Постанова

від 29.11.2011 по справі 14/89

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 № 14/89

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

ОСОБА_1

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 30 від 06.01.2011 року

від відповідача-1: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 19-09/01 від 19.09.2011року; ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 16-01/01 від 16.11.2011 року;

від відповідача-2: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися;

від прокуратури: ОСОБА_5 - начальник відділу прокуратури Чернігівської області (посвідчення № 91 від 15.02.2007 року); ОСОБА_6 - прокурор відділу прокуратури міста Києва (посвідчення № 259 від 08.12.09 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення господарського суду Чернігівської області від 07.09.2011 року у справі № 14/89 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах

держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до відповідача -1: приватного акціонерного товариства лікувально-

оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ

відповідача -2: дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім.

Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», смт. Сосниця Чернігівської області

відповідача -3: Сосницької селищної ради, смт. Сосниця Чернігівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сосницьке районне комунальне підприємство «Зодчий» бюро технічної інвентаризації, смт. Сосниця Чернігівської області

про визнання недійсним рішення, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року першим заступником прокурора Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України до відповідача-1: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», до відповідача-2: дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», до відповідача-3: Сосницької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сосницьке районне комунальне підприємство «Зодчий» бюро технічної інвентаризації, в якому просив:

- визнати таким що пропущений з поважних причин строк звернення до суду та поновити його;

- визнати недійсним рішення виконкому Сосницької селищної ради № 180 від 31.08.2005 року щодо визнання права власності за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на будівлі по вул. 8 Березня, 21, смт. Сосниця: житлові корпуси-7, павільйон-1, колиби-2, адмінбудинок-1, медпункт-2, бібліотека-1, клуб-1, танцмайданчик-1, котельна-1, баня-1, прачечна-1, столова-1, майстерня-1, склади-2, туалет-1, флігель-1, гараж-1;

- визнати за державою Україна в особі Фонду державного майна України право власності на комплекс будівель, що знаходиться за адресою смт. Сосниця, вул. 8 Березня, 21, у складі якого адмінбудинок (А1), спальні корпуси (літ.А1-1, А1-2, А1-5, А1-9, А1-10, А1-12), павільйони (Б1-1), флігель (Г-1), майстерня (В-1), матеріальний склад (Д-1), склад господарських приміщень (К-1), туалет (Ж-1), колиби (З 1-1, З 1-2), банно-пральний комбінат (Л-1), котельня (л-1), танцмайданчик (М-1), бібліотека (Н-1), столова (П-1), харчоблок (п-1), клуб (Т-1), лікувальний корпус (С-1), лікувальний корпус (А1-4), гараж (Ш-1), пожежний резервуар (Ф-1), водонапірна башта (Ц-1), артсвердловина (Ч1 №1), артсвердловина (Ч1 №2), вигріб (О-1), огорожа металева з аркою (Е-1), огорожа дощата (У-1), асфальтна доріжка (Х-1), доріжка з з/б плит (Щ-1);

- витребувати з чужого незаконного володіння ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»та дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» комплекс будівель, що знаходяться за адресою вул. 8 Березня, 21, смт. Сосниця, у складі якого адмінбудинок (А1), спальні корпуси (літ.А1-1, А1-2, А1-5, А1-9, А1-10, А1-12), павільйони (Б1-1), флігель (Г-1), майстерня (В-1), матеріальний склад (Д-1), склад господарських приміщень (К-1), туалет (Ж-1), колиби (З 1-1, З 1-2), банно-пральний комбінат (Л-1), котельня (л-1), танцмайданчик (М-1), бібліотека (Н-1), столова (П-1), харчоблок (п-1), клуб (Т-1), лікувальний корпус (С-1), лікувальний корпус (А1-4), гараж (Ш-1), пожежний резервуар (Ф-1), водонапірна башта (Ц-1), артсвердловина (Ч1 №1), артсвердловина (Ч1 №2), вигріб (О-1), огорожа металева з аркою (Е-1), огорожа дощата (У-1), асфальтна доріжка (Х-1), доріжка з з/б плит (Щ-1).

Мотивуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що нерухомість, яку було передано до статутного фонду акціонерного товариства при його створенні, має державну форму власності, оскільки постановою ОСОБА_7 Міністрів ОСОБА_7 РСР від 23.04.60 № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» її було передано профспілкам лише у відання, без права самостійного розпорядження цим майном щодо зміни його форми власності, тому акціонерне товариство не мало права набувати у власність зазначене майно шляхом отримання свідоцтва про право власності та реєстрації в реєстрі прав власності на нерухоме майно; що прийнятим рішенням виконком Сосницької селищної ради фактично позбавив права власності на спірне майно Фонду Державного майна України.

В обґрунтування позовних вимог перший заступник прокурора посилається на ОСОБА_8 Міністрів ОСОБА_7 РСР від 23.04.60 № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», ст. 144 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 16, 257, 261, 328, 329, 392, 393 ЦК України, п. 4.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке перебуває у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуду України № 121 від 09.06.1998 року.

Заступник прокурора Чернігівської області в порядку ст. 22 ГПК України під час розгляду справи в суді першої інстанції надав нормативно-правове обґрунтування щодо визначення юридичної особи, від якої необхідно витребувати майно із чужого незаконного володіння ( а.с. 87- 88 том 2).

Заступник прокурора Чернігівської області подав уточнення прохальної частини позову № 05/1925-11 від 07.09.11року, в якій просив п. 4 про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна доповнити наступними словами: «Витребувати з чужого незаконного володіння спірне майно на користь Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова,18/9, код 200550032) (а.с. 90 т. 3).

Представником відповідача-1 під час розгляду справи в суді першої інстанції заявлялось клопотання про застосування строків позовної давності. В задоволенні вказаного клопотання місцевим господарським судом було відмовлено.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.09.2011 року у справі № 14/89 позовні вимоги задоволені частково (суддя Книш Н.Ю.).

Визнано недійсним рішення виконкому Сосницької селищної ради № 180 від 31.08.2005 року щодо визнання права приватної власності за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на будівлі по вул. 8 Березня,21, смт. Сосниця: житлові корпуси-7, павільйон-1, колиби-2, адмінбудинок-1, медпункт-2, бібліотека-1, клуб-1, танцмайданчик-1, котельна-1, баня-1, прачечна-1, столова-1, майстерня-1, склади-2, туалет-1, флігель-1, гараж-1.

Визнано за державою Україна в особі Фонду державного майна України право власності на комплекс будівель, що знаходиться за адресою смт. Сосниця, вул.8 Березня,21, у складі якого адмінбудинок (А1), спальні корпуси (літ.А1-1, А1-2, А1-5, А1-9, А1-10, А1-12), павільйони (Б1-1), флігель (Г-1), майстерня (В-1), матеріальний склад (Д-1), склад господарських приміщень (К-1), туалет (Ж-1), колиби (З 1-1, З 1-2), банно-пральний комбінат (Л-1), котельня (л-1), танцмайданчик (М-1), бібліотека (Н-1), столова (П-1), харчоблок (п-1), клуб (Т-1), лікувальний корпус (С-1), лікувальний корпус (А1-4), гараж (Ш-1), пожежний резервуар (Ф-1), водонапірна башта (Ц-1), артсвердловина (Ч1 №1), артсвердловина (Ч1 №2), вигріб (О-1), огорожа металева з аркою (Е-1), огорожа дощата (У-1), асфальтна доріжка (Х-1), доріжка з з/б плит (Щ-1).

Витребувано з чужого незаконного володіння, а саме від дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» державне майно - комплекс будівель, що знаходиться за адресою смт. Сосниця, вул.8 Березня, 21, у складі якого адмінбудинок (А1), спальні корпуси (літ.А1-1, А1-2, А1-5, А1-9, А1-10, А1-12), павільйони (Б1-1), флігель (Г-1), майстерня (В-1), матеріальний склад (Д-1), склад господарських приміщень (К-1), туалет (Ж-1), колиби (З 1-1, З 1-2), банно-пральний комбінат (Л-1), котельня (л-1), танцмайданчик (М-1), бібліотека (Н-1), столова (П-1), харчоблок (п-1), клуб (Т-1), лікувальний корпус (С-1), лікувальний корпус (А1-4), гараж (Ш-1), пожежний резервуар (Ф-1), водонапірна башта (Ц-1), артсвердловина (Ч1 №1), артсвердловина (Ч1 №2), вигріб (О-1), огорожа металева з аркою (Е-1), огорожа дощата (У-1), асфальтна доріжка (Х-1), доріжка з з/б плит (Щ-1), та передати його державі Україна в особі Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945).

