Рішення

від 12.05.2009 по справі 3/61-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.05.2009                                                             

  Справа №  3/61-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Людоговської В.В. при секретарі

Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

Приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Херсон

до

Приватного підприємця  ОСОБА_2, с. Великі

Копані Цюрупинського району Херсонської області 

про стягнення 3869 грн. 74 коп.

за

участю представників сторін:

від  позивача: ОСОБА_1, пас. серії НОМЕР_1,

виданий Дніпровським р.в. ХМУ УМВС України в Херсонський обл. від 05.08.1996

р.;   

від 

відповідача: не прибув.  

Приватний підприємець НОМЕР_1

(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця

ОСОБА_2 (відповідач) 3143,40 грн. основного боргу, 10,85 грн. -3% річних,

628,68 грн. штрафу, 86,81 грн. пені та судових витрат.

Згідно Довідки ЄДРПОУ від 21.04.09.

місце проживання відповідача: АДРЕСА_1. Ухвала суду про порушення справи від

06.04.09., надіслана на вищевказану адресу, 

повернулась з відміткою поштового відділення: за зазначеною адресою не

проживає.  За таких обставин відповідач

вважається належним чином повідомлений про час і дату судового засідання;

відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин,  у відповідності до ст..75 ГПК України справа

розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в

и в:

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1

(позивач) та  Приватним підприємцем

ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір поставки №90101-1 від 01.01.2009 р. (далі

-Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передати, а відповідач

прийняти та оплатити товар. 

Договір підписаний сторонами без

зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися

зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд

дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки,

правовідносини, які витікають із нього, регулюються   ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою

для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме

майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України,

господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання

та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,

передбачених Законами України, в силу якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі

боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення

господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК

України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів

господарських  зобов'язань, - це

цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських

відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана

сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або

утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від

зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які

виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом

України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України,

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та

ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює

підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у

власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших

цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним

використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього

певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються

загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором,

законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК

України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то

воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання

щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено накладною

№НЛ90210-1  від 10.02.09. на суму 3143,40

грн. (а.с.13). 

Відповідно до акту звірки,

підписаного обома сторонами, 

заборгованість відповідача дорівнює сумі 3143,40 грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що відповідач

свої грошові зобов'язання не виконав, заборгованість перед позивачем на день

розгляду справи становить 3143 грн. 40 коп., що підтверджено матеріалами

справи.

Відповідач не надав належних та

допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань

щодо добровільної сплати основного боргу.

Таким чином, на день розгляду

справи заборгованість по сплаті вартості товару складає суму 3143 грн. 40

коп.

Відповідно до п.4.2., п.4.3.

Договору у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує пеню

у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день

прострочення. В разі прострочення оплати товару 

відповідач, окрім пені, сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від

вартості поставленого та неоплаченого товару.

Згідно частини 1 статті 230 ГК

України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник

господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил

здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання

господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського

кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не

визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому

розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми

невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у

відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його

виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Суд перевірив розрахунки пені,

штрафу, та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо

стягнення пені в сумі 86,81 грн. та штрафу в сумі 628,68 грн. підлягають

задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК

України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний

сплатити на користь позивача три відсотки річних з простроченої суми.           Суд перевірив розрахунки в частині

стягнення 3 % річних в сумі 10,85 грн. і зазначає, що позовні вимоги в

цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          З огляду на неявку представника

відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального

кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях.

Сторони зобов»язані  добросовісно

користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до

прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до

всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.77 ГПК України

господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК

України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в

даному засіданні.

          З огляду на викладене, суд вважає, що

наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення

законного рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК

України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого

спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено

вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст.525, 526,

530  ЦК України, ст.ст.173, 174, 175,

193, 230, 231, 265  ГК України та

керуючись, ст.ст.  49,  75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и

в:

1. Позовні вимоги задовольнити в

повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Приватного

підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/р 26008052312804 в

ХФ КБ «Приватбанк», МФО 352479) основного боргу в сумі 3143 грн. 40 коп.,

3% річних в сумі  10 грн. 85 коп.,

пені в сумі 86 грн. 81 коп., 628 грн. 68 коп. штрафу,  в рахунок відшкодування витрат по сплаті

державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3. Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                     

В.В.Людоговська

           Дата підписання рішення оформленого

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК

України                                              13.05.2009р.