Ухвала

від 11.12.2006 по справі 43/632

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

 11.12.2006                                                                                          

№ 43/632

 Київський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:                                           

 розглянувши апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від

15.09.2006

 у справі № 43/632  

 за заявою                               приватного

підприємства "Фірма "Сатурн"

 до                                                   Приватного

підприємства "Компанія "Бем"

 про                                                 

визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м.

Києва від 15 вересня 2006 року, що прийнята у справі № 43\632 (суддя - М.В.

Пасько) за заявою приватного підприємства “Фірма “Сатурн” (надалі - Кредитор)

до приватного підприємства “Компанія “Бем” (надалі - Боржник) про визнання

останнього банкрутом, Боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна

процедура та призначений ліквідатором арбітражний керуючий  ОСОБА_1, якого зобов'язано письмово

повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів,

провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

При цьому, завершено підприємницьку діяльність Боржника, строк виконання всіх

грошових зобов'язань останнього визначений таким, що настав, припинені

нарахування фінансових санкцій та повноваження органів управління

банкрута.  

Не погоджуючись з прийнятою

постановою судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському

районі м. Києва (надалі - Інспекція) звернулась до Київського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою (вихідний НОМЕР_1 від 13.11.2006

року) та клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної

скарги (в тексті скарги).

Розглянувши матеріали справи,

апеляційну скаргу та клопотання Інспекції апеляційний суд встановив наступне.

ГПК України (ст. 93) визначено, що

апеляційна скарга (подання) подається протягом 10 днів з дня прийняття рішення

місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено

лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до ст. 84 ГПК України.

Оскаржувана постанова від

15.09.2006 року прийнята та підписана місцевим судом 15.09.2006 року, тоді як

скарга на цю постанову була подана лише 15.11.2006 року, що підтверджується

штампом реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду м. Києва №

06-29.2\6364, тобто через 2 місяці з дня прийняття та підписання оскаржуваної

постанови. У заявленому клопотанні про відновлення пропущеного строку скаржник

посилається на несвоєчасне отримання інформації та відповідну необізнаність про

прийняття та текст оскаржуваної постанови.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК

України колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі

обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення

сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для

своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій та підтверджені

належними доказами, тоді як причини пропуску скаржником строку звернення з

апеляційною скаргою на оскаржувану постанову не є поважними, оскільки

скаржником визначена дата отримання інформації про прийняття оскаржуваної

постанови - 29.09.2006 року згідно доданого до апеляційної скарги запиту

ліквідатора Боржника НОМЕР_2 від 22.09.2006 року, тоді, як вже вказано вище,

Інспекція звернулась із апеляційною скаргою на таку постанову лише 15.11.2006

року, тобто через 1 місяць та 17 днів після отримання скаржником (як

встановлено та зазначено Інспекцією) інформації про прийняття оскаржуваної

постанови від 15.09.2006 року, що також є грубим порушенням вимог ст. 93  ГПК України. 

Таким чином, клопотання Інспекції

про відновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою на

постанову господарського суду м. Києва від 15 вересня 2006 року задоволенню не

підлягає.

Поряд з викладеним апеляційна

інстанція зазначає, що суть апеляційних вимог та скарги зводиться Інспекцією до

неможливості проведення перевірки діяльності Боржника, а не участі у даній

справі про банкрутство у якості сторони у справі із правом заявлення  кредиторських вимог тощо..

Враховуючи вищевикладене та

керуючись ст.ст.  4-1, 34, 53, 84, 86,

87, 91, 93, 94, 95, 97  ГПК України,

Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій

інспекції у Печерському районі м. Києва 

в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання

апеляційної скарги.

2. Повернути Державній податковій

інспекції у Печерському районі м. Києва апеляційну скаргу (вихідний НОМЕР_1 від

13.11.2006 року) на постанову Господарського суду м.Києва від 15.09.2006  у справі № 43\632 з доданими до неї

матеріалами без розгляду по суті.

3. Справу № 43\632 повернути до

Господарського суду м. Києва 

 Головуючий суддя                                                             

 Судді

19.12.06

(відправлено)