Ухвала

від 14.07.2015 по справі 826/2480/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/38903/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року у справі № 826/2480/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0006612201, № 0006622201 від 10.10.2013 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

7 квітня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0006612201, № 0006622201 від 10.10.2013 року визнані протиправними та скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 28.08.2013 року до 17.09.2013 року ДПІ була здійснена планова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 24.09.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 138.2 , пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 161 247,00 грн., а також у порушення п.,п. 198.1 , 198.2 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 92 819,57 грн.

10 жовтня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: 0006612201 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 201 558,78 грн., № 0006622201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 139 229,35 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 30.05.2011 року, 7.07.2011 року, 2.09.2011 року між Товариством та СК «Поінт» були укладені договори добровільного страхування на користь третіх осіб № 151Р/05-00023, № 15IP/05-00025, № 151Р/05-00026, № 15IP/05-00027.

Зазначені договори страхування із СК «Поінт» укладалися Товариством на виконання договорів № 19/2011ТД/20-14-1-11-1902 від 5.08.2011 року, № 11/2011 ТД від 2.06.2011 року, № 14/2011ТД/20-14-1-11-1870 від 7.07.2011 року, № 17/2011ТД/20-14-1-11-20062 від 19.07.2011 року, що були укладені Товариством із замовником - ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Відповідно до пункту 11.5 зазначених договорів із замовником товариство зобов'язано страхувати устаткування ГАЕС та ГЕС, підпорядкованих ДП «Енергоатом», на випадок його знищення або пошкодження в ході виконання товариством робіт з його поточного ремонту.

Предметом укладених договорів є страхування майнових інтересів страхувальника щодо відшкодуванням ним шкоди заподіяної майну юридичної особи (ДП «Енергоатом»), пов'язаної з поточним ремонтом устаткування в межах провадження товариством його основної господарської діяльності.

Відповідно до пп. 40.1.6 п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб

Згідно з ст. 8 Закону України № 85/96-ВР від 7.03.1996 року «Про страхування» страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що в даній справі страхування відповідальності на користь третіх осіб відноситься до категорії інших ризиків платника податку, а тому понесені страхові витрати мають бути враховані в об'єкт оподаткування.

25 квітня 2012 року, 1 травня 2012 року, 4 травня 2012 року, 11 травня 2012 року між Товариством та ТОВ «Екаунт Асістент Груп» були укладені договори № 25-04/2012, № 01-05/2012, № 04-05/2012, № 11-05/2012, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з підготовки та складання фінансової звітності за 2-3 квартали 2012 року відповідно до діючого законодавства України; з юридичного супроводження всіх діючих договорів діяльності замовника; з підготовки бухгалтерських та інших документів до архівації; з перевірки та наявності всіх діючих та недіючих договорів та складання загального електронного реєстру договорів діяльності замовника.

Для підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг); податкові накладні; платіжні доручення.

16 січня 2012 року між Товариством та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір № 1 щодо надання юридичних послуг, відповідно до умов якого юрист зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги, а замовник зобов'язується приймати надані йому юридичні послуги та оплачувати їх, відповідно до умов цього договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало акти надання послуг за січень - грудень 2012 року; податкову накладну.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що Товариством були надані всі первинні документи щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.