Рішення

від 07.07.2015 по справі 509/4770/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4606/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Станкевича В. А., Ступакова О. А.

при секретарі Стадніченко А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень Дальницької сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р.,

в с т а н о в и л а:

24. 10. 2014 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Дальницької сільської ради Овідіопольської району Одеської області з проханням визнати недійсним рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5» і рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 «Про передачу земельної ділянки раніше наданої в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3» та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га по вул. Рибацька, 29 в с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області шляхом її звільнення.

В подальшому ОСОБА_2 уточнювала свої позовні вимоги і остаточно в уточненій позовній заяві від 19. 03. 2015 р. просила визнати недійсними рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5», рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 428 «Про надання земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_3», рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 «Про передачу земельної ділянки раніше наданої в постійне користування у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3», визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по вул. Рибацька, 29, с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області площею 0,105 га, ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 609-04, кадастровий номер земельної ділянки 5123781300:03:001:0076 виданий ОСОБА_3 і зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га по вул. Рибацька, 29 в с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області шляхом її звільнення.

Вказала, що рішенням Дальницької сільської ради Одеської області від 20. 08. 1997 р. їй було надано в користування вказану земельну ділянку і в 1988 р. у Дальницькій сільській раді вона отримала схематичний план земельної ділянки, якою певний час користувалася, однак не могла почати будівництво житлового будинку у зв'язку з браком для цього коштів і оскільки вона постійно проживає в м. Одесі, є вдова, інвалідом 2 групи, одна виховує малолітню дитину, то бувала на земельній ділянці рідко, ніколи не відмовлялась від земельної ділянки, яка в неї не вилучалася, а згодом їй стало відомо, що вказаною земельною ділянкою почали користуватися невідомі люди, які провадили там будівельні роботи, а після багаточисельних скарг в прокуратуру Овідіопольського району, прокуратуру Одеської області, Дальницьку сільську раду, Овідіопольську районну державну адміністрацію, які розглядалися тривалий термін, згідно листа Овідіопольської районної державної адміністрації від 27. 08. 2014 р. їй стало відомо, що виділена їй земельна ділянка згідно листа невідомої їй ОСОБА_5 вилучена і передана до земель запасу сільської ради, заява ОСОБА_5, яка проживає за неіснуючою адресою ніяк не мотивована, а у рішенні сільської ради йдеться про неможливість ведення будівництва через брак коштів, що свідчить про підробку вказаних документів та потребує постановлення судом окремої ухвали та направлення її прокурору Овідіопольського району. Зазначає, що згідно вимог ст. 28 ЦК України фізична особа набуває права і обов'язки і здійснює їх під своїм ім'ям, яке складається з прізвища, власного імені та по батькові і тому вказане рішення не має жодного правового значення та не впливає на її права на цю земельну ділянку. У зв'язку з вищенаведеним Дальницька сільська рада не мала права надавати в користування та власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка перебувала в її користуванні, яке ніколи не припинялося відповідно до положень Земельного кодексу України і підлягає поновленню в разі порушення, оскільки згідно ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та інших передбачуваних законом способів. Посилалася на положення ст. ст. 13, 14, 19, 41 Конституції України, ст. 16 ЦК України, вказала, що її права на землю порушені та підлягають поновленню оскільки вона фактично позбавлена права користування вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р. відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні зазначеного позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як незаконне та необґрунтоване та ухвалити рішення суду про задоволення позову з підстав, викладених у зазначеному позові. Крім того, послалася на положення ст. ст. 22, 23 ЗК України 1990 р. з вказівкою, що дія ст. 23 ЗК України зупинена, Декрет Кабінету Міністрів України від 26. 12. 1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок», Перехідні положення ЗК України, роз'яснення п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16. 04. 2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

В судовому засіданні ОСОБА_6, представник ОСОБА_2, підтримав доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_3, його представник ОСОБА_7 і ОСОБА_8, представник Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, вважають рішення суду правильним.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог щодо визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування про вилучення спірної земельної ділянки та надання її в користування, право власності відповідачу; державного акту на цю земельну ділянку та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою суд першої інстанції виходив з того, що рішенням органу місцевого самоврядування була виділена спірна земельна ділянка у користування позивачу ОСОБА_2, яка всупереч вимогам закону не оформила право користування чи власності на цю земельну ділянку, не сплачувала земельний податок, не обробляла її і до будівництва жилого будинку не приступала, а долучений до позову схематичний план земельної ділянки не є актом встановлення її меж в натурі, тобто право власності чи користування на спірну ділянку позивач не набула і тому є необґрунтованими її посилання на порушення законних прав та інтересів оспорюваними рішеннями органу місцевого самоврядування, а також виданим державним актом про право власності на цю земельну ділянку, а також врахував наявність на цій земельній ділянці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами належного відповідачу на праві власності. При цьому, суд першої інстанції вказав, що не приймає заперечення відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки з наданої позивачем відповіді начальника Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області від 01. 06. 2010 р. видно, що їй стало відомо про наявність права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку у травні 2010 р., але оскільки позивач не довела порушення її прав, то у задоволенні позову необхідно відмовити у зв'язку з тим, що він є необґрунтованим, а не за пропуском строку позовної давності.

