Постанова

від 21.02.2007 по справі 1/207-06-5192

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

21 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 1/207-06-5192 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. -головуючого,

Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  касаційної скарги

товариства з обмеженою

відповідальністю “Південьбуд-1”

на постанову

Одеського апеляційного

господарського суду  від 17.10.2006р.

у справі

господарського суду Одеської

області

за позовом

товариства з обмеженою

відповідальністю “Південьбуд-1”

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення 68 735 грн. 77 коп.

за участю представників:

позивача: Терентьєв

А.А. -дов. від 10.01.2007р. б/н

відповідача: не

з'явився

ВСТАНОВИВ:

         Товариство з обмеженою

відповідальністю “Південьбуд-1” звернулось до господарського суду Одеської

області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1 про стягнення з останнього збитків у сумі 67 515, 47 грн. та 9 362, 7

грн. вартості пошкодженого в результаті ДТП контейнеру, в якому перевозився

вантаж (яблучний сік). 

         Рішенням господарського суду Одеської

області від 05.09.2006р. у справі №1/207-06-5192 позов задоволено, стягнуто з

СПД ОСОБА_1 76 878, 17 грн. збитків та судові витрати.

         Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 17.10.2006р. з даної справи рішення господарського суду

Одеської області від 05.09.2006р. скасовано, у позові відмовлено.

         Постанова мотивована недоведеністю

позовних вимог з посиланням на п.1 ч.2 ст. 22, ст. 623 ЦК України та Правила

перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом

Мінтранса України №363 від 14.10.97р.

         Не погоджуючись з вказаною постановою

у даній справі, ТОВ “Південьбуд-1” звернулось з касаційною скаргою із

доповненням до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати

та  залишити рішення господарського суду

Одеської області від 05.09.2006р.  з

даної  справи в  силі , мотивуючи скаргу тим, що судом

порушені норми матеріального та процесуального права, а саме п.1 ч.2 ст. 22,

ст. 623 ЦК України, ст. ст. 43, 53, 98 ГПК України.

         У відзиві СПД ОСОБА_1 на касаційну

скаргу, останній просить постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 17.10.2007р. з даної справи залишити без змін, а касаційну скаргу без

задоволення.

         В судовому засіданні суду касаційної

інстанції призначеному на 12 год. 00 хв. 14.02.2007р. оголошувалась перерва до

9 год. 25 хв. 21.02.2007р.  

         Відповідач не реалізував своє

процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної

інстанції.   

         Колегія суддів, приймаючи до уваги

межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального

права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в

задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

         Як встановлено господарським судом

апеляційної інстанцій, 17.11.2005р. між ТОВ “Південьбуд-1” (перевізник) та ТОВ

“Оленіч і компанія” (замовник)  був

укладений договір перевезення №НОМЕР_1, відповідно до п.1.1 якого перевізник

зобов'язався власними транспортними засобами доставити довірений йому

замовником вантаж до пункту призначення у терміни, відповідно до заявок

замовника та видати його особі, яка має право на одержання вантажу

(вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу

встановлену за домовленістю сторін плату.

         03.01.2006р. між СПД ОСОБА_1

(перевізник) та ТОВ “Південьбуд-1” (замовник) був укладений договір на

перевезення вантажів автомобільним транспортом.

         У відповідності з цим договором водій

СПД ОСОБА_1 06.05.06р. згідно з товарно-транспортною накладною серії 02АБВ

№НОМЕР_2 прийняв до перевезення контейнер НОМЕР_3 з вантажем (яблучний сік),

для доставки у м. Вінниця вантажоодержувачу СУАП “Поділля ОБСТ”.

         При перевезенні вантажу до місця

призначення автомобіль, на якому перевозився вищезазначений вантаж, зазнав

дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої, як вбачається з довідки ДАІ

автомобіль та контейнер було пошкоджено. У зв'язку з чим СПД ОСОБА_1 замінив

пошкоджений автомобіль на інший і вантаж 10.05.06р. був доставлений у м.

