Рішення

від 27.02.2007 по справі 16/519

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/519

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.02.07 р.                                                                               Справа № 16/519                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» м. Маріуполь Донецької області

до відповідача закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк

про   стягнення 10200грн.00коп.

за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк

до приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 8019грн.58коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Прохоренко Г.В. – представник (довіреність № б/н від 09.01.2007);

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Животов О.А.  – юрисконсульт (довіреність № 17/17-2205юр від 25.01.2006)

             Позивач - приватне підприємство “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк про стягнення матеріальних та моральних збитків  в сумі 14993грн.33коп., у тому числі  збитки в сумі 11756грн.00коп., нанесені недобросовісними діями відповідача при реалізації договору № 5205ДС від 27.01.2005, зафіксовані рішення по справі № 36/354 від 02.11.2005, витрати від заморожених коштів в сумі 3237грн.33коп.

       В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що  відповідач     в порушення   умов   договору  № 5205дс  від 27.01.2005р. не  забрав зі  складу  продукцію, звернувся  до  суду з позовом про  стягнення  з ПП „НВО „Спецмашчормет” пені, на  підставі  чого     останній поніс моральні  та  матеріальні   збитки  на  суму 14993грн.33  коп.   До позовної заяви додає  розрахунок суми матеріальних збитків,  договір № 5205дс від 27.01.2005, додаткову угоду № 3 від 11.02.2005 до договору № 5205дс від 27.01.2005, листи № 00147/04-05 від 12.04.2005, № 00152/04-05 від 15.04.2005, № 00155/04-05 від 25.04.2005, № 00158/04-05 від 27.04.2005,  „ 00161/05-05 від 15.05.2005,  № 00198/07-05 від 13.07.2005,  № 00189/06-05 від 30.06.2005,  № 00189/06-05 від 30.06.2005.

          У відзиві на позовну заяву (вих. 3 17/17-2077юр від 17.01.2006) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність доводів позивача.

          Заявою (вих. № 00019/01-06 від 01.02.2006) позивач  змінив підставу своїх позовних вимог та просить суд:

- визнати дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно умовам договору № 5205дс від 27.01.2005 як порушення вимог цивільного законодавства України, а саме ст. ст. 26, 530, 532, 689 ЦК України і умов цього договору.

Рішенням  господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. по справі 16/519 у задоволенні позовних вимог приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» до закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” про стягнення  збитків  в сумі 14993грн.33коп. було відмовлено.

Не погодившись з рішенням  господарського суду,  приватне підприємство “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет»  направило апеляційну скаргу до Донецького апеляційного господарського суду.

   10.05.2006р. Донецьким апеляційним  господарським судом винесено постанову, відповідно до якої   апеляційна скарга була задоволена частково,  рішення господарського суду від 15.03.2006р. –  скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет»  до ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”  про визнання дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно з умовами договору № 5205дс від 27.01.2005р., як порушення вимог законодавства, а саме ст. ст. 26, 530, 532, 689 ЦК України, відмовлено.

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду, приватне підприємство “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить  постанову Донецького апеляційного  господарського суду від 10.05.2006р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

06.07.2006р. Вищим господарським судом України винесено ухвалу, відповідно до якої касаційна скарга повернута без розгляду.

07.08.2006р. позивач повторно звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду  України.

19.10.2006р. Вищим господарським судом України  винесено постанову, відповідно до якої касаційна скарга задоволена частково; рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. скасовані, а справа  – передана на новий розгляд господарському суду Донецької області.

28.11.2006р. справа № 16/519 надійшла до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 28.11.2006р. господарський суд прийняв справу до свого розгляду.

Позивачем у  судовому засіданні була надана заява про уточнення  позовних вимог (вих. № 0001 від 09.01.2007р.), відповідно до якої просить суд:

-  визнати дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно умов договору та додаткової угоди  порушенням вимог законодавства, а саме: ст.ст. 526, 530, 532, 689 ЦК України, умов договору та додаткової угоди;

- стягнути з відповідача частину спричинених збитків у  вигляді неотриманого прибутку (втраченої вигоди) в розмірі 6500грн.00коп.

