Постанова

від 21.02.2007 по справі 26/284пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/284пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21.02.07 р.                                                                             Справа № 26/284пн

Постановлена у нарадчий кімнаті 21 лютого 2007 р. о 16 год. 50 хв.    

По справі    №  26/284пн                                                                                        

Господарський суд Донецької області  у складі судді  Наумової  К.Г.

При секретарі судового засідання – Митрофановій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу

за  позовом:         Товариства з обмеженою відповідальністю “Научно-внедренческий Центр “ПОЛИТЕХНИК”   (м. Донецьк)

до відповідачів:      Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька  (м. Донецьк)

Головного управління Державного казначейства   України  у  Донецькій області   (м. Маріуполь)

за участю                Прокурора Київського району м. Донецька                  

про    стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за серпень, листопад, грудень 2005 р. та січень 2006 р.  у сумі  278205 грн.   

Товариство з обмеженою відповідальністю “Научно-внедренческий Центр “ПОЛИТЕХНИК”   (м. Донецьк)  звернулось   до господарського суду Донецької області  з адміністративним позовом  до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (м. Донецьк), далі за текстом “ДПІ”, та відділу Державного казначейства України  у Київському районі м. Донецька, далі за текстом “ВДК”, у якому просив зобов'язати ДПІ надати ВДК висновок на відшкодування бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за серпень, листопад, грудень 2005 р. та січень 2006 р.  у сумі  352218 грн.   

08.02.2007 р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, у  який просить стягнути з коштів Державного бюджету України через Управління Державного казначейства   України  у  Донецькій області   (м. Донецьк), на користь позивача  бюджетне відшкодування з ПДВ по деклараціям за серпень, листопад, грудень 2005 р. та січень 2006 р.  у сумі  278205 грн.   У якості другого відповідача позивач визначив Головне управління Державного казначейства   України  у  Донецькій області   (м. Донецьк).

Ухвалою від 08.02.2007 р., суд, з урахуванням зміни позивачем предмету позову та реорганізації органів  Державного казначейства   України, здійснив процесуальне правонаступництво замінивши другого відповідача – відділ  Державного казначейства України  у Київському районі м. Донецька на Головне управління Державного казначейства   України  у  Донецькій області   (м. Донецьк).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги  наступним.  

Позивачем були подані до ДПІ податкові декларації  з ПДВ за серпень, листопад, грудень 2005 р. та січень 2006 р.  разом з якими були подані розрахунки бюджетного  відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування. Згідно даних документів  підлягає  відшкодуванню  за серпень 2005 р.  56926 грн., за листопад 2005 р. – 50819 грн., за грудень 2005 р. -  71861 грн., за січень 2006 р. – 98599 грн., у загальній сумі   278205 грн. Відповідно до п.п. 7.7.2 ст. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначені суми підлягають відшкодуванню на рахунок позивача.

ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 14.04.2006 р. № 895/23-4/13499395. Під час перевірки підтверджені суми ПДВ, які були сплачені контрагентам у зв'язку з придбанням товарів. В акті перевірки зазначено що  встановлені розбіжності між даними позивача та ДПІ щодо сум бюджетного відшкодування. Позивачем у зв'язку із незгодою з результатами перевірки була направлена  до ДПІ скарга. Листом від 06.06.2006 р. № 8819/10/23-413 ДПІ повідомила позивача про те, що постійна комісія зі спірних питань  29.05.06 р.  вирішила не виносити податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки. Позивач вважає, що зазначені у наведених податкових деклараціях суми підлягають бюджетному відшкодуванню. Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ДПІ у п'ятиденний термін після закінчення перевірки зобов'язана направити до органів державного казначейства висновок на відшкодування зазначених у деклараціях сум.  ДПІ не направило до органів казначейства висновок, чим порушила права позивача на отримання бюджетного відшкодування.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

Під час проведення перевірки  правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ були направлені запити на проведення зустрічних перевірок  контрагентів позивача. За результатами отриманих відповідей  підтверджено до відшкодування по декларації за серпень 2005 р. – 56926 грн., за листопад 2005 р. – 50819 грн.,  за грудень 2005 р. – 14803 грн. та січень 2006 р. – 98599 грн. По ланцюгу постачальників позивача направлено запит на перевірку ТОВ „Профіт-Дон” – відповідь не отримана. По декларації за листопад 2005 р. не підтверджено до виробника сплату ПДВ до бюджету по операціям позивача з ТОВ „Украгроресурс”.  Згідно реєстру ДПІ про відшкодування ПДВ по деклараціях наданих після 01.07.2005 р. станом на 01.10.06 р. щодо ТОВ „НВЦ „Політехнік” зазначено, що суми заявлені до відшкодування підприємством не підтверджено у зв'язку з тим, що вони є предметом розслідування по кримінальній справі. Прокуратурою Донецької області порушена кримінальна справа № 14-204 по факту підробки  документів та незаконного використання ТОВ НВЦ „Політехнік”  та ТОВ „Гормашиноекспорт” авторських промислових чертежів при виготовленні та експорті запасних частин для гірничого обладнання, за ознаками ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 177 КК України. У теперішній час,  за результатами зустрічних  перевірок, встановлено  тільки одного виробника запчастин, я саме  ВАТ „Горлівський машинобудівельний завод”. Згідно ВМД позивача, виробником продукції експортованої продукції зазначені інші підприємства. Лише за результатами розслідування кримінальної справи  можливо встановити якій саме товар було реалізовано  на експорт, яких виробників  та законність формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.3, п. 1.8 ст.1,  п.п. 7.4.1, п.п. 7.7.5 ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість”, право на бюджетне відшкодування виникає  лише при надмірній сплаті суми податку до бюджету.