Вінницю вантажоодержувачу СУАП “Поділля ОБСТ”.

         Згідно ТТН НОМЕР_4 вантажоодержувач

СУАП “Поділля ОБСТ” отримало вантаж без будь-яких зауважень, про що свідчить

підпис представника СУАП “Поділля ОБСТ” та печатка останнього на  товаротранспортній накладній.

         Крім того, в матеріалах справи

міститься акт приймання продукції за кількістю від 11.05.06р. згідно з яким

комісія у складі: головного інженера, заступника ген. директора по зовнішньоекономічних

зв'язках та заступника ген. директора по загальних питаннях СУАП

“Поділля-ОБСТ”, начальника охорони СУАП “Поділля-ОБСТ” -працівника охоронної

фірми ПП “Ельба-інвест” та представника ТОВ “Оленіч і К”, при прийнятті вантажу

встановила недостачу у кількості 11 748 кг. яблучного соку на суму 10467, 47

UER, що еквівалентно 67515, 47 грн.

        У вказаному акті приймання продукції за

кількістю, як встановлено апеляційним господарським судом, в порушення п.17.20,

розділу 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні,

затверджених наказом Мінтранса України №363 від 14.10.97р. та зареєстрованих у

Мінюсті України 20.02.98р. за №128/2568 (далі Правила перевезень) відсутній

підпис водія, який доставив вантаж, а в матеріалах справи відсутні докази

запрошення водія, що перевозив вантаж, або СПД ОСОБА_1 до складання зазначеного

акту чи відмову останніх від участі у складанні акту і прийнятті вантажу.

        Крім того, в порушення п.15.6 Правил

перевезень, вантажоотримувач не зробив запису на вільному місті зворотного боку

ТТН  про складання  такого акту і про що він був складений.

        До того ж, як встановлено апеляційним

господарським судом, за нестачу вантажу та втрату контейнеру згідно платіжного

доручення НОМЕР_5 та платіжного доручення НОМЕР_6. сплатило ТОВ “Оленіч і

Компанія” з огляду на  що, та враховуючи

приписи п.1 ч.2 ст.22, ст.623 ЦК України, апеляційний господарський суд дійшов

правильного висновку, що вартість нестачі вантажу та пошкодженого контейнера,

навіть при їх наявності, не може бути стягнута з відповідача на користь ТОВ

“Південьбуд-1”, оскільки у останнього на час пред'явлення позову і прийняття

оскаржуваного рішення збитки відсутні.

         З урахуванням наведеного колегія суду

вважає, що господарським судом апеляційної інстанції встановлені обставини

справи, що  підтверджуються певними

доказами, яким апеляційний суд дав належну оцінку, з'ясовано дійсні права і

обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні

правовідносини сторін.

Як наслідок прийнята судом

постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в

постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 “Про судове

рішення”.

Посилання скаржника в касаційній

скарзі про неповідомлення його про час та місце розгляду справи в

господарському суді апеляційної інстанції 

колегія вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наявною у

справі відміткою на ухвалі про призначення справи до розгляду, що свідчить про

направлення її сторонам у даній справі, та повідомленням про вручення поштового

відправлення ТОВ “Південьбуд-1”, що свідчить про отримання  останнім зазначеної ухвали.

Решта тверджень заявника касаційної

скарги про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального

права  також  не знайшли свого підтвердження під час

касаційного перегляду справи, з урахуванням чого колегія вважає, що підстави

для скасування   оскаржуваного судового

акту відсутні.

         Керуючись ст.ст. 1115, 1117,

1118, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні касаційної скарги

відмовити.

         Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 17.10.2006р. у справі № 1/207-06-5192 залишити без

змін.     

Головуючий суддя                                                                            

В.С. Божок                   

Судді:                                                   

                                      Т.Ф.

Костенко                                                                                                                                                                                           

                                                                                                     Г.П.

Коробенко