Крім того, у судовому засіданні від 11.01.2007р. позивач надав письмові пояснення до заяви про уточнення позовних вимог,  в яких зазначив, що позивач відмовляється від майнових позовних вимог на суму 8493грн.33коп.

Зазначені уточнення, якими позивач зменшив позовні вимоги до суми 6500грн.00коп., судом були прийняті.

18.01.2007 позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування та розгляду в судовому засіданні матеріалів справи № 36/354.

Зазначене клопотання судом розглянуто та задоволено.

Відповідно до ч. 7 ст. 81-1  Господарського процесуального кодексу України суд на підставі клопотання позивача (вих. № б/н від 18.01.2007) розгляд справи здійснює за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою від 25.01.2007р. на підставі заяви судді Бойко І.А. розгляд справи № 16/519  було продовжено строком на 1 місяць.

22.01.2007р. відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою (вих. № 17/17-0014юр від 15.01.2007р.) до приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» про стягнення заборгованості в розмірі 8019грн.58коп.

Ухвалою від 25.01.2007 суд прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та приєднав її до справи № 16/519.

          Представником позивача у судовому засіданні 25.01.2007р. надані пояснення, в яких  зазначив, що майнові вимоги позивача заявлені в межах сплаченого держмита відповідно до вимог ст. ст. 22, 526, 530, 532, 623 абз. 3 ч. 1, 689 та 712 ЦК України, п. 2 ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” та ст. ст. 22, 44, 46 ГПК України.

          Крім того, позивач в засіданні суду 25.01.2007 надав заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просить позивачу за зустрічним позовом відмовити.

         Також, у судовому засіданні 25.01.2007 представником позивача була  надана заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив:

-          визнати дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно умов договору та додаткової угоди  порушенням вимог законодавства, а саме: ст.ст. 526, 530, 532, 689 ЦК України, умов договору та додаткової угоди;

-          стягнути частину причинених збитків у вигляді неотриманого доходу (втраченої вигоди) в розмірі  6500грн.00коп.;

-          стягнути частину заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 1000грн.00коп.

Вказана заява  судом розглянута та до уваги не була прийнята,  оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування вказаних в заяві обставин.

07.02.2007 позивач за первісним позовом  надав заяву про збільшення позовних вимог,  в яких останній просить суд:

- визнати дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно умов договору № 5205дс від 27.01.2005  та додаткової угоди   № 3 від 11.02.2005 до договору порушенням вимог законодавства, а саме: ст.ст. 526, 530, 532, 689 ЦК України, умов договору та додаткової угоди;

- визнати недійсною частину угоди – п. 7.2. договору № 5205дс від 27.01.2005, укладеного між ПП „НВО „Спецмашчормет” та ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”;

- стягнути частину збитків у вигляді неотриманого доходу (втраченої вигоди) в розмірі  6500грн.00коп.;

- стягнути частину заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 3700грн.00коп.

Зазначені уточнення судом розглянуті та прийняті.

У судовому засіданні 13.02.2007 позивач за первісним позовом звернувся до суду з клопотання про витребування документів.

Суд розглянув вказане клопотання позивача та вважає за недоцільне його задовольняти, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо документів для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 20.02.2007 за письмовим клопотанням позивача за первісним позовом розгляд справи було відкладено на 27.02.2007.

           26.02.2007  позивач за первісним позовом через канцелярію господарського суду  надав пояснення (вих. № б/н від 25.02.2007), в яких зазначив, що заперечення відповідача на позовні вимоги і  вимоги, викладені у зустрічному позові,  ґрунтуються тільки на рішенні господарського суду Донецької області від 02.11.2005 по справі № 36/354. Однак, цим рішенням не встановлені факти недопоставки  товару на умовах EXW,  проведення прийомки товару по кількості згідно Інструкції П-6; в ході судового засідання не розглядалися  питання стосовно повідомлення відповідача за первісним позовом про готовність продукції до поставки та факт  нездійснення  ним дій, направлених на своєчасне отримання товару, як того вимагає ч. 2 ст. 689 ЦК України.