Стягнуто з Сосницької селищної ради в доход державного бюджету 85 грн. державного мита.

Стягнуто з Сосницької селищної ради в доход державного бюджету 78грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в доход державного бюджету 2212 грн. 61 коп. державного мита.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в доход державного бюджету 79грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в доход державного бюджету 2212 грн. 61 коп. державного мита.

Стягнуто з дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в доход державного бюджету 79грн. 00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване ст. 19 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 30, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 16, 261, 267, 317, 319, 326, 328, 329, 387, 392, 393 Цивільного кодексу України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.02 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.02 року № 157/6445, ст.ст. 22, 28, 32, 33, 34, 35, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду Чернігівської області від 07.09.2011 року у справі № 14/89 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що перший заступник прокурора і позивач не мали достатніх правових підстав для подання даного позову; позовні вимоги не обґрунтовані; не подано належних і достовірних доказів у підтвердження вимог; при поданні позову пропущено строк позовної давності.

Апелянт зазначає,що суд першої інстанції в процесі розгляду справи по суті, не звернув увагу на дані порушення, не виклав і не дослідив докази відповідачів, допустився ряду порушень матеріального і процесуального законодавства, які призвели до прийняття неправильного рішення, що є безумовною підставою для скасування такого рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що: матеріали прокурорської перевірки, які вказані позивачем як підстава для подання позову відсутні, тому підстави для подання позову також відсутні; всі, наведені позивачем докази, не вказують на безумовну приналежність спірного майна державі Україна в особі позивача на праві власності, адже проведення інвентаризації об'єктів лікувально-оздоровчих установ не є підтвердженням права власності; ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» не містить переліку майна, що передається, та конкретних вказівок на передачу спірного майна; постановою ОСОБА_9 ОСОБА_10 професійних спілок України «Про перелік майна профспілок України» № П-3-5 від 24.03.1993 року встановлено, що до профспілкової власності належать санаторно-курортні заклади, підприємства, об'єднання, та установи, що знаходяться на балансі АТ «Укрпрофоздоровниця»; відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками; правомірність дій ОСОБА_10 незалежних профспілок України з передачі спірного майна до статутного фонду (у власність) Акціонерного товариства підтверджена рішенням Вищого Арбітражного суду України від 20.01.1997 у справі № 137/7, залишеним без змін постановою колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997 № 041/18А-137/7-7/30, за позовом Фонду Державного майна України до ОСОБА_10 профспілок України, Фонду соцстраху України та Акціонерного товариства про визнання недійсними установчих документів Акціонерного товариства, яким у позові було відмовлено; рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 у справі № 137/7 має преюдиціальне значення для даної справи, оскільки в ній приймали участь ті ж сторони й у тому ж процесуальному статусі; факт порушення права позивача в момент створення Акціонерного товариства не доведений до цього часу.

