Рішення

від 13.07.2015 по справі 910/12899/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/12899/15 За позовом Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін»

про стягнення 145369,32 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Чумаченко О.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - Кравчук А.С. (представник за довіреністю);

від прокуратури - Драпчинська Л.В. (посвідчення №026492).

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» (далі - Відповідач) про стягнення 37079,46 грн. заборгованості з орендної плати та санкцій (пеня, інфляційні втрати) за Договором оренди № 6351 від 27.12.2012 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем обов'язків за цим договором щодо внесення орендної плати.

13.07.2015 представником Позивача, за підтримки представника прокуратури, було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої до стягнення заявляються:

- 88848,15 грн. заборгованості з орендної плати;

- 12669,96 грн. пені;

- 43851,21 грн. втрат від інфляції;

- 2665,44 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті - змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

У пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що статтею 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правила вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України та зазначені в цій постанові.

Таким чином, «збільшуючи» позовні вимоги у заяві від 13.07.2015, Позивач фактично заявив додаткові вимоги, які не заявлялися раніше: про стягнення з Відповідача 2665,44 грн. штрафу.

Тому ця заява Позивача не є збільшенням позовних вимог у частині вимог про стягнення 2665,44 грн. штрафу, а по суті є поданням іншого (ще одного) позову про стягнення з Відповідача 2665,44 грн. штрафу, що є недопустимим у розумінні статті 22 ГПК України, тому суд відмовляє у прийнятті вказаної заяви в частині 2665,44 грн. штрафу. У цій частині Позивач не позбавлений права звернутися із таким окремим позовом до суду.

У решті вимог судом заява приймається, тому відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову 145369,32 грн., яка складається з 88848,15 грн. заборгованості з орендної плати, 12669,96 грн. пені та 43851,21 грн. втрат від інфляції.

Представник Позивача заявлений заступником прокуратура позов підтримував.

Відповідач проти позову заперечує, та вказує, що він не міг звільнити приміщення з вини третьої особи (вона чинила перешкоди), а тому нарахування орендної плати за період, коли Відповідач фактично приміщенням не користувався, та нараховані Позивачем санкцій є необґрунтованими.

У судовому засіданні 01.07.2015 судом оголошувалась перерва на 13.07.2015.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між Позивачем, як Орендодавцем, та Відповідачем, як Орендарем, Договору оренди № 6351, з урахуванням договорів про внесення змін (далі разом - Договір), Відповідачу строком до 27.12.2014 було надано в строкове платне користування обумовлені Договором приміщення загальною площею 631,90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1.

Фактична передача приміщень в користування Відповідачу підтверджується актом від 27.12.2012, частина приміщень (20 кв.м.) були повернуті за актом від 01.01.2013, докази повернення решти приміщень площею 611,90 кв.м. у матеріалах справи відсутні.

У позові, з урахуванням частково прийнятої судом заяви від 13.07.2015, заявляється до стягнення заборгованість Відповідача з перерахування до Державного бюджету України орендної плати (50% згідно з п. 3.6 Договору) за період жовтень 2014 року - червень 2015 року (включно) в сумі 88848,15 грн.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять. Судом вищевказана сума заборгованості перевірена на відповідність умовам Договору, та визнана обґрунтованою і арифметично правильною.

Заперечення Відповідача, що він не міг звільнити приміщення з вини третьої особи (вона чинила перешкоди), а тому нарахування орендної плати є необґрунтованим, так як Відповідач не здійснював господарську діяльність у приміщенні судом відхиляються.

В силу приписів ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» саме на Відповідача покладено обов'язок повернення приміщення з оренди після закінчення строку дії Договору.

Всупереч твердженням Відповідача відсутня законодавча залежність між виконанням обов'язку Відповідачем перед Орендодавцем