Також,   ПП „НВО „Спецмашчормет”  звернулося до суду з клопотанням про видачу технічного запису судового процесу.

Вказане клопотання судом розглянуто та задовольняється.

Розглянувши матеріали справи,  господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

27.01.2005 між приватним підприємством „Науково-виробниче об'єднання „Спецмашчормет” (Продавець) та   закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” – металургійний завод” (Покупець) був укладений договір  №  5205дс від 27.01.2005.

          Відповідно до  розділу 1 зазначеного договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умовам цього договору обладнання і продукцію виробничо-технічного призначенні (товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк поставки і сума на Товар оговорюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

          11.02.2005 Сторони підписали  Додаткову угоду № 3 до договору № 5205дс від 27.01.2005, згідно якої Продавець зобов'язався поставити Покупцю    запасні частини до комбайнів КСП-32, КСП-42 на загальну суму 121934грн.56коп.

          Пункти 2, 3 цієї Угоди  передбачають,   Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця в наступному порядку: 40% від вартості партії товару перераховуються в формі попередньої оплати; 60% від вартості партії товару перераховуються протягом 10-ти днів з дати поставки товару. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця (п. 2 Угоди). Поставка товару  здійснюється на умовах EXW склад Продавця (Інкотермс 2000) протягом 30-ти днів з дати 40% попередньої оплати. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, зазначена в товарно-транспортній накладній (п. 3 Угоди).

          На виконання умов п. 2  даної Додаткової угоди  ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”  платіжними дорученнями № 4233 від 11.03.2005 та № 4414 від 14.03.2005  перерахувало на рахунок ПП „НВО „Спецмашчормет” попередню оплату в розмірі 48773грн.82коп.

          Як зазначалося, п. 3 Угоди встановлює, що поставка товару здійснюється на умовах EXW склад Продавця (Інкотермс 2000) протягом 30-ти днів з дати 40% попередньої оплати.

          Позивач за первісним позовом вважає, що  свої зобов'язання за договором він виконав належним чином, оскільки неодноразово повідомляв відповідача за первісним позовом  про готовність товару до відвантаження, в той час коли відповідач за первісним позовом в порушенням вимог ст.ст. 526, 530, 532, 689 ЦК України, умов договору та додаткової угоди товар на складі Позивача не отримав.

          Позивач за первісним позовом в своїх вимогах наголошує на  своєчасне та належне виконання ним своїх зобов'язань за договором № 5202дс від 27.01.2007, які виражаються в повідомленні відповідача за первісним  позовом про готовність товару до відвантаження.

          Так, ПП „НВО „Спецмашчормет” в заяві  про збільшення позовних вимог (вих. № б/н від 06.02.2007) вказує на те, що  12.04.2005 позивач за первісним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом по факсу повідомлення № 00147/04-05 від 12.04.2005 про готовність поставити замовлену продукцію.

          З цього приводу суд звертає увагу позивача, по-перше, на те, що в матеріалах справи містяться дві однакові копії листів № 00147/04-05 від 12.04.2005, які не є факсимільними копіями., як вказав позивач за первісним позовом.

          По-друге, вказаним листом позивач  говорить про те, що у зв'язку з виявленими дефектами виникла необхідність повторного перековування заготівель для запасних частин до шахтного обладнання, із-за чого строк поставки зазначених запчастин переноситься. Поставка запчастин планується до 26.04.2005.          Тобто, даний лист ніяким чином не говорить про готовність  поставити замовлену продукцію, як вказав позивач.

          14.04.2005, як зазначив позивач за первісним позовом,  останній отримав по факсу повідомлення від відповідача за первісним позовом № 14/5-449, яким той просить повідомляти йому про готовність до відвантаження продукції на факс (062) 388-04-05.