Апелянт вважає, що прокурор безпідставно посилається на ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.91року № 1540-ХІІ, на постанову ВР УРСР від 29.11.1990 року № 506, та стверджує, що ні ОСОБА_10 незалежних профспілок України, ні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» до переліку об'єднань, підприємств, установ та організацій, що уклали майнові договори, пов'язані зі зміною форм власності і власника державного майна, з порушенням мораторію, встановленого постановою ВР Української РСР від 29.11.90 року №506, віднесені не були. Окрім того, відповідач стверджує, що дія ЗУ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» та мораторію встановленого ОСОБА_8 № 506 не відноситься до профспілок України, які не є органами союзного підпорядкування, органами державної влади та управління, що комплекс «Дитячий санаторій ім. Щорса» був переданий відповідачу при його створенні на підставі постанови ОСОБА_9 ради ОСОБА_10 Незалежних Профспілок України №11-1-1 від 22.11.91року, факт передачі комплексу «Дитячий санаторій ім. Щорса» підтверджується актом прийому-передачі майна ОСОБА_10 незалежних профспілок України у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 24.01.92 року. Апелянт вказує, що Вищим арбітражним судом України, рішення від 20.01.97 року та постановою від ВАСУ від 17.06.97 року встановлено, що ОСОБА_10 незалежних профспілок (правонаступник Укрпрофради) правомірно володіла, користувалася та розпоряджалася майном шляхом передачі до статутного фонду (у власність) закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що на підтвердження права власності ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» має такі висновки: висновок науково-правової експертизи нормативно-правових актів щодо права власності на майно набутого ОСОБА_10 профспілок України в порядку правонаступництва від колишніх ОСОБА_7 профспілок України «Укрпрофсоюзи) та загальної конференції профспілок СРСР (правонаступника ВЦРПС) - ОСОБА_7 науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 15.06.06 року, науково-правовий висновок НАН України Інститут держави і права ім. Корецького від 27.12.95 року, науково-правовий висновок Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого від 03.05.07 року

Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не мав права посилатись на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.07.11 року у справі № 12/73 за позовом першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідача -1 Сосницької селищної ради, відповідача - 2 Дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відповідача - 3 Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відповідача - 4 Сосницького районного комунального підприємства «Зодчий» бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_11, визнано недійсним рішення виконкому Сосницької селищної ради № 229 від 14.08.2008 року, оскільки зазначене рішення, на думку апелянта, не набрало законної сили. Апелянт вважає, що посилаючись на вказане рішення при вирішенні спору, суд першої інстанції не дослідив належності та не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, чим і порушив п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції порушив процесуальне законодавство, зокрема ст. 22 ГПК України в частині щодо неможливості одночасної зміни підстав і предмету позову, що призвело до винесення неправильного рішення.

Також, апелянт наполягає на пропуску позивачем строку позовної давності і заявляє згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України про його застосування Київським апеляційним господарським судом.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року № 01-23/3/1 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Розгляд справи відбувався за участю прокуратури міста Києва.

16.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання за вих. б/н від 15.11.2011 року про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 6 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.11.2011 року вказане клопотання колегією суддів задоволено.

За заявою відповідача-1, у порядку ч. 7 ст. 81-1 ГПК України розгляд справи відбувався з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

07.11.2011 року від представника третьої особи через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу за вих. № 467 від 03.11.2011 року, а також заява за вих. № 503 від 23.11.2011 року про розгляд справи без участі представника третьої особи.

14.11.2011 року від представника відповідача-3 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу за вих. № 554 від 09.11.2011 року, а також клопотання за вих. № 556 від 09.11.2011 року про розгляд справи без участі представника відповідача-3.

Клопотання третьої особи та відповідача-3 щодо розгляду справи без їх участі колегією суддів задоволено.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників процесу про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів 2-3 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представник відповідача-1 звернувся із письмовим клопотанням за вих. № 04-09/2083 від 28.11.2011 року про залучення до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_10 профспілок України згідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів вказане клопотання залишено без задоволення.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представник відповідача-1 звернувся із письмовим клопотанням за вих. № 04-09/2090 від 28.11.2011 року про припинення провадження у справі № 14/89 та призначення судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи в порядку ст. 41, п. 1 ч.2 ст. 79 ГПК України.

