Постанова

від 20.02.2007 по справі 43/632

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/632

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 лютого 2007 р.                                                                                   № 43/632  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши касаційну  скарг

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 року

у справі№ Б43/632 господарського суду м. Києва

за заявоюПриватного підприємства "Фірма "Сатурн"

доПриватного підприємства "Компанія "Бем"

провизнання банкрутом,

ліквідатор –арбітражний керуючий Добродуб О.Я.,

за участю представників сторін:

ДПІ у Печерському районі м. Києва –Куракін Ю.В. (дов. від 19.09.06 № 12206/9/10-009),

встановив:

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2006 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Компанія "Бем".

          Постановою господарського суду м. Києва від 15.09.2006 (суддя Пасько М.В.) Приватне підприємства "Компанія "Бем" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Добродуба О.Я.; зобов'язано ліквідатора повідомити усіх відомих йому кредиторів про визнання ПП "Компанія "Бем" банкрутом; завершено підприємницьку діяльність банкрута; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру, надати звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2006р. (колегія суддів у складі:  Коваленко В.М. –головуючий, Вербицька О.В., Пателієнко В.О.)  ДПІ у Печерському районі м. Києва відмовлено  у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку  для подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва просить  ухвалу апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача, представника касатора, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише   вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Києва від 15.09.2006 р.  ДПІ у Печерському районі м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду 15.11.2006 р.,  тобто з пропуском строку, встановленого ст. 93 ГПК України. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом

Положеннями ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини,  які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи процесуальних дій.

Проте зроблене апеляційним господарським судом витлумачення процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування норм процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом  обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.

Оскаржувана ухвала цим вимогам не відповідає. Беручи до уваги те, що до поважних причин слід віднести отримання інформації про прийняття оскаржуваної постанови лише 29.09.2006, після отримання листа арбітражного керуючого боржника, та положення ч. 3 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України,  відповідно до якої відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а тому Київським апеляційним господарським судом необґрунтовано відмовлено ДПІ у відновленні строку для подання скарги про перевірку постанови у справі в апеляційному порядку.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою,  у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу передати на розгляд до цього суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11113  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Ухвалу Київського  апеляційного господарського сулу від 11 грудня  2006 року у справі № 43/632 скасувати.

Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Головуючий -                                                              М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                            І.Ю.Панова

                                                                                                О.С.Удовиченко