          Дійсно, в матеріалах справи міститься факсимільна копія листа (вих. № 14/5-449 від 14.04.2005), згідно якої відповідач за первісним позовом просить позивача за первісним позовом згідно п. 2 Додаткової угоди № 3 від 11.02.2005 до договору № 5205дс  від 27.01.2005 повідомляти по факсу (062) 388-04-05 дату отримання запасних частин, готових до відвантаження.

          Надалі, позивач за первісним позовом посилається на те, що виконуючи  умови договору та прохання відповідача за первісним позовом,  ПП „НВО „Спецмашчормет” неодноразово, а саме: 15.04.2005 (вих. № 00152/04-05), 25.04.2005 (вих. № 00155/04-05),  27.04.2005 (вих. № 00158/04-05) і т.д., направляв ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” повідомлення на факс (062) 388-04-05 про готовність продукції до поставки  та про необхідність її забрати на складі  позивача за первісним позовом. Викладене, зі слів позивача за первісним позовом, підтверджується  повідомленням ТОВ „Інтерквант” та розпечаткою телефонних переговорів по телефону/факсу позивача за первісним позовом (31-70-68), згідно якої в зазначені дати відповідачу за первісним позовом направлялися повідомлення на факс (062) 388-04-05.

          З огляду на це, суд зазначає наступне.

          По-перше, в матеріалах справи містяться копії перелічених листів від 15.04.2005 вих. № 00152/04-05, від 25.04.2005 вих. № 00155/04-05,  від 27.04.2005 вих. № 00158/04-05, які не є факсимільними копіями, як зазначив позивач за первісним позовом.

          З  наданих позивачем за первісним позовом розпечаток телефонних переговорів та факсимільних  повідомлень не можливо вбачити, які саме  повідомлення направлялися на факс (062) 388-04-05. До того ж, відповідач за первісним позовом проти отримання факсимільних  повідомлень з інформацією про готовність продукції до відвантаження заперечує.

          По-друге, в цих листах відсутнє жодне посилання на той факт, що товар виготовлений у повному обсязі та на загальну суму  121934грн.56коп. згідно умов Додаткової угоди. Тобто, з цих листів неможливо зробити висновок про те, що зобов'язання позивачем  за первісним позовом  виконані належним чином та в повному обсязі, та, відповідно, неможливо встановити настання кореспондуючого обов'язку відповідача за первісним позовом по оплаті  60% від вартості  партії товару.

          По-третє, в матеріалах справи міститься  лист (вих. № 00161/05-05 від 15.05.2005), яким позивач за первісним позовом повідомляє відповідача за первісним позовом про те, що продукція, яка знаходиться на складі з 15.05.2005, направлена на вільну реалізацію.

          Позивач у цьому листі вказав, що товар знаходиться на складі з 15.05.2005, хоча в своїх поясненнях (вих. № б/н від 06.02.2007) позивач за первісним позовом  вказав на те, що 12.04.2005  відповідачу за первісним позовом було направлено повідомлення про готовність поставити замовлену продукцію.

          Листами (вих. № 00198/07-05  від 13.07.2005, вих. № 00189/06-05 від 30.06.2005, вих. № 00189/06-05 від 30.06.2005 ПОВТОРНО) позивач за первісним позовом повідомляє відповідача за первісним позовом  вже про те, що запчастини знаходяться на складі ПП „НВО „Спецмашчормет” з квітня 2005р.;  частина товару була реалізована; частина товару на суму 30058,98грн. передана  позивачу; крім того, вказує на те, що товар виготовлений  на суму більш 120000,00грн., що не відповідає умовам Додаткової угоди № 3, до того ж не зрозуміло, що означає на суму більш 120000,00грн., та що значить фактично прострочена довіреність на отримання товару. До того ж, позивач за первісним позовом посилається на виставлений рахунок на оплату, який не представлений суду.

          Всі вище перелічені копії листів містяться в матеріалах справи, але жодний доказ, який свідчить про їх направлення на адресу відповідача за первісним позовом суду не наданий. До того ж відповідач за первісним позовом оспорює факт отримання цих листів.