Колегією суддів вказане клопотання залишено без задоволення.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представник прокуратури подав клопотання про доручення до матеріалів справи копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року у справі № 12/73. Згідно вказаної постанови суду залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області, яким позовні вимоги першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволені частково, визнане недійсним рішення виконкому Сосницької селищної ради № 229 від 14.08.2008 року в частині надання дозволу на оформлення свідоцтва на право приватної власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілки України «Укрпрофоздоровниця» ДП «Дитячий санаторій ім. Щорса», що знаходиться за адресою: смт. Сосниця, вул. 8 Березня, 21 на комплекс будівель (згідно переліку); провадження у справі в частині зобов'язання Сосницького районного комунального підприємства «Зодчий» бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за ДП «Дитячий санаторій ім. Щорса» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» припинене. В задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відмовлено.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представники прокуратури заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу за вих. № 05/1925 від 14.10.2011 року.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, що був наданий представником ФДМУ за вих. № 10-25-14148 від 18.10.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у відповідності до п.1.1 Статуту затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 29.03.2011 року протокол №3б-21 та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 05.05.2011 року, було створено відповідно до установчого договору від 04.12.1991 року, змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», яке є повним правонаступником ОСОБА_7 республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України.

На виконання постанови ОСОБА_7 Міністрів ОСОБА_7 РСР № 606 від 23.04.1960 року «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язане було передати у строк до 01.05.1960 року ОСОБА_7 республіканській ОСОБА_7 профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно п. 2 вказаної ОСОБА_8 майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

Згідно додатку № 1 до постанови ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 23.04.1960 року в перелік санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються ОСОБА_7 республіканській ОСОБА_7 профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР включено будинок відпочинку ім. Щорса, який розташований у м. Сосниця.

Отже, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що відсутність в постанові РМ УРСР № 606 від 23.04.1960 року прямої вказівки про передачу майна у власність, вказує на відсутність наміру власника - УРСР в особі уповноваженого органу - ОСОБА_7 Міністрів УРСР відчужувати санаторії, будинки відпочинку та пансіонати та передавати їх у власність ОСОБА_7 республіканській ОСОБА_7 профспілок.

Після розпаду СРСР правонаступником ОСОБА_7 республіканської ОСОБА_7 профспілок стала ОСОБА_7 ОСОБА_10 незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є ОСОБА_10 професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_7 народних депутатів міста Києва № 9971 від 23 грудня 1991 року зареєстровано ЗAT «Укрпрофоздоровниця» як підприємство, яке є правонаступником ОСОБА_7 республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників ОСОБА_10 професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, частка майна ОСОБА_10 професійних спілок України, переданого у статутний фонд Товариства, становить 92, 92 % розміру статутного фонду.

Відповідно до ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_8 ОСОБА_7 РСР «Про захист суверенних прав власності ОСОБА_7 РСР» від 29.11.1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону ОСОБА_7 РСР про роздержавлення майна. (ОСОБА_8 втратила чинність з дня затвердження Верховною ОСОБА_8 України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХІІ від 04.03.1992 року ).

Згідно з Законом України від 10.09.1991року № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України»майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29.11.1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна ОСОБА_8 України своєю постановою від 10.04.1992 року № 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України»тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні громадських організацій.

У подальшому, постановою Верховної ОСОБА_8 України № 3943-XII від 04.02.94 року «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що саме Фонд державного майна України уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України.

Згідно статті 1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної ОСОБА_8 України від 07.07.1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Враховуючи вищевикладене, майно передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є державною власністю.

На підставі наведених норм права ОСОБА_9 ОСОБА_10 незалежних профспілок України не вправі була своєю постановою від 22.11.1991 року передавати за актом від 24.01.1992 року у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» спірне майно, яке як вбачається є державною власністю.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Сосницької селищної ради № 180 від 31.08.2005 року визнано право власності на будівлі по вул. 8 Березня, 21, смт Сосниця за попередником відповідача 1 - ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Рішенням виконкому Сосницької селищної ради від 14.08.2008 № 229 надано дозвіл на оформлення свідоцтва про право приватної власності на об'єкти нерухомості за адресою смт. Сосниця, вул. 8 Березня, 21 та провул. Зелений, 2 дочірньому підприємству «Дитячий санаторій ім. Щорса» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Колегія суддів зазначає, що спірні об'єкти нерухомості прийняті в експлуатацію відповідно до постанови Сосницького виконкому від 09.10.1920 року «Про організацію дитячого санаторію».

