Рішення

від 13.07.2015 по справі 910/11401/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/11401/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект»

до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

2) Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз»

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

за зустрічним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект»

про стягнення 8 871 747, 56 грн. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Діхтяренко О.М.;

від відповідача-1 (за первісним позовом): Бухеник І.Б.;

від відповідача-2 (за первісним позовом): Шишко А.О.;

від третьої особи (за первісним позовом): не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (далі -відповідач-1) та Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (далі -відповідач-2) про розірвання договору №Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 та зобов'язання Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" видати наказ, яким зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" вчинити дії щодо розірвання Договору № Л/Т-10585/НЮ від 12.10.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подальше виконання Договору №Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладанні вказаного договору, а також тягне за собою значні матеріальні збитки, у зв'язку з чим керуючись ст. 652 Цивільного кодексу України, позивач вказує на підстави для розірвання вказаного договору та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. у справі № 910/11401/14 (суддя Митрохіна А.В.) первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" задоволено частково. Розірвано Договір № Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця". В іншій частині первісного позову відмовлено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" (01042, м. Київ, вул. Патріса-Лумумби -4/6, корпус-А, оф. 609/611; ідентифікаційний код 36592315) судового збору у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. У задоволенні зустрічного позову Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. (колегія суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., суддя - Руденко М.А., суддя - Смірнова Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 р. (колегія суддів: головуючий суддя - Гончарук П.А., суддя - Кондратова І.Д., суддя - Стратієнко Л.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. у справі № 910/11401/14 скасовано в частині задоволення первісного позову про розірвання договору № Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

08.04.2015 р. матеріали справи № 910/11401/14 надійшли до господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. справу № 910/11401/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.04.2015 р. за участю представників сторін.

30.04.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача (за зустрічним позовом) подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що останній збільшує розмір позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення авансового платежу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2014 р. по 01.04.2015р., у зв'язку з чим розмір авансового платежу з урахуванням індексу інфляції становить 4 916 065, 84 грн.

Суд відклав розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог на наступне судове засідання.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

25.05.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача-1 (за первісним позовом) подав письмові пояснення, в яких зазначає, що умовами договору не передбачено можливості виконання робіт з технічної документації модернізації рухомого складу частинами чи етапами, а також те, що станом на сьогодні технічна документація рухомого складу товариством не виконана і залізниці не передана, сплачені залізницею кошти в сумі 2 000 000, 00 грн. у вигляді авансу, підлягають поверненню, у зв'язку з відсутністю у неї кінцевого результату таких робіт з вини товариства.

25.05.2015 р. представник позивача (за первісним позовом) через загальний відділ діловодства суду подав клопотання, в якому просить суд розгляд даної справи відкласти та надати сторонам час для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача (за зустрічним позовом) подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що останній збільшує розмір позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення авансового платежу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.04.2015 р. по 01.06.2015 р., у зв'язку з чим розмір авансового платежу з урахуванням індексу інфляції становить 5 604 315, 06 грн.

Суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 25.06.2015 р. за участю представників сторін.

25.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача (за первісним позовом) подав клопотання, в якому просить суд призначити розгляд справи № 910/11401/14 - колегіально у складі трьох суддів.

Також, 25.06.2015 р. представник позивача (за первісним позовом) подав клопотання, в якому просить суд:

- витребувати від Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» інформацію про технічний стан тепловозів та вартість виконаних робіт по модернізації тепловозів:

- витребувати від Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» акти прийому-передачі виконаних робіт по розробці технічної документації проекту модернізації тепловозів та вартість виконаних робіт про модернізації тепловозів.

Ухвалою суду від 25.06.2015 р. витребувано у Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» у строк до 10.07.2015 р.: - інформацію про технічний стан тепловозів та вартість виконаних робіт по модернізації тепловозів; - акти прийому-передачі виконаних робіт по розробці технічної документації проекту модернізації тепловозів та вартість виконаних робіт про модернізації тепловозів.

У даному судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) підтримав позов та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представники відповідача-1, 2 (за первісним позовом) заперечили проти задоволення первісного позову та підтримали заявлений зустрічний позов.

Представники третьої особи (за первісним позовом) у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, однак були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" (виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (замовник) укладено договір № Л/Т-10-585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки.

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання замовнику послуг з модернізації тепловозів магістральних серії 2М62У з використанням нової силової установки згідно з технічними вимогами "Модернізація тепловоза магістральної серії 2М62У (2М62) силовою установкою", затвердженими Науково-технічною радою Укрзалізниці 09.12.2009, а замовник зобов'язується прийняти виконання наданих послуг та здійснити відповідну оплату наданих послуг.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що здача та приймання на модернізацію РС за участю представників замовника та виконавця здійснюється на коліях ремонтного заводу, залученого виконавцем до надання послуг у якості субвиконавця та оформлюється «Актом приймання і попереднього зовнішнього огляду РС» по формі ЗРУ 1.