Проте вказаний висновок суду не в повній мірі відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Судом на підстав матеріалів справи встановлено, що рішенням Дальницької сільської ради Одеської області від 20. 08. 1997 р. № 280/5 «Про виділення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2» вирішено виділити земельну ділянку гр. ОСОБА_2 розміром 0,10 га в с. Санжійка, вул. Рибацька, 29, клопотати перед Овідіопольською райдержадміністрацією про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2 на виділеній їй земельній ділянці.

Згідно схематичного ситуаційного плану земельної ділянки гр. ОСОБА_2, яка отримала земельну ділянку 0,10 га в с. Санжійка, вул. Рибацька № 29, виділену 13-ю сесією 22 скликання від 20. 08. 1997 р., рішення 280/5, протокол № 13, завіреного печаткою Дальницької сільської ради та підписаного головою виконкому та головою земельної комісії Дальницької сільської ради, фактично земельна ділянка у 1998 р. склала 0,10 га.

Рішенням Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5» з вказівкою, що заслухавши заяву ОСОБА_5 з проханням вилучити земельну ділянку, яка була надана їй в постійне користування для індивідуального житлового будівництва за адресою с. Санжійка, вул. Рибацька, 29, у зв'язку з тим, що вона не взмозі вести будівництво із-за відсутності коштів, вирішено задовольнити прохання ОСОБА_5, а саме: вилучити належну їй земельну ділянку розміром 0,10 га в с. Санжійка, вул. Рибацька, 29 Овідіопольського району Одеської області, перевести земельну ділянку в землі запасу Дальницької сільської ради, землевпоряднику внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

З копії заяви від імені ОСОБА_5, яка була підставою для ухвалення рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5» видно, що остання просила «вилучити земельну ділянку пл. 0,1 га в с. Санжійка вул. Рибацька 29» без зазначення причин цього.

Згідно заяви від 22. 06. 2001 р. ОСОБА_3 звернувся до Дальницького сільського голови з заявою про виділення йому земельної ділянки під будівництво житлового будинку в с. Санжійка, вул. Рибацька 31.

Рішенням Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 428 «Про надання земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку» надано земельну ділянку гр. ОСОБА_3 у розмірі 0,10 га в с. Санжійка по вул. Рибацька, 29 і дозволено будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними спорудами гр. ОСОБА_3

Рішенням Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 «Про передачу земельної ділянки раніше наданої в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3» вирішено затвердити матеріали по виготовленню, реєстрації та видачі державного акту на право власності на землю гр. ОСОБА_3, передати ОСОБА_3 земельну ділянку, раніше надану в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) загальною площею 0,105 га в с. Санжійка, вул. Рибацька, 29, видати ОСОБА_3 державний акт на право власності на землю, землевпоряднику сільської ради внести зміни в земельно-облікові документи.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р., який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 609-04 видно, що ОСОБА_3 на підставі рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 є власником земельної ділянки, розташованої вул. Рибацька, 29 с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області площею 0,105 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5123781300:03:001:0076, у межах згідно з планом.

Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 06. 06. 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво визнано право власності за ОСОБА_3 на самочинно побудований житловий будинок з господарчими спорудами, який розміщений на вул. Рибацькій, 29 с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області з посиланням на те, що за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки на вул. Рибацькій, 29 с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області.

З Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27. 10. 2014 р. видно, що 21. 06. 2006 р. була проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з господарчими спорудами, який розміщений на вул. Рибацькій, 29 с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області на підставі рішення Овідіопольського районного суду м. Одеси від 06. 06. 2006 р.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи і сторонами, які ці обставини не оспорюють.

По суті спору між сторонами апеляційний суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 9, 19 ЗК України 1990 р. до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування ОСОБА_6 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у користування, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; вилучення земель, припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною.

Ст. 27 ЗК України 1990 р. передбачені 9 підстав припинення права користування земельною ділянкою (ч. 1 статті), в тому числі шляхом добровільної відмови від земельної ділянки (п. 1 ч. 1 статті). Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною ОСОБА_6 народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_6 народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням ОСОБА_6 народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку.