Відповідно до акту прийому-передачі від 17.04.1986 року про передачу справ директору ОСОБА_12 спірні приміщення значаться такими, що належать Київській територіальній раді по управлінню курортами профспілок.

Аналогічно статус приміщень підтверджено випискою з наказу Київського відділення AT «Укрпрофоздоровниця» від 20.02.1992 року.

Таким чином, судом правомірно встановлено, і доведено, що спірна нерухомість перебувала у віданні ОСОБА_7 республіканської ОСОБА_7 профспілок.

У відповідності до ОСОБА_8 Міністрів охорони здоров'я УРСР № 606 від 23 квітня 1960 року «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» всі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року ОСОБА_7 республіканській ОСОБА_7 профспілок з метою дальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно п. 2 вказаної ОСОБА_8 майно передавалося профспілковим органам у відання.

Матеріалами справи встановлено, що після розпаду СРСР правонаступником ОСОБА_7 республіканської ОСОБА_7 профспілок стала ОСОБА_7 ОСОБА_10 незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є ОСОБА_10 професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_7 народних депутатів міста Києва № 9971 від 23 грудня 1991 року зареєстровано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» як підприємство, яке є правонаступником ОСОБА_7 республіканської ОСОБА_7 по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників ОСОБА_10 професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, частка майна ОСОБА_10 професійних спілок України, переданого у статутний фонд Товариства, становить 92, 92 % розміру статутного фонду.

ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_8 ОСОБА_7 РСР «Про захист суверенних прав власності ОСОБА_7 РСР» від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону ОСОБА_7 РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10 вересня 1991 року № 1540- XII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної ОСОБА_7 України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що майно, передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», є державною власністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність, на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. За змістом цих законів рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або Законом України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Рішенням виконкому Сосницької селищної ради № 180 від 31.08.2005 року всупереч вищезазначеним законодавчим актам прийнято рішення про оформлення права власності на спірне майно за попередником відповідача 1 - ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Колегія суддів зазначає, що доказів в підтвердження підстави набуття права власності на спірне майно, як того вимагає п. 4.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке перебуває у власності юридичних і фізичних осіб (затверджена наказом Держбуду України № 121 від 09.06.1998 року), ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» виконкому не надала.

Прокуратура зазначила, що прийнятим рішенням виконком Сосницької селищної ради фактично позбавив право власності на спірні об'єкти нерухомості Фонд Держмайна України.

Серед способів захисту цивільного права та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, встановлений такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади та органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Підставами для визнання такого акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Пунктом 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законами України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення виконавчого комітету Сосницької селищної ради від 14.08.08 № 229, яким надано дозвіл на оформлення свідоцтва про права приватної власності на спірні об'єкти нерухомості дочірньому підприємству «Дитячий санаторій ім. Щорса» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», було предметом судового розгляду, за наслідками якого рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.07.2011 року у справі № 12/73 його визнано недійсним. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції прокуратурою надано копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року у справі № 12/73, кою залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 19.07.2011 року у справі № 12/73.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Згідно ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право перевіряти підприємства та організації. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання завдання Генеральної прокуратури України (а.с.18-19 т.2) щодо перевірки додержання вимог чинного законодавства при оформленні права власності на майно, що перебуває у віданні ОСОБА_10 профспілок України, у червні 2011р. Прокуратурою Чернігівської області було перевірено законність винесення оскаржуваного рішення відповідачем-3 та оформлення відповідачем-1, -2 права власності на спірні будівлі. Під час перевірки, прокурором було встановлено порушення норм Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.1991 р. № 1540-XII; постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР»; постанови Верховної ОСОБА_7 ОСОБА_7 РСР «Про захист суверенних прав власності ОСОБА_7 РСР» від 29.11.1990 р. №506, постанови Верховної ОСОБА_7 України від 10.04.1992 р. №2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України»; постанови Верховної ОСОБА_7 України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР».

Колегія судів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення вимог першого заступника прокурора про визнання за державою Україна в особі Фонду державного майна України права власності на комплекс будівель, що знаходиться за адресою смт. Сосниця, вул. 8 Березня, 21, у складі якого адмінбудинок (А1), спальні корпуси (літ.А1-1, А1-2, А1-5, А1-9, А1-10, А1-12), павільйони (Б1-1), флігель (Г-1), майстерня (В-1), матеріальний склад (Д-1), склад господарських приміщень (К-1), туалет (Ж-1), колиби (З 1-1, З 1-2), банно-пральний комбінат (Л-1), котельня (л-1), танцмайданчик (М-1), бібліотека (Н-1), столова (П-1), харчоблок (п-1), клуб (Т-1), лікувальний корпус (С-1), лікувальний корпус (А1-4), гараж (Ш-1), пожежний резервуар (Ф-1), водонапірна башта (Ц-1), артсвердловина (Ч1 №1), артсвердловина (Ч1 №2), вигріб (О-1), огорожа металева з аркою (Е-1), огорожа дощата (У-1), асфальтна доріжка (Х-1), доріжка з з/б плит (Щ-1), оскільки, вищенаведеними у даному рішенні суду нормами діючого законодавства, рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.07.11р. по справі №12/73 встановлено що майно передане до статутного фонду ЗАТ «Укпрофоздоровниця» є державною власністю

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається незаконним і скасовується, а власник майна, права якого порушені, внаслідок видання цього акта має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

В апеляційній скарзі представник ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» посилається на пропущення прокуратурою строку позовної давності при поданні позову.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, (позовна давність) встановлена тривалістю у три роки.

Ст. 261 ЦК України передбачає перебіг позовної давності від дня, коли особа дізналась або могла була дізнатись про порушення свого права.

У запереченні на апеляційну скаргу прокуратура зазначила, що про наявні порушення зі сторони відповідачів у справі прокуратурі стало відомо на час проведення перевірки за завданням Генерального прокурора України від 17.06.2011 року.

За таких обставин, а також враховуючи приписи ст. 29 Господарського процесуального кодексу України щодо права прокурора самостійно підтримувати позов, заявлений в інтересах держави, і вимагати вирішення спору по суті незалежно від позиції позивача, суд першої інстанції правомірно встановив, що прокурором не порушено строків позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа, що звертається з позовом до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення права, а тому перебіг позовної давності для прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, почався з моменту перевірки, проведеної в червні 2011 р.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо необхідності захисту порушеного права держави Україна, в особі Фонду державного майна України шляхом витребування з чужого незаконного володіння, а саме від дочірнього підприємства «Дитячий санаторій ім. Щорса» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. 8 Березня, 21, смт. Сосниця, ідентифікаційний код 02651664) державного майна комплекс будівель, що знаходиться за адресою смт. Сосниця, вул.8 Березня,21, у складі якого адмінбудинок (А1), спальні корпуси (літ.А1-1, А1-2, А1-5, А1-9, А1-10, А1-12), павільйони (Б1-1), флігель (Г-1), майстерня (В-1), матеріальний склад (Д-1), склад господарських приміщень (К-1), туалет (Ж-1), колиби (З 1-1, З 1-2), банно-пральний комбінат (Л-1), котельня (л-1), танцмайданчик (М-1), бібліотека (Н-1), столова (П-1), харчоблок (п-1), клуб (Т-1), лікувальний корпус (С-1), лікувальний корпус (А1-4), гараж (Ш-1), пожежний резервуар (Ф-1), водонапірна башта (Ц-1), артсвердловина (Ч1 №1), артсвердловина (Ч1 №2), вигріб (О-1), огорожа металева з аркою (Е-1), огорожа дощата (У-1), асфальтна доріжка (Х-1), доріжка з з/б плит (Щ-1), та передачі його державі Україна в особі Фонду державного майна України, в зв'язку з чим позовні вимоги прокурора в цій частині правомірно задоволені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем-1 не доведено обставин, на які він послався як на підставу своїх доводів.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі покладаються на приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Керуючись ст.ст. 42, 43, 32-34, 35, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення господарського суду Чернігівської області від 07.09.2011 року у справі № 14/89 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 07.09.2011 року у справі № 14/89 залишити без змін.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Сотніков С.В.

ОСОБА_1