За умовами пункту 3.2.1. договору передбачено, що виконавець має право залучати до надання послуг по модернізації РС спеціалізовані ремонтні заводи в якості субвиконавців на власний розсуд без погодження з замовником.

Відповідно до пункту 3.1.3. договору, виконавець зобов'язаний передати замовнику технологію (проект) модернізації РС та організувати підготовку фахівців замовника (управлінські, наукові і виробничі кадри).

Згідно пункту 4.2 договору, розрахунок за модернізацію кожної одиниці РС проводиться замовником у наступному порядку:

- 4.2.1. Авансовий платіж в розмірі 5 % від ціни модернізації, визначеної в Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 2), замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця впродовж 30 календарних днів з дня підписання "Акту приймання і попереднього зовнішнього огляду РС" по формі ЗРУ 1, на підставі наданого виконавцем рахунку на авансовий платіж.

- 4.2.2. Остаточний розрахунок в розмірі 95 % від ціни модернізації, визначеної в протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 2), проводиться замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 90 календарних днів з моменту підписання в умовах депо замовником та виконавцем Акту приймання з модернізації тягового рухомого складу, його вузлів та агрегатів за формою згідно з Додатком № 9 до договору на підставі наданого виконавцем рахунку.

Пунктом 6.11. договору передбачено, що у разі невиконання умов договору виконавець зобов'язаний повернути замовнику авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення відповідного платежу та сплатити штраф у розмірі 5% від суми договору.

Згідно п. 11.1. договору, його може бути розірвано за погодженням сторін чи на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.

У протоколі узгодження кількості одиниць рухомого складу та обсягів виконання модернізації рухомого складу (Додаток № 1 до Договору), сторони дійшли згоди протягом 2010-2015 років здійснити послуги по модернізації для 70-ти тепловозів серії 2М62У.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Договору), загальна вартість надання послуг для одного тепловоза серії 2М62У становить - 32 567 524,01 грн., а загальна сума договору становить - 2 279 726 680,70 грн.

На виконання умов Договору Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" передано на модернізацію два тепловози серії 2М62У, а саме:

- № 0294 згідно з актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0294 "А" за формою № ЗРУ-1 від 08.02.2011 № 1-А та актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0294 "Б" за формою № ЗРУ-1 від 08.02.2011 № 1-Б;

- № 0293 згідно з актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0293 "А" за формою № ЗРУ-1 від 10.03.2011 № 2-А та актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0293 "Б" за формою № ЗРУ від 10.03.2011 № 2-Б.

25.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" (виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору № Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 р.

Згідно пункту 1 вказаної угоди, пункт 2.1. договору доповнено абзацом другим, викладеним у наступній редакції: сторони домовились, що здача тепловозів 2М62У №0294, №0293 (переданих на модернізацію згідно з актами від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б) з модернізації для слідування в депо приписки буде проведена протягом червня 2014 року.

Відповідно до пункту 3 угоди, пункт 4.2. договору доповнено підпунктом 4.2.4. у наступній редакції:

«Остаточний розрахунок за проект (технічну документацію) модернізації РС замовник здійснить шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця по фактичній вартості даного проекту (технічної документації) модернізації до першого вересня 2014 року на підставі наданого виконавцем рахунку, за умови передачі виконавцем замовнику проекту модернізації».

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що з метою виконання передбачених договором робіт позивачем (за первісним позовом) було залучено Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз".

Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б підтверджують факт передачі тепловозів позивачу на модернізацію.

Також з матеріалів справи вбачається, що Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" авансовий платіж у розмірі 3 256 752,40 грн. та 2 000 000,00 грн. заборгованості з оплати за проведені роботи по розробці технічної документації модернізації РС згідно меморіального ордеру №270253923 від 17.12.2012 р., меморіального ордеру №267601379 від 12.11.2012 р., платіжної вимоги №270328747 від 18.12.2012 р.

28.02.2014 р. листом № 28/02/14-1 від 28.02.2014 позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача-1 із пропозицією припинити дію Договору шляхом підписання додаткової угоди про розірвання Договору, обґрунтовуючи підстави для розірвання договору складною економічною та політичною ситуацією, зокрема, зміною курсу долара США та надав проект відповідної Додаткової угоди, в якій пропонував порядок і наслідки розірвання договору.

Відповідач-1 (за первісним позовом) листом №НЗТ-10/835 від 26.03.2014 відмовив у розірванні договору та підписанні додаткової угоди пояснюючи незгодою щодо існування у правовідносинах істотної зміни обстановки, а наведені в листі обставини є виключно комерційним ризиком підприємства.

В свою чергу, відповідач-1 (за первісним позовом) листом №10/642 від 11.03.2014 р. та листом №10/1523 від 10.06.2014 р. звертався до позивача (за первісним позовом) з проханням повідомити про хід виконання зобов'язань по договору щодо проведення модернізації переданих тепловозів та про її завершення у визначений договором строк.

Також 25.06.2014 р. відповідач-1 (за первісним позовом) листом №10/1699 від 25.06.2014 р. звернувся до позивача (за первісним позовом) з проханням в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги передати проект (технічну документацію) модернізації РС виготовлений товариством згідно з умовами договору.

Крім того, 26.06.2014 р. відповідач-1 (за первісним позовом) листом №10/1699 від 25.06.2014 р. звернувся до Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» з проханням повідомити про те, на якій стадії перебуває модернізація тепловозів та на якій стадії перебуває виготовлення технології (проекту) модернізації РС, оскільки позивача (за первісним позовом) не надавав таку інформацію.

У відповідь листом №011-424 від 03.07.2014 р. Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» повідомило, що на основі листів замовника (ТОВ «Метробудкомплект») №08/190720112 від 19.07.2011 р., №11/1-07-11 від 11.07.2011 р., №196/01 від 20.05.2011 р. у зв'язку з розірванням договірних відносин між ДТГО «Львівська залізниця» в частині проведення модернізації тепловозів, а також у зв'язку із відсутністю фінансування та поставки замовником сировини, матеріалів, роботи по модернізації тепловозів 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ буди призупинені в липні 2011 року. Роботи по розробці проекту модернізації також були припинені у зв'язку з розірванням договірних відносин.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач (за первісним позовом) зазначає, що для виконання робіт щодо модернізації тепловозів передбачалось, в тому числі, придбання позивачем комплектуючих виробів і матеріалів. Виробниками більшої частини даної продукції є нерезиденти України, що передбачає розрахунки з відповідними контрагентами за придбання комплектуючих та матеріалів в іноземній валюті. Оскільки наразі вартість іноземної валюти значно перевищує вартість іноземної валюти на момент укладення спірного Договору, то подальше виконання Договору фактично позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору, а також тягне за собою значні матеріальні збитки для підприємства позивача, а тому на підставі ст. 652 ЦК України позивач звернувся до суду з вимогою розірвати спірний договір.

Як на підставу для задоволення зустрічного позову, позивач вказує, що у зв'язку із невиконанням відповідачем (за зустрічним позовом) умов договору № Л/Т-10-585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 р. в частині завершення модернізації тепловозів у визначені строки, останній зобов'язаний повернути позивачу (за зустрічним позовом) вартість сплаченого авансового платежу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 5 604 315,06 грн., вартість сплаченого платежу за роботи по розробці технічної документації модернізації рухомого складу у розмірі 2 000 000,00 грн. та сплатити штраф у розмірі 3 256 752,40 грн. за порушення умов договору. Крім того, позивач (за зустрічним позовом) просить зобов'язати відповідача повернути тепловози 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ, передані на модернізацію згідно з актами приймання-передачі від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б включно з усіма вузлами і документами, найменування, стан та кількість яких зазначено у вказаних актах та зобов'язати відповідача (за зустрічним позовом) за власний рахунок привести тепловози серії 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ до технічного стану, в якому вони перебували в момент передачі на модернізацію згідно з актами приймання тепловозів від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором . Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами , які істотно змінились, або щодо його розірвання , договір може бути розірваний , а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов :

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.

Чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про Національний Банк України", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, затвердженим постановою Правління Національного Банку України №496 від 12 листопада 2003 року, не закріплена стабільність курсу гривні до іноземних валют.

Отже, відповідач (за зустрічним позовом) був обізнаний, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, відтак зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику перед взяттям зобов'язань за спірним договором.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідачем (за зустрічним позовом) не доведено, яким чином виконання його зобов'язань з модернізації тепловозів залежить від курсу долара США, адже розрахунки за договором проводяться виключно в гривні (п.п. 4.1. - 4.4. договору).

Крім того, суд відзначає, що відповідачем (за первісним позовом) було сплачено повністю передбачений договором авансовий платіж 18.12.2012 р., тобто в той час коли курс долара США був аналогічним тому, що діяв в момент підписання спірного договору та приймання тепловозів на модернізацію, а тому позивач (за первісним позовом) мав можливість придбати всі необхідні комплектуючі та матеріали без жодних валютних втрат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач (за первісним позовом) не надав суду доказів існування обставин , які істотно змінились, а виконання договору позивачем (за первісним позовом) порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача (за первісним позовом) того, на що він розраховував при укладенні договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовним вимог за первісним позовом, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Як встановлено судом вище, Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" авансовий платіж у розмірі 3 256 752,40 грн. та 2 000 000,00 грн. заборгованості з оплати за проведені роботи по розробці технічної документації модернізації РС згідно меморіального ордеру №270253923 від 17.12.2012 р., меморіального ордеру №267601379 від 12.11.2012 р., платіжної вимоги №270328747 від 18.12.2012 р.

Оскільки умовами додаткової угоди №1 до договору до договору № Л/Т-10-585/НЮ визначено, що остаточний розрахунок за проект (технічну документацію) модернізації РС замовник здійснить шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця по фактичній вартості даного проекту (технічної документації) модернізації до першого вересня 2014 року на підставі наданого виконавцем рахунку, за умови передачі виконавцем замовнику проекту модернізації, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою сплачена позивачем (за зустрічним позовом) сума у розмірі 2 000 000,00 грн. за проведені роботи по розробці технічної документації модернізації РС є авансом, так як грошова сума була сплачена у рахунок належних з позивача (за зустрічним позовом) за договором платежів, на підтвердження зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем (за зустрічним позовом) не надано доказів передачі позивачеві тепловозів 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ за актами приймання і попереднього зовнішнього огляду РС» по формі ЗРУ 1 у порядку визначеному пунктом 2.3. договору у строк до 01.07.2014 р. та доказів передачі позивачеві проекту (технічну документацію) модернізації РС.

Тому суд приходить до висновку про порушенням відповідачем (за зустрічним позовом) умов договору № Л/Т-10-585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 р. та додаткової угоди №1.

Як встановлено пунктом 6.11. договору, у разі невиконання умов договору виконавець зобов'язаний повернути замовнику авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення відповідного платежу та сплатити штраф у розмірі 5% від суми договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідачем (за зустрічним позовом) не проведено модернізацію тепловозів у передбачені договором строки, як і не передано проект модернізації, останній зобов'язаний повернути позивачеві (за зустрічним позовом) сплачений аванс у розмірі 5 604 315,06 грн. з урахуванням індексу інфляції за весь час користування вказаною сумою.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з додатку №2 до договору № Л/Т-10-585/НЮ «протокол узгодження договірної ціни» вартість надання послуги для одного тепловоза серії 2М62У становить 32 567 524,01 грн., а тому вартість прийнятих на виконання відповідачем (за зустрічним позовом) робіт з модернізації тепловозів становить 65 135 048,02 грн.

Судом перераховано нарахований позивачем (за зустрічним позовом) штраф у розмірі 5% від договірної ціни, останній відповідає умовам договору, визнається судом обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача (за зустрічним позовом).

Щодо вимог позивача (за зустрічним позовом) про зобов'язання відповідача (за зустрічним позовом) повернути тепловози 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ, передані на модернізацію згідно з актами приймання-передачі від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б включно з усіма вузлами і документами., найменування, стан та кількість яких зазначено у вказаних актах та зобов'язання відповідача (за зустрічним позовом) за власний рахунок привести тепловози серії 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ до технічного стану, в якому вони перебували в момент передачі на модернізацію згідно з актами приймання тепловозів від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б, то суд також визнає обґрунтованими вимоги позивача в цій частині з огляду на встановлені судом порушення умов договору № Л/Т-10-585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 р. та додаткової угоди №1 та неможливістю виконати взяті на себе зобов'язання з урахуванням листа Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» №011-424 від 03.07.2014 р.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість первісного позову, вимоги за яким не підлягають задоволенню та про обґрунтованість вимог за зустрічним позовом, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача (за первісним позовом).

Як роз'яснено пунктом 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Тому сплачений відповідачем (за первісним позовом) судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг також покладається на позивача (за первісним позовом).

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» відмовити.

2. Зустрічний позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» (01042, м. Київ, вул. Патріса-Лумумби, 4/6, корпус А, оф. 609/611; ідентифікаційний код - 36592315) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код - 01059900) 5 604 315 (п'ять мільйонів шістсот чотири тисячі триста п'ятнадцять) грн. 06 коп. - авансового платежу з урахуванням індексу інфляції, 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп. - платежу за роботи по розробці технічної документації модернізації рухомого складу, 3 256 752 (три мільйони двісті п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 40 коп. - штрафу та 75 516 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» (01042, м. Київ, вул. Патріса-Лумумби, 4/6, корпус А, оф. 609/611; ідентифікаційний код - 36592315) привести тепловози 2М62У №0293 АБ, №0294 АБ, передані на модернізацію згідно з актами приймання-передачі від 08.02.2011 р. №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 р. №2-А, №2-Б у первісний стан та повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код - 01059900) включно з усіма вузлами і документами, найменування, стан та кількість яких зазначено у вказаних актах.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» (01042, м. Київ, вул. Патріса-Лумумби, 4/6, корпус А, оф. 609/611; ідентифікаційний код - 36592315) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код - 01059900) 79 657 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 21 коп. - судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.