При цьому, ст. 29 ЗК України 1990 р. передбачено, що припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної ОСОБА_6 народних депутатів.

За ст. 43 ЗК України 1990 р. права землекористувачів охороняються законом, припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 цього Кодексу, а за ст. 44 ЗК України 1990 р. порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню, поновлення прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється ОСОБА_6 народних депутатів відповідно до їх компетенції, судом, арбітражним судом або третейським судом.

А за ст. ст. 80, 81 ЗК України 1990 р. землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 27 і 28 цього Кодексу. Землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, ОСОБА_6 народних депутатів і призначаються для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.

Аналогічно відповідно до змісту частини першої статті 116 ЗК України (2001 р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктами першим, сьомим розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу; громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Підстави та порядок припинення прав на землю визначені в главі 22 ЗК України. Ці норми передбачають підстави припинення прав (права власності та права користування) на земельні ділянки як у добровільному, так і примусовому порядку, з об'єктивних і суб'єктивних причин, а також за наявності та відсутності вини власників і землекористувачів.

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою визначений у статті 141 ЗК України іє вичерпним.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140- 149 ЗК України .

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

За ст. 152 ч. 2, ч. 3 п. п. «г», «д» ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як встановлено у справі, вказане рішення органу місцевого самоврядування від 20. 08. 1997 р. № 280/5 про надання позивачу ОСОБА_2 для будівництва спірної земельної ділянки не скасовувалося та не визнано недійсним і спірна земельна ділянка у ОСОБА_2 не вилучалася і у встановленому законом порядку право позивача щодо цієї спірної земельної ділянки не припинялося, в тому числі ОСОБА_2 не зверталася до органу місцевого самоврядування з заявою щодо добровільної відмови від права користування спірною земельною ділянкою і у справі відсутні дані про виділення спірної земельної ділянки іншій особі - ОСОБА_5, від імені якої була органом місцевого самоврядування розглянута заява щодо спірної земельної ділянки.

Тому на підставі вказаних правових положень та встановлених у справі фактичних обставин апеляційний суд вважає, що рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5», яким спірна земельна ділянка була вилучена у ОСОБА_5, яка не має до неї ніякого відношення і якій ця земельна ділянка не виділялася, переведена в землі запасу Дальницької сільської ради з вказівкою землевпоряднику внести зміни в земельно-кадастрову документацію; рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 428 «Про надання земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку», яким надано земельну ділянку гр. ОСОБА_3 у розмірі 0,10 га в с. Санжійка по вул. Рибацька, 29 і дозволено йому будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними спорудами, а також рішенням Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 «Про передачу земельної ділянки раніше наданої в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3», яким вирішено затвердити матеріали по виготовленню, реєстрації та видачі державного акту на право власності на землю гр. ОСОБА_3, передати ОСОБА_3 земельну ділянку, раніше надану в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) загальною площею 0,105 га в с. Санжійка, вул. Рибацька, 29, видати ОСОБА_3 державний акт на право власності на землю, землевпоряднику сільської ради внести зміни в земельно-облікові документи, і Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р., - не відповідають вимогам закону та порушили права ОСОБА_2 стосовно користування спірною земельною ділянкою, які вона має на підставі чинного рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 20. 08. 1997 р. № 280/5 «Про виділення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2».

За таких обставин, вказані рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1, від 27. 06. 2001 р. № 428, від 14. 10. 2003 р. № 309 та виданий на його підставі Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р. підлягають визнанню недійсними.

Викладене свідчить про необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання цих рішень органу місцевого самоврядування та Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р. недійсними, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині в силу ст. 307 ч. 1, 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення суду в цій частині про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині.

Що стосується рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р. в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, то в цій частині апеляційний суд приходить до такого.

Суть цих вимог позивача виражається в тому, щоб зобов'язати ОСОБА_3 не чинити позивачу ОСОБА_2 перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га по вул. Рибацька, 29 в с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області шляхом її звільнення без будь-якої конкретизації цих вимог.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволення цієї позовної вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_3 не чинити позивачу ОСОБА_2 перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га по вул. Рибацька, 29 в с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області шляхом її звільнення на підставі того, що права позивача не були порушені вищевказаними рішеннями органу місцевого самоврядування та Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р., що як зазначено вище не відповідає обставинам справи та закону.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно врахував, що на вказаній спірній ділянці знаходиться житловий будинок належний ОСОБА_3 на праві власності з відповідною державною реєстрацією цього права власності, що на думку апеляційного суду має істотне значення для прав відповідача та позивача стосовно цієї ділянки з урахуванням положень ст. 120 «Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду» і ст. 141 «Підстави припинення права користування земельною ділянкою» ч. 1 п. «е» (набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці) ЗК України.

Крім того, в матеріалах справи на теперішній час є належним чином оформлені дані про наявність Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 11. 02. 2004 р., який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 624-04, з якого видно, що ОСОБА_3 на підставі рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 є власником земельної ділянки, розташованої вул. Рибацька, 29 с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області площею 0,105 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5123781300:03:001:0076, у межах згідно з планом (копія вказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 11. 02. 2004 р. і відповідь відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області від 01. 12. 2014 р. № 9-1520-0.12-4092/2-14).

Вказаний Державний акт на право власності на землю Серія ОД № 040127 від 11. 02. 2004 р. у даній справі не оспорювався і стосовно нього не заявлялися вимоги про визнання його недійсним.

З урахуванням наведеного апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав на теперішній час для задоволення неконкретизованих позовних заяв в частині зобов'язання ОСОБА_3 не чинити позивачу ОСОБА_2 перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим вважає, що необхідно змінити мотивування рішення суду першої інстанції в цій частині на вищевказане замість того, що викладене у рішенні суду першої інстанції, залишивши резолютивну частину рішення суду в цій частині без змін.

З приводу строку позовної давності у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності у зв'язку з тим, що на думку суду першої інстанції ОСОБА_2 стало відомо про наявність права власності ОСОБА_3 на спірну ділянку ще у травні 2010 р. з відповіді начальника Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області від 01. 06. 2010 р.

Але вказаний висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи тому, що з часу ухвалення рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 20. 08. 1997 р. № 280/5 «Про виділення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2» це рішення не було визнано недійсним і у ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не було вилучено спірну земельну ділянку і не було припинено її право стосовно цієї земельної ділянки на підставі цього рішення суду і в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані щодо того, що позивач взнала у травні 2010 р. про право власності відповідача на спірну ділянку, а в матеріалах справи є відповідь не начальника, а в. о. начальника Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області від 01. 06. 2010 р., якою ОСОБА_2 повідомляється, що їй з приводу її заяви від 06. 05. 2010 р. буде повідомлено, у зв'язку з тим, що рішення буде прийнято додатково після отримання відповіді тому, що була проведена перевірка, але для всебічного та об'єктивного прийняття рішення необхідно витребувати ксерокопії технічної документації на земельну ділянку по вул. Рибацькій 29 з відділу земельних ресурсів Овідіопольського району та Дальницької сільської ради щодо складання державного акту на право приватної власності на ім'я ОСОБА_3

Наявні ж у справі конкретні відповіді державних органів позивачу з приводу прав ОСОБА_3 стосовно спірної земельної ділянки оформлені в передбачений законом період 3- річного строку позовної давності у справі в період 2013-2014 р. р., що об'єктивно не спростовано матеріалами справи з урахуванням до того ж сімейний обставин/здоров'я позивача.

При цьому, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України). Частинами першою та п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Тому висновок суду першої інстанції про пропуск позивачкою строку позовної давності у справі, яка переглядається, не ґрунтується на зазначених вимогах закону.

Крім того, частинами першою та п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК належить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р. про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень Дальницької сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і ухвалити нове рішення в цій частині, яким визнати недійсними рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5», рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 428 «Про надання земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку», рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 «Про передачу земельної ділянки раніше наданої в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3», визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р. виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 на земельну ділянку площею 0,105 га по вул. Рибацька, 29, с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 609-04, кадастровий номер земельної ділянки 5123781300:03:001:0076, а також змінити з підстав викладених у даному рішенні апеляційного суду мотивувальну частину рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р. в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишивши резолютивну частину рішення суду в цій частині без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1, 309, 313, 314, 316, 317, 318, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р. про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень Дальницької сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і ухвалити нове рішення в цій частині.

Визнати недійсними рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 427/1 «Про заяву ОСОБА_5», рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 27. 06. 2001 р. № 428 «Про надання земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку», рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 «Про передачу земельної ділянки раніше наданої в постійне користування, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3».

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 040127 від 20. 01. 2004 р. виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Дальницької сільської ради Одеської області від 14. 10. 2003 р. № 309 на земельну ділянку площею 0,105 га по вул. Рибацька, 29, с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 609-04, кадастровий номер земельної ділянки 5123781300:03:001:0076.

Змінити мотивувальну частину рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19. 03. 2015 р. в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишивши резолютивну частину рішення суду в цій частині без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

ОСОБА_9

ОСОБА_10