Ухвала

від 02.03.2015 по справі 25/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02.03.2015Справа №25/113

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін заяву Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” про вжиття заходів до забезпечення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві та додані до неї матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк”

до Дочірнього підприємства “Мілавіца-Київ”

про стягнення 1 318 249,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк” звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства “Мілавіца-Київ” заборгованості на суму 1 318 249,85 грн., з них за кредитом 1 000 000,00 грн., за сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 142 358,36 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 163 616,44 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 12 275,05 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2010р. у справі №25/113 позовні вимоги було задоволено частково.

25.05.2010р. Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ на примусове виконання рішення.

18.02.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2015р. скаргу Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у справі №25/113 повернуто без розгляду.

27.02.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої заявник просить суд винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення скарги на дії державного виконавця, шляхом зупинення виконавчого провадження ВП №33912062 з виконання наказу суду від 25.05.2010р. у справі №25/113 та заборонити Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вживати будь-які дії спрямовані на реалізацію арештованого майна в рамках виконавчого провадження ВП №33912062 та зобов'язати зупинити електронні торги вцілому (за всіма лотами) та зняття усіх лотів з реалізації.

Заява обґрунтована тим, що на думку заявника, державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій допущено ряд порушень і проведення реалізації в такому вигляді призведе до порушень прав та інтересів стягувача, і оскільки аукціон по реалізації майна призначено на 03.03.2015р. заявник просить задовольнити подану ним заяву.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” про вжиття заходів до забезпечення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Задля встановлення дійсності тих чи інших обставин, на які посилається заявник, необхідною є наявність прикладених до заяви доказів (первинних документів чи їх належним чином засвідчених копій) щодо того, який ряд порушень допущено державним виконавцем при підготовці та передачі на реалізацію арештованого майна в рамках виконавчого провадження, а також доказів щодо неправомірності передання майна на торги.

Відповідно до п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Господарським судам слід мати на увазі, що наведений у статті 66 ГПК перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, так само як і передбачений статтею 67 ГПК перелік цих заходів (частини перша і п'ята останньої із зазначених статей), є вичерпними. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі №6/166 від 13.08.2008р.

Дослідивши надану позивачем заяву, судом встановлено відсутність будь-яких доказів на підтвердження обґрунтування обставин, зазначених в тексті заяви.

Окрім того, в даному випадку заявник просить суд вжити заходів до забезпечення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві шляхом зупинення виконавчого провадження, в той же час посилаючись на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014р.

Відповідно до п. 15 зазначеної Постанови при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про вжиття заходів до забезпечення скарги на дії ДВС шляхом зупинення виконавчого провадження позивач посилається на норму, яка прямо забороняє вжиття судом таких заходів.

Окрім того, вимога позивача про заборону ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вчиняти дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна, подана в межах розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення скарги на дії ДВС, повинна бути обґрунтована в межах розглядуваної скарги з доведенням обставин проведення ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України електронних торгів з реалізації майна, однак, ця обставина позивачем також не доведена.

Відповідно до п. 2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, як того вимагає ст. 33 ГПК України та п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, а також обрано захід до забезпечення скарги, який не встановлений ст. 67 ГПК України, в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66-67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

           1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” про вжиття заходів до забезпечення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві відмовити.

          2. Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           Морозов С.М.