Ухвала

від 09.07.2015 по справі 362/778/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/778/15 Головуючий у І інстанції Марчук О. Л. Провадження № 22-ц/780/3159/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 1 09.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Данілова О.М., Мережко М.В.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення та визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.2011 року належить земельна ділянка площею 2,0000 га, розташована за адресою: смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вул. Підприємницька, кадастровий № 3221455300:03:004:0013, цільове призначення ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою за реєстраційним № 7119160 про державну реєстрацію права власності на належну їй земельну ділянку, однак державним реєстратором реєстраційної служби ОСОБА_4 27.06.2014 року їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку, оскільки заявлене право вже зареєстроване за іншою особою. Право власності на вказану земельну ділянку було повторно зареєстровано за попереднім власником ОСОБА_3 на підставі виданого реєстраційною службою свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Посилаючись на порушення реєстраційною службою вимог законодавства щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, позивач вважає рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області № 87645052 від 06.12.2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку таким, що порушує її права, а тому просить його скасувати, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 14141973 від 06.12.2013 року, видане Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, та визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 14141973 від 06.12.2013 року, видане Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0013, що розташована по вулиці Підприємницькій в селищі Глеваха Васильківського району Київської області.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області № 87645052 від 06.12.2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0013, що розташована по вулиці Підприємницькій в селищі Глеваха Васильківського району Київської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 жовтня 2011 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Глеваха, вул. Підприємницька, кадастровий № 3221455300:03:004:0013 (а.с.10-11). Факт укладення вказаного договору підтверджується і витягом з державного реєстру правочинів № 1057187 від 26.10.2011 року (а.с.12-13).

В державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 840091 від 25.03.2010 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 зроблено відповідний запис про посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу, на підставі якого право власності на дану земельну ділянку переходить до ОСОБА_2 (а.с.14 - 15).

Також встановлено, що рішенням № 14102849 від 27.06.2014 року Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області відмовила позивачу ОСОБА_2 у проведенні державної реєстрації права власності на куплену останньою за договором земельну ділянку з тих підстав, що заявлене право вже зареєстровано (а.с.19).

З наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2014 року вбачається, що право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, розташовану за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Глеваха, вул. Підприємницька, кадастровий № 3221455300:03:004:0013, зареєстровано за ОСОБА_3 25.11.2013 року на підставі відповідного свідоцтва про право власності № 14141973 від 06.12.2013 року, виданого Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с.16 - 18).

Тобто, дії по реєстрації за ОСОБА_3 права власності на вказану земельну ділянку вчинено реєстраційною службою вже після відчуження ним земельної ділянки на користь ОСОБА_2 за укладеним між ними договором.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними в справі доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Єдиною підставою скасування рішення суду та закриття провадження в справі апелянт зазначає те, що справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, однак вищенаведені доводи скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1)захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

2)інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається наявність спору про право, оскільки позивач з метою захисту своїх порушених прав просить визнати недійсним видане на ім»я ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку, а також визнати за нею право власності на цю земельну ділянку. Вимоги ОСОБА_2 взаємопов»язані між собою і окремий їх розгляд неможливий, в зв»язку з чим підстави вважати, що справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, відсутні.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга відповідача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області - відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :