Постанова

від 07.07.2015 по справі 2а-1304/10/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2015 р. м. Київ К/800/19039/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області до Управління Держкомзему у Рожнятівському районі Івано-Франківській області (правонаступник - Відділ Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області) про стягнення економічних санкцій, що переглядається за касаційною скаргою Відділу Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року Державна інспекція України з контролю за цінами в Івано-Франківській області (далі - Інспекція) звернулася до суду з позовом до Управління Держкомзему у Рожнятівському районі Івано-Франківській області (далі - Управління) про стягнення 142 500 грн економічних санкцій, застосованих внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-XII «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 507-XII).

Зазначали, що під час перевірки Управління з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на землевпорядні роботи та послуги виявлено, що відповідач необґрунтовано отримав 47 500 грн виручки за надання послуг на платній основі. За результатами перевірки Інспекція 1 березня 2010 року прийняла рішення № 64 про застосування до відповідача 142 500 грн економічних санкцій. Зазначені санкції відповідач не сплатив.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Відділ Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що в період з 18 по 23 лютого 2010 року Інспекцією проведено перевірку Управління щодо дотримання державної дисципліни цін за надані платні послугу.

В ході перевірки встановлено і відображено в акті від 23 березня 2010 року № 0000123, що Управлінням в період з 1 березня 2009 року по 22 лютого 2010 року застосовувалися тарифи на послуги, що не передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватись державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» (далі - Порядок, постанова № 1619 відповідно), а саме: «Підготовка висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних та фізичних осіб» і «Підготовка та видача умови відведення земельної ділянки».

1 березня 2010 року Інспекцією відповідно до статті 14 Закону № 507-XII винесено рішення № 64 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 142 500 грн (необґрунтовано одержана виручка - 47 500 грн, штраф - 95 000 грн.) та виставлено претензію від 1 березня 2010 року № 584.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення санкцій, оскільки рішення Інспекції від 1 березня 2010 року № 64 залишено в силі постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року, яка набрала законної сили.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає остаточні висновки судів помилковими.

Згідно з існуючим в Україні порядком встановлення та застосування цін та тарифів, контролю за їх дотриманням в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

В силу вимог Закону № 507-ХІІ державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на товари та послуги встановлюються державними органами України.

Відповідно до пункту 21 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Держкомзем за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки встановлює ціни (тарифи) на розроблення документації із землеустрою та проведення землевпорядних робіт; визначає граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі зазначені в цьому пункті види земельно-кадастрових робіт і послуг, зокрема надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки.

На виконання пункту 2 постанови № 1619 наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124 затверджено Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 579/5770; далі Розміри, наказ № 97/298/124 відповідно).

Відповідно до пунктів 9, 10 таблиці 6.1 розділу 6.1 Розмірів підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення фізичних та юридичних осіб, а також видача висновків щодо умов надання земельної ділянки є платними послугами.

Суди виходили з того, що рішення про застосування до Управління економічних санкцій Інспекція прийняла у зв'язку з порушенням вимог зазначеного Порядку, зокрема, у зв'язку з безпідставним стягненням коштів за послуги з підготовки висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних та фізичних осіб, а також підготовки та видачі умов відведення земельної ділянки, і це підтверджено судовим рішенням.

В той же час, підготовка та видача зазначених висновків належить до таких земельно-кадастрових робіт і послуг, як надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, які в силу вимог пункту 5 Порядку надаються на платній основі.

Ураховуючи те, що надання платних послуг з підготовки та видачі висновків Управління здійснювало відповідно до вартості, визначеної в розділі 6.1 Розмірів, затверджених відповідно до пункту 2 постанови № 1619 наказом № 97/298/124, то в цьому випадку передбачені пунктом 8 Порядку підстави для відповідальності органу земельних ресурсів відсутні.

Крім того, на час виникнення спірних відносин наказ № 97/298/124 (яким затверджено Розміри) був чинним, його правомірність Інспекція не оспорювала.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладених, зокрема, у постановах від 26 березня 2012 року (справа № 21-277а11), 27 березня 2012 року (справа № 21-63а12), 11 червня 2012 року (справа № 21-284а11) і колегія суддів бере її до уваги.

Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм.

За таких обставин, висновки Верховного Суду України є обов'язковими як для судів так і для Інспекції.

Тому, колегія суддів звертає увагу на дотримання у випадку, який розглядається, принципу верховенства права і таких його складових як правова визначеність, стабільність та передбачуваність судових рішень, а цим вимогам оскаржувані рішення не відповідають.

За правилами частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Відділу Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов