Постанова

від 08.07.2015 по справі 910/14773/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа№ 910/14773/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

від позивача: Гордієць С.С. за довіреністю від 26.12.2013;

від відповідача 1: Іліка Н.І. за довіреністю від 19.03.2015;

від відповідача 2: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Беарс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2015

у справі №910/14773/14 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин"

Приватного акціонерного товариства "Беарс"

про стягнення 5153559,00 грн.

за заявою Приватного акціонерного товариства "Беарс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 у справі № 910/14773/14.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передана заява Приватного акціонерного товариства "Беарс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 у справі № 910/14773/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин", Приватного акціонерного товариства "Беарс" про стягнення 5153559,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 заяву Приватного акціонерного товариства "Беарс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 у справі № 910/14773/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин", Приватного акціонерного товариства "Беарс" про стягнення 5153559,00 грн. повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва, Приватне акціонерне товариство "Беарс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі №910/14773/14 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Беарс" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Беарс" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 01.07.2015.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді ЧорноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді:Смірнової Л.Г., судді: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 01.07.2015 розгляд справи відкладено на 08.01.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 є обґрунтованою.

У судове засідання 08.07.2015 з'явились представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача 2 не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 2.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Беарс" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 у справі №910/14773/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин"; Приватного акціонерного товариства "Беарс" про стягнення заборгованості 5153559,00грн.

Згідно із ст. 112 ГПК України, підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У Заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року у справі №910/14773/14, як на нововиявлену обставину Відповідач 2 посилається на збільшення площі нерухомого майна на 1135,2кв.м., яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 19.03.2012 укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин», зареєстрованим у реєстрі за №424 у зв'язку із проведення Відповідачем 1 технічної інвентаризації предмета іпотеки.

При цьому, як на підставу цього твердження Відповідач 2 посилається на технічний паспорт, за наслідками технічної інвентаризації Предмета іпотеки, яка була проведена на замовлення ТОВ «БМБ Маргарин» - 19.03.2015.

Як зазначено в п. 2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N П «до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. ІДі обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, як зазначено у п.2. Листа Верховного суду Украьни 01.03.201 5року України «Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ. яка виготовлена (створена) особою, набувається нею. якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняпя до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абз. 1 цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Новостворене нерухоме майно стає об'єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким суб'єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб'єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України й Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Як зазначено у Листу Державної реєстраційної служби № 99-06-14-12 від 22.05.2012 Відповідно до пунктів 2. З Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ІЗ квітня 201 1 року N 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до 1-111 категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Крім того п.2 Постанови Пленуму вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» встановлено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, па яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

З наведеного вбачається, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку Інспекцією (щодо об'єктів 1 - III категорії складності), та виданий, на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат (щодо об'єктів IV і V категорії складності), для цілей Положення, є документами, які підтверджують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, та мають подаватися для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

З викладеного вбачається, що оскільки Відповідач-2 не надав жодного документу, що підтверджує прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомою майна, за рахунок яких збільшилась площа Предмету іпотеки, а також не надав підтвердження проведення державної реєстрації змін у нерухомому майні, яке є Предметом іпотеки, то складання 19.03.2015 технічного паспорт не може вважатись матеріально-правовим фактом їх існування, а як наслідок не є підтвердженням існування ново виявлених обставин.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі №910/14773/14.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Беарс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі №910/14773/14 залишити без задоволення.

2. Рішення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі №910/14773/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14773/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

С.А. Пашкіна