          На аркуші справи 24 є ксерокопія квитанцій, датованих груднем місяцем 2005р. Ці квитанції не можуть служити доказом направлення вказаних листів на адресу відповідача за первісним позовом, оскільки відсутні листи, направленні на його адресу,  від грудня 2005р.

          У відповідності до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним в момент надання товару у розпорядження покупця, якщо товар повинен бути переданий покупцю за місцезнаходженням товару (у даному випадку склад Продавця – ПП „НВО „Спецмашчормет”).  Товар вважається   наданим  у розпорядження покупця, якщо в строк, встановлений договором, він готовий до передачі покупцю в належному місці  і покупець проінформований про це.

          З огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів ст. 664 Цивільного кодексу України суд вважає, що позивач за первісним позовом не довів суду та документально не підтвердив  факт належного повідомлення відповідача за первісним позовом про готовність  товару до відвантаження.

          Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про визнання дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно умов договору № 5205дс від 27.01.2005  та додаткової угоди   № 3 від 11.02.2005 до договору порушенням вимог законодавства, а саме: ст.ст. 526, 530, 532, 689 ЦК України, умов договору та додаткової угоди, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем  не доведений факт повідомлення відповідача за первісним позовом про готовність продукції  до відвантаження та, відповідно, факт належного виконання останнім своїх зобов'язань у відповідності з умовами договору, додаткової угоди та вимог цивільного законодавства..

Посилання позивача за первісним позовом на те, що розмір нанесених збитків складає 73160,74грн. – 60% кінцевого розрахунку по Додатковій угоді № 3, які б позивач за первісним позовом отримав, якщо б відповідач за первісним позовом добросовісно виконував свої зобов'язання, судом до уваги не приймається, оскільки товар на загальну суму 121934,56грн. позивачем поставлений не був, тому, як наслідок, у відповідача не виник кореспондуючий обов'язок по оплаті 60% від вартості партії товару.

Відповідно, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача частини спричинених збитків у  вигляді неотриманого прибутку (втраченої вигоди) в розмірі 6500грн.00коп. також не підлягають задоволенню, бо спростовуються вищенаведеним.

Стосовно вимог позивача за первісним позовом про стягнення частини заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 3700грн.00коп. суд відмовляє за необґрунтованістю, оскільки не зрозуміло, про яку заборгованість за поставлену продукцію  говорить позивач: відповідач здійснив попередню оплату на суму 48773грн.82коп.; як зазначив позивач в позовній заяві, але документально не підтвердив, продукція отримана відповідачем на суму 30058,98грн. Отже, з чого виходить сума 3700,00грн. – частина заборгованості за поставлену продукцію, позивач не обґрунтував.

Окрім того, позивач за первісним позовом просить визнати недійсною частину угоди – п. 7.2. договору № 5205дс від 27.01.2005, укладеного між ПП „НВО „Спецмашчормет” та ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”.

В обґрунтування вимог в цій частині позивач за первісним позовом посилається на те, що Цивільний кодекс України чітко встановив,  пеня застосовується тільки до грошових зобов'язань, в той час коли за Договором № 5205дс від 27.01.2005 Продавець (позивач за первісним позовом) таких зобов'язань не мав, а відтак, п. 7.2. даного договору суперечить вимогам ч. 1 ст. 203, ст. 549 ЦК України і повинен бути визнаний недійсним  у відповідності до ч. 1 ст. 215, ст. 217 ЦК України.

Зазначена вимога позивача також не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пункт 7.2. договору № 5205дс від 27.01.2005 встановлює,  у випадку порушення строків поставки товару Продавець  виплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару  за кожний день прострочення.

           Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

              Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Якщо уважно проаналізувати зазначену статтю та коментар до неї, то пеня застосовується у випадку прострочення виконання зобов'язання, тобто вона призвана забезпечити лише своєчасне виконання обов'язків боржника.  

