Постанова

від 13.07.2015 по справі 826/5188/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 липня 2015 року                     №826/5188/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «РТРІ-Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл»

додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0000212207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0000212207.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 13.11.2014 №550/1/22-07-21628814 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0000212207. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 13.11.2014 №550/1/22-07-21628814 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0000212207 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Справу №826/5188/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попередня назва - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» з питань повноти нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з постачальником товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» та по взаємовідносинах з покупцями товарів (послуг), які були придбані товариством з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» в товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 108 333,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 13.11.2014 №550/1/22-07-21628814 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0000212207, яким позивачеві визначено податок на додану вартість у розмірі 135 416,00 грн., у тому числі: 108 333,00 грн. – основний платіж, 27 083,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 13.11.2014 №550/1/22-07-21628814 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» за договором від 13.01.2014 №б/н.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг від 13.01.2014 №б/н, відповідно до якого виконавець за завданням замовника зобов'язується проводити маркетингові дослідження за напрямками і на умовах, визначених даним договором, а замовник зобов'язується оплачувати ці послуги.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 13.01.2014 №б/н; додаткових угод; актів здачі-приймання досліджень; податкових накладних; виписок по рахунках.

Окрім того, на обґрунтування реальності господарських операцій здійснених між позивачем та його контрагентом надано диск з доказами здійснення маркетингових послуг

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «РТРІ - Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.09.2014 №2759/26-55-22-9/38942017 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014».

Перевіряючи первинні документи, що містяться в матеріалах справи на предмет відображення ними фактичного руху господарської операції, судом встановлено, що фактичне здійснення господарської операції за договором від 13.01.2014 №б/н відсутнє, а відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, оскільки створені з метою мінімалізації податкового навантаження та отримання податкової вигоди сторонами взаємовідносин з огляду на наступне.

З витягу з ЄДРПОУ по коду товариства з обмеженою відповідальністю «РТРІ-Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 21628814), вбачається, що основним видом діяльності товариства є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Одночасно суд наголошує на тому, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» є діяльність у сфері права.

Враховуючи зазначене, позивачем не надано доказів доцільності залучення товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» до виконання робіт визначених в договорі від 13.01.2014 №б/н, які є основним видом діяльності товариства, і які не відносяться до основних видів робіт його контрагента за названим договором. Також позивачем не надано суду доказів щодо наявності у його контрагента трудових ресурсів для виконання певного обсягу робіт.

Окрім того, з наданого позивачем диска, на підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором від 13.01.2014 №б/н, не вбачається звітів з інформацією про визначення товарних залишків товару у торгових точках, що приймають участь у дослідженні на початок проведення досліджень, визначення розмірів поставок товару, фіксування роздрібної ціни, визначення обсягів продажу товару, визначення середніх продажів, цін тощо.

Додатково суд наголошує на тому, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано дані свого податкового обліку, не містять конкретизації послуг, що за посиланням позивача надавались товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон», їх обсяг, місце виконання, погоджень між сторонами умов виконання певних досліджень (заявок, листування, обговорення змісту досліджень тощо).

Первинні документи позивача не здають змоги встановити рух активів в процесі здійснення господарських операцій.

При цьому, судом не приймаються до уваги докази позивача щодо наявності економічної доцільності по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» з огляду на надання відповідних послуг позивачем третім особам з огляду на наступне.

На відміну від первинних документів, складених товариством з обмеженою відповідальністю «РТРІ-Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» із третіми особами, які містять відповідні умови виконання договорів (місце проведення досліджень, конкретизацію предмету досліджень, періоду досліджень), первинні документа позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» таких умов не містять, документи складені шаблонними фразами.

Також, з поданої відповідачем податкової декларації за липень 2014 року, не вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астілон» декларувало податкові зобов'язання по позивачу в повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань та про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0000212207, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 270,83 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 2 437,49 грн. (2 708,32 грн. – 270,83 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «РТРІ-Рітейл Трекінг Рісеч Інтернешнл» (03680, місто Київ, вулиця Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 21628814) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім гривень) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя           Літвінова А.В.