Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-775/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 2a-775/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

при секретарі М.М.Дякун

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація"

до відповідача: управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську

про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу №Ю 1280/1 від 05 березня 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Агропромбудмеханізація" (надалівЂ“позивач) звернулося в суд з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (надалівЂ“відповідач) про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу №Ю 1280/1 від 05 березня 2012 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржувана вимога про сплату боргу є неправомірною, оскільки винесена відповідачем з порушенням строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши суду письмове заперечення на адміністративний позов, яке мотивоване тим, що винесена відповідачем вимога про сплату боргу правомірно, оскільки позивачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалось страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач по справі включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України як юридична особа та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В зв’язку з несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків за період 01 квітня 2010 року по 21 травня 2012 року, відповідачем винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу №Ю 1280/1 від 05 березня 2012 року із застосуванням штрафних санкцій та нарахування пені.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(надалівЂ“Закон) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 даного Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 статті 20 даного Закону передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 3 статті 106 Закону передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Змістом статті 239 даного Кодексу передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 250 зазначеного Кодексу встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, враховуючи те, що оскаржувана вимога про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків за період починаючи з 01 квітня 2010 року винесена з порушенням строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, то суд приходить до висновку про задоволення даного адміністративного позову та скасування оскаржуваної позивачем вимоги про сплату боргу. Крім того, суд приймає до уваги той факт, що проведеною відповідачем 15 червня 2011 року плановою перевіркою відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску та інших платежів за період з 01 січня 2004 року до 01 травня 2011 року за наслідками якої порушень не встановлено, в тому числі зі сплати страхових внесків (пункт 3.5 акту перевірки).

Таким чином, відсутність у стрхувальника (позивача) на кінець звітного базового періоду недоїмки зі сплати страхових внесків не давало підстав відповідачу виставляти оскаржувану вимогу про сплату боргу в порядку пункту 2 розділу 8 Інсрукції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи рішення по справі, суд виходить із того, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а правомірність свого рішення, яке суперечить Законодавству України відповідачем як в судовому засіданні так і в письмовому запереченні не доведено.

Виходячи з меж позовних вимог, зважаючи на положення статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України вимога про сплату боргу №Ю 1280/1 від 05 березня 2012 року є неправомірною, що є підставою для задоволення позову та скасуванням даної вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд також вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32,19 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську №Ю 1280/1 від 05 березня 2012 року про сплату боргу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація" (76492, вул.Юності 33, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 01354013) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32 (тридцять дві) гривні, 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 26 червня 2012 року.