Порушення строків поставки говорить саме про прострочення зобов'язання. Дане зобов'язання у будь-якому випадку виражається в грошовій формі, оскільки  непоставлений в строк товар має відповідну вартість, від якої і розраховується пеня.

          Слід також звернути увагу на ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, відповідно до якої штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що п. 7.2. договору № 5205дс від 27.01.2005 цілком відповідає приписам ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, тому відсутні підстави для визнання його недійсним згідно ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

          Приймаючи до уваги вищевикладене, позивачу за первісним позовом в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

          В свою чергу, як вже вказувалося, 22.01.2007р. відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою (вих. № 17/17-0014юр від 15.01.2007р.) до приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» про стягнення заборгованості в розмірі 8019грн.58коп.

          В обґрунтування зустрічних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на  договір № 5205дс від 27.01.2005, додаткову угоду № 3 від 11.02.2005 до договору № 5205дс від 27.01.2005, , платіжні доручення № 4233 від 11.03.2005, № 4414 від 14.03.2005, накладні № 10 від 17.06.2005№ 27 від 31.10.2005, рахунок № 28 від 31.10.2005, рішення господарського суду Донецької області по справі № 36/354 від 02.11.2005, претензію на суму 8016,57грн. № 17/17-2636юр від 16.05.2006 з доказом її направлення відповідачу за зустрічним позовом.

          Як встановлено вище, 27.01.2005 між приватним підприємством „Науково-виробниче об'єднання „Спецмашчормет” (Продавець) та   закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” – металургійний завод” (Покупець) був укладений договір  №  5205дс від 27.01.2005.

          11.02.2005 Сторони підписали  Додаткову угоду № 3 до договору № 5205дс від 27.01.2005, згідно якої Продавець зобов'язався поставити Покупцю    запасні частини до комбайнів КСП-32, КСП-42 на загальну суму 121934грн.56коп.

          Пункти 2, 3 цієї Угоди  передбачають,   Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця в наступному порядку: 40% від вартості партії товару перераховуються в формі попередньої оплати; 60% від вартості партії товару перераховуються протягом 10-ти днів з дати поставки товару. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця (п. 2 Угоди). Поставка товару  здійснюється на умовах EXW склад Продавця (Інкотермс 2000) протягом 30-ти днів з дати 40% попередньої оплати. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, зазначена в товарно-транспортній накладній (п. 3 Угоди).

          На виконання умов п. 2  даної Додаткової угоди  ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”  платіжним дорученнями № 4233 від 11.03.2005 та № 4414 від 14.03.2005  перерахувало на рахунок ПП „НВО „Спецмашчормет” попередню оплату в розмірі 48773грн.82коп.

          Як зазначалося, п. 3 Угоди встановлює, що поставка товару здійснюється на умовах EXW склад Продавця (Інкотермс 2000) протягом 30-ти днів з дати 40% попередньої оплати.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, додаткової угоди до нього  та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач за зустрічним позовом за накладними № 10 від 17.06.2005 на суму 29698,98грн. та № 27 від 31.10.2005 на суму 11055,26грн. частково здійснив поставку товару. Всього було поставлено товару на суму 40754,24грн.

Факт недопоставки товару встановлений рішенням господарського суду Донецької області від  02.11.2005 по справі № 36/354, яке набрало законної сили. Вказаним рішенням з ПП „НВО „Спецмашчормет” на користь ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” була стягнута пеня  за несвоєчасну поставку товару відповідно до умов договору та Додаткової угоди до нього. В частині  вимог щодо  поставки непоставленої, але оплаченої продукції, ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмовилося.

В даному провадженні розглядаються вимоги ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”  стосовно стягнення збитків в сумі 8019,58грн. у зв'язку з простроченням виконання ПП „НВО „Спецмашчормет” зобов'язань за договором  та втратою позивачем за зустрічним позовом інтересу в отримані продукції на суму 8019,58грн. – частина суми сплаченої попередньої оплати, на яку не був поставлений товар.

