Рішення

від 13.07.2015 по справі 417/504/15-ц

МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/504/15-ц

Провадження № 2/417/420/15

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

Іменем україни

"13" липня 2015 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Шкирі В. М.

за участі секретаря Позднякової С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Марківка Луганської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

07.04.2015 позивач звернувся до Марківського районного суду Луганської області з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» заборгованість у розмірі 81 187,78 гривень за кредитним договором №ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013 відповідач ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі у вигляді строкового кредиту розмірі 75 326,83 гривень строком до 05.11.2020 зі сплатою відсотків у розмірі 16,99% річних. В забезпечення виконання зобов'язання 06.11.2013р. було укладено договір поруки №PX029031.190331.001, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язувалась відповідати за виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати щомісяця кредит, комісію та відсотки, з 1-го по 10-те число кожного місяця

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує та станом на 04.03.2015 має заборгованість у сумі 81 187,78 гривень, яка складається з такого:

67 376,11 грн. - поточна заборгованість по тілу кредиту;

4 305,37 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту;

988,34 грн. - поточна заборгованість по процентам;

8 359,05 грн. - прострочена заборгованість по процентам

158,91 грн. - заборгованість по пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином - через засоби масової інформації в порядку ч.9 ст.74 ЦПК України шляхом опублікування оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 10.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому зі згоди позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

13.07.2015, згідно ст.225 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

В силу положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі вважає за необхідне в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» відмовити в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ПАТ «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» та відповідачем укладений кредитний договір №ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013 на на надання кредиту в сумі 75326,83 гривень на наступні цілі: 73710,00 гривень на придбання автомобіля, 150,00 гривень на сплату комісії за реєстраціюв Державному реєстрі обтяжень рухомого майна,1466,83 гривень на винагороду банку за адання фінансового інструменту.

Відповідно до п.1.3 термін користування кредитом до 05.11.2012 з процентною ставкою згідно п.1.4 - 16,99 процентів.

Відповідно до п.18 договору банк відкриває позичальнику рахунок для погашення кредиту, сплати процентів та комісій - 37394124871222.

Пункттом 1.9 договору позичальник доручає банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти з кредитного рахунку в сумі 73710,00 гривень на поточний рахунок №2600586928001 у ПАТ БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" м.Київ МФО 319092 ЄДРПОУ30596838, ПП "АТ Автоінвестстрой-Луганськ"; 150,00 гривень на сплату комісії за реєстраціюв Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на р/р № 29096000001002 в пАТ "ВБР"; 1466,83 гривень на винагороду банку за надання фінансового інструменту на р/р № 22068027879082 в ПАТ "ВБР".

Згідно п.2.3 моментом (днем) надання кредитувважається день видачі готівки з каси Банку або перерахування грошових коштів на відповідні рахунки визначені в заяві позичальника.

Пунктом 2.4 договору погоджено, що періодом сплати кредиту комісії та процентів є з 1-го по 10-те число кожного місяця. починаючи з наступного місяця, після дати підписання даного договору. При несплаті у вказані строки вони вважаються простроченими.

За порушення строків погашення заборгованості банк нараховує відсотки в розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості зо кожен день прострочення, з розрахунку 360 днів, п.6.1 договору.

Цього ж дня 06.11.2013р. між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки №PX029031.190331.001, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язувалась відповідати за виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_2

Згідно п.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій та винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно п.6 у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Пунктом 13 договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Таким чином між сторонами виникли кредитні правовідносини, що забезпечені порукою.

Відповідно до ст. ст. 526 , 530 ЦК України , зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

ідповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно дост. 57 ЦПК України , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Так позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі визначеному п.1.1 кредитного договору №ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013, як не надано доказів того, що банк виконав п.1.9 цього договору перерахувавши кошти в сумі 73710,00 гривень на поточний рахунок №2600586928001 у ПАТ БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" м.Київ МФО 319092 ЄДРПОУ30596838, ПП "АТ Автоінвестстрой-Луганськ"; 150,00 гривень на сплату комісії за реєстраціюв Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на р/р № 29096000001002 в пАТ "ВБР"; 1466,83 гривень на винагороду банку за надання фінансового інструменту на р/р № 22068027879082 в ПАТ "ВБР". В матеріалах справи (а.с.34-35) наявні розпорядження від 06.11.2013 про вчинення вищезазначених дій проте ці розпорядження не доводять того, що вказані кошти саме перераховані на цілі передбачені кредитним договором№ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013. Це лише вказівка на вчинення певних дій, а не факт виконання. умов договору. Крім того розпорядження не містять номеру та не завірені печаткою банку, їх підписано уповноваженою особою ОСОБА_4 та виконавцем ОСОБА_5 не вказано ким вони уповноважені і від імені якого банку вони діють. Таким чином судом критично відноситься до розпоряджень, які містяться в матеріалах справи (а.с.34-35) .

Згідно п.2.3 моментом (днем) надання кредиту вважається день видачі готівки з каси Банку або перерахування грошових коштів на відповідні рахунки визначені в заяві позичальника. В матеріалах справи заява позичальника відсутня, таким чином нема доказів і того куди саме позичальник мав на меті спрямовувати кошти, які передбачалося отримати за кредитним договором №ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013, як немає доказів видачі готівки з каси Банку.

Вимоги щодо стягнення в солідарному порядку з поручителя також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що основний боржник має заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі за недоведеністю, оскільки позивачем не надано доказів про виконання зобов'язання позивачем, як кредитодавцем, а саме надання ОСОБА_2 коштів через касу Банку чи того, шо вони перераховані відповідно до п.1.9 договору №ІКAPNABG.190325.001 від 06.11.2013, що виключає також стягнення в солідарному порядку з відповідача ОСОБА_3, як поручителя.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Таким чином судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 , 530 , 610 , 1054 ЦК України , ст. 10 , 11 , 57 , 58 , 59 60 , 88 , ч. 2 ст. 197 , ст. ст. 212 - 215,218,224-227,232,233, ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку встановленому ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Марківський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.М.Шкиря