УДК проти позову заперечує посилаючись на наступне.

Згідно п. 4 сумісного наказу ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001 р., органи Державного казначейства України здійснюють відшкодування ПДВ за висновками податкових органів або за рішенням суду. УДК не порушувало прав позивача на відшкодування заявленої у позові суми. УДК не отримувало від ДПІ висновків на перерахування позивачу бюджетного відшкодування заявленого у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно податкової  декларації з ПДВ   серпень 2005 р.  (подана до ДПІ 20.09.05 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ),  сума ПДВ  поточного періоду має від'ємне значення і складає 31286  грн.,  сума що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 31286 (рядок 22.2)  грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26) складає 0 грн.. Згідно рядка 25.1 декларації, розрахунку бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, на рахунок в установі банку підлягає відшкодуванню  56926 грн.

Згідно податкової  декларації з ПДВ   листопад 2005 р.  (подана до ДПІ 20.01.06 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ),  сума ПДВ поточного періоду має від'ємне значення і складає 55751 грн.,  сума що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 55751 (рядок 22.2)  грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26) складає 60702 грн.. Згідно рядка 25.1 декларації, розрахунку бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, на рахунок в установі банку підлягає відшкодуванню  50819 грн..  

Згідно податкової  декларації з ПДВ   грудень 2005 р. (подана до ДПІ 20.01.06 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ),  сума ПДВ поточного періоду має від'ємне значення і складає 82879 грн.,  сума що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 82879 грн. (рядок 22.2), а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26) складає 44592 грн.. Згідно рядка 25.1 декларації, розрахунку бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, на рахунок в установі банку підлягає відшкодуванню  71861 грн..  

Згідно податкової  декларації з ПДВ  за січень 2006 р. (подана до ДПІ 20.02.06 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ),  сума ПДВ поточного періоду має від'ємне значення і складає 9783 грн.,  сума що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 9783 грн. (рядок 22.2), а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26) складає 28872 грн.. Згідно рядка 25.1 декларації, розрахунку бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, на рахунок в установі банку підлягає відшкодуванню  98599 грн..  

ДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку за наслідками якої складено довідку  від 14.04.2006 р.  № 895/23-4/13499395 “Про результати виїзної документальної перевірки правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Научно-внедренческий Центр “Политехник” (ЄДРПОУ 13499395) за період серпень, листопад, грудень 2005 р., січень 2006 р.”  

В акті перевірки відображено наступне. Перевищення податкового кредиту над податковим зобов'язанням виникло   в зв'язку із здійсненням експортних операцій.                      

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”,  а саме підприємством згідно з укладеними з нерезидентами договорами були надані послуги поставки продукції за що підприємство отримало комісійну винагороду. Підприємством податок на додану вартість розраховано не з суми комісійної винагороди, а утримано у тому числі в сумі винагороди, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання  та завищено бюджетне відшкодування. Інші порушення в акті перевірки не описані.

До матеріалів справи не надано рішення, яке було прийнято ДПІ за наслідками перевірки. Згідно пояснень представників ДПІ наданих під час судового розгляду рішення за результатами перевірки ДПІ не приймалось.

З акту перевірки вбачається, що відповідно до наданих до перевірки документів не встановлено розбіжностей між даними відображеними позивачем у податкових декларацій  та даними перевірки.

Під час розгляду справи сторонами визнано, що позивачем до податкового кредиту включений ПДВ по належним чином оформленим податковим накладним, які включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а також позивачем сплачений контрагентам у відповідних податкових періодах  ПДВ  у сумах які дорівнюють сумам заявленим позивачем до відшкодування, що підтверджено платіжними документами.

Статтею  19  Конституції України, передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1.8. ст.. 1 Закону України Про податок на додану вартість”, бюджетним відшкодуванням вважається - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість”, у редакції Закону  України від 25.03.2005 р. N 2505-IV, передбачено наступне.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.пп 7.7.1)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п.7.7.2)  

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. (п.п. 7.7.4)

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.(п.п. 7.7.5.)

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.(п.п. 7.7.6.)

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.(п.п. 7.7.7.).