Частини 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлюють, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом. Якщо    внаслідок    прострочення    боржника    виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З огляду на приписи ст. 612 ЦК України позивач  за зустрічним позовом направив на адресу відповідача за зустрічним позовом  претензію на суму 8016,57грн. (вих. № 17/17-2636юр від 16.05.2006), якою повідомив останнього про втрату інтересу з боку позивача за зустрічним позовом  в отримані продукції та про відмову від прийняття виконання.

Зазначена претензія залишена відповідачем за зустрічним позовом без відповіді та задоволення.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2005 по справі № 36/354 не встановлені факти недопоставки  товару на умовах EXW та  проведення прийомки товару по кількості згідно Інструкції П-6; в ході судового засідання при розгляді справи № 36/354 не розглядалися  питання стосовно повідомлення відповідача за первісним позовом про готовність продукції до поставки та факт  нездійснення  ним дій, направлених на своєчасне отримання товару, як того вимагає ч. 2 ст. 689 ЦК України.

Зазначені заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, факт недопоставки встановлений рішенням господарського суду від 02.11.2005 по справі № 36/354, про що свідчить стягнення з ПП „НВО „Спецмашчормет” на користь ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до умов договору та Додаткової угоди до нього; в частині  вимог щодо  поставки непоставленої, але оплаченої продукції, ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмовилося.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що в даній справі приймають участь ті є самі сторони, розглядаються відносини, які виникли з одного й того ж договору та додаткової угоди, факти, встановлені рішенням суду по справі № 36/354,  яке набрало законної сили, приймаються до уваги при вирішенні даної справи та не доводяться знову.

По-друге, посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що відсутні документи, які свідчать про проведення прийомки продукції за кількістю згідно Інструкції П-6, не відноситься до суті даної справи, оскільки позивач за зустрічним позовом не ставить питання про факт нестачі і висуває вимоги, які витікають із-за недопоставки продукції на суму сплаченої попередньої оплати.

Поняття „нестачі” та „недопоставки” носять різний характер та мають різну правову природу, що не враховує відповідач за зустрічним позовом.

Дослідивши матеріали господарської справи, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсяз; доводи відповідача за зустрічним позовом  до уваги не приймаються, бо спростовуються вищенаведеним..

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним та зустрічним позовами  покладаються на ПП „НВО „Спецмашчормет”.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  203, 215, 509, 526, 530, 532, 594,   610, 612, 664 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України,    керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 69, 77, 81-1, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

 В вимогах приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» м. Маріуполь Донецької області до закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк про визнання дії відповідача в неотриманні на складі позивача продукції згідно умов договору № 5205дс від 27.01.2005  та додаткової угоди   № 3 від 11.02.2005 до договору порушенням вимог законодавства, а саме: ст.ст. 526, 530, 532, 689 ЦК України, умов договору та додаткової угоди; визнання недійсною частини угоди – п. 7.2. договору № 5205дс від 27.01.2005, укладеного між ПП „НВО „Спецмашчормет” та ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”; стягнення частини збитків у вигляді неотриманого доходу (втраченої вигоди) в розмірі  6500грн.00коп.; стягнення частини заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 3700грн.00коп., ВІДМОВИТИ.

          Позовні  вимоги   закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк  до приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» м. Маріуполь Донецької області про стягнення збитків в сумі 8019грн.58коп. задовольнити.

          Стягнути з приватного підприємства “Науково – виробниче об'єднання «Спецмашчормет» (87532, м. Маріуполь Донецької області, вул. Італійська, 50-52, п. 12; п/р 26007301531244 в Гречеській філії Головного відділення ПІБ м. Маріуполя, МФО 324442, ЄДРПОУ 32787441)   на користь  закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” (83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, поштова адреса: 83055, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 174; п/р 26006198028081 в Донбаській філії ВАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 30939178)   збитки в сумі 8019грн.58коп., держмито в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Вступна та резолютивна частини були оголошені в судовому  засіданні 27.02.2007.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.02.2007.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

Тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим.. – до справи;

1 прим.. –  позивачу;

1 прим.. – відповідачу