанови (том 9 арк. 97).

В матеріалах касаційної скарги компанії UNILAB, на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року у справі №5011-15/5513-2012, є посилання на існування кримінальної справи стосовно посадових осіб TOB «Інтерфарм» та стосовно існування рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2011 року у справі №18/208.

Ця касаційна скарга компанії UNILAB не лише наявна у матеріалах справи №5011- 15/5513-2012, але була надіслана всім учасникам по справі про банкрутство.

Також, інформація щодо всієї фінансової складності становища Банкрута та про наявні кримінальні справи була викладена у клопотанні компанії UNILAB «про відхилення заяви про визнання кредиторських вимог та відмову у включенні вимог до реєстру кредиторів», що була подана до Господарського суду м. Києва 21 листопада 2012 року та наявна у матеріалах справи №5011-15/5513-2012. У якості додатку до клопотання було подано повний текст рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року у справі №18/208 (том 10, арк. 219 та том 12 арк. 16).

У поясненнях Арбітражного керуючого Кізленка В.А. від 16.01.2013 року було зазначено, що посилання компанії UNILAB на матеріали кримінальної справи №49/3085, порушеної за фактом заволодіння бюджетними коштами в особо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем службовими особами TOB «Інтерфарм», як на доказ фіктивності відносин між TOB «Інтерфарм» та компанією Олден груп не може братись судом до уваги, адже слідство по даній справі ще продовжується, а вирок суду ще не винесено (том 14 арк. 3).

У запереченнях на апеляційну скаргу компанія UNILAB наводить розгорнутий аналіз рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2011 року у справі №18/208 та обставин кримінальної справи №49/3085 (яка згодом отримала новий номер після набуття чинності новим Кримінальний процесуальним кодексом).

Таким чином апеляційний суд доходить висновку, що заявник з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не міг не знати про існування кримінального провадження стосовно посадових осіб TOB «Інтерфарм», так як сама ж прокуратура порушила це кримінальне провадження;

не міг не знати про існування рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2011 року у справі №18/208 про стягнення з боржника на користь держави 123 551 066 грн. і об'єктивно мав всі можливості заявити про ці вимоги під час провадження справи №5011-15/5513-2012;

не міг не знати про наявність та перелік майна, що було у боржника на момент порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки неодноразово ці відомості були предметом розгляду справі №5011-15/5513-2012.

Заявник зазначає, що дізнався про це лише 17.03.2015р., але така заява не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки про названі обставини заявник мав дізнатися ще під час розгляду справи про банкрутство боржника, а накладення арешту на назване вище майно боржника не перешкоджало включенню його до ліквідаційної маси бакрута.

Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і відхиляються апеляційним судом, бо відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності, а банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а в даному випадку в справі укладено мирову угоду і провадження припинено з наведених підстав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, відсутні підстави для задоволення заяви прокуратури, а господарський суд першої інстанції виніс помилкове рішення, що підлягає скасуванню в апеляційному порядку, ухвалу суду першої інстанції від 13.05.2015р. у справі №5011-15/5513-2012 необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі № 5011-15/5513-2012 за заявою ПАТ «ПроКредит Банк» про банкрутство ТОВ «Інтерфарм» - відмовити.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-106, 112-114 ГПК України, ст.ст.79, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Інтерфарм» задовольнити, ухвалу господарського суду м.Києва від 13.05.2015р. у справі №5011-15/5513-2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. та ухвали господарського суду м. Києва від 19.06.2014р. у справі № 5011-15/5513-2012 за заявою ПАТ «ПроКредит Банк» про банкрутство ТОВ «Інтерфарм» - відмовити.

Справу №5011-15/5513-2012 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

М.Л. Доманська