Відповідно до п. 1.7. ст.. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

П.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 також встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до  п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит Згідно з п. 7.5. ст.. 7  вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” також встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). (п.п. 7.2.3.)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.(п.п. 7.2.6.)

П. 1.3. ст.. 1 також визначено, що платником податку вважається  особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2  ст.. 2, платником податку є:

будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті, а також будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. П.п. 2.3 встановлені випадки у яких особа зобов'язана зареєструватися у якості платника ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. ст.. 4  Закону України “Про податок на додану вартість”,  база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. а) п.п 10.1. ст.. 10  цього закону, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є  платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Таким чином,  Законом України “Про податок на додану вартість”, яким визначено ставки та механізм справляння ПДВ, обов'язок щодо визначення об'єкту оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильності обчислення ПДВ покладено на платника податку – продавця  товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

Закон не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність  на платника податку – покупця товарів (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем товарів (послуг) об'єкту оподаткування та правильність відображення їх у податковому обліку платником податку – продавцем товарів (послуг).

До податкового кредиту звітного періоду  відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку придбав ці товари з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податків, який придбав товар, Законом  України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.  Ст.. 7 передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товару на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларації, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Таким чином, не отримання відповідей на проведення зустрічних перевірок постачальників  контрагентів позивача, або не встановлення виробника продукції не є підставою для позбавлення платника податку - покупця права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, у ДПІ були відсутні підстави для ненадання висновку щодо відшкодування заявленої у позові суми бюджетного відшкодування.

В супереч вимогам п.п. 7.7.5 та п.п. 7.7.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ДПІ не прийняла рішення за наслідками перевірки яким зменшила суму бюджетного відшкодування та не направила до органів Державного казначейства України висновок на відшкодування позивачу заявлених у позові сум.

З огляду на зазначене не приймається посилання ДПІ на те, що неможливо направити висновок на відшкодування позивачу зазначеної у позові суми бюджетного відшкодування оскільки не підтверджена сплата ПДВ до бюджету.

Посилання ДПІ на неможливість відшкодування ПДВ у зв'язку із порушенням кримінальної справи також не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

З постанови начальника слідчого відділу  ЛУ на Донецькій залізниці від 05.11.2006 р. вбачається наступне. Кримінальна справа № 14-204 порушена 25.072006 р. прокуратурою Донецької області за фактом  підроблення документів та незаконне використання ТОВ НВЦ „Політехнік”  та ТОВ „Гормашиноекспорт” авторських промислових прав при виготовленні та експорті запасних частин для гірничо-шахтного обладнання за ознаками   ст.. 358 ч. 2 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів), ст.. 177 ч. 2 (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію). У порушенні кримінальної справи за ознаками   ст.. 358 ч. 2, ст.. 177 ч. 2  у відношенні директора ТОВ НВЦ „Політехнік”  Афендикова Н.Г., та ТОВ „Гормашиноекспорт”  Филипченко С.В. відмовлено у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3  Закону “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

3.1.1. поставки товарів та послуг;

3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Під час розгляду справи та перевіркою ДПІ підтверджено, що позивачем підтверджено необхідними документами укладання та виконання господарських операцій, які є об'єктами оподаткування та які надають право позивачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Податковим органом не доведено, що подальше розслідування даної кримінальної справи може вплинути на суму, яка підлягає відшкодуванню позивачу за даними наведених податкових декларацій.

З огляду на зазначене, суд вважає, що факт порушення даної кримінальної справи не може бути підставою для відмови позивачу у отриманні бюджетного відшкодування.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення  з коштів Державного бюджету України з рахунку відкритого на ім'я  Головного управління Державного казначейства   України  у  Донецькій області    на користь позивача    бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за серпень 2005 р. у сумі 56926 грн., листопад 2005 р. у сумі 50819 грн., грудень 2005 р. у сумі 71861 грн. та січень 2006 р. у сумі 98599 грн.  у загальній сумі   278205 грн. підлягають  задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, на користь позивача підлягають стягненню з коштів Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн.

Враховуючи викладене та,  керуючись 19, 67 Конституції України, Законом України “Про податок на додану вартість”,  

ст. ст. 2, 7 –12, 69-72, 94, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями   Кодексу адміністративного судочинства, суд, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з коштів Державного бюджету України рахунку відкритого на ім'я  Головного управління Державного казначейства   України  у  Донецькій області                         (м. Донецьк)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Научно-внедренческий Центр “ПОЛИТЕХНИК”   (м. Донецьк)    бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за серпень 2005 р. у сумі 56926 грн., листопад 2005 р. у сумі 50819 грн., грудень 2005 р. у сумі 71861 грн. та січень 2006 р. у сумі 98599 грн.  у загальній сумі   278205 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Научно-внедренческий Центр “ПОЛИТЕХНИК”                           (м. Донецьк)    витрати по сплаті судового збору  у сумі  1700 грн.

Зазначена постанова  може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Постанову підписано  26 лютого 2007 р.

Суддя                                                                                              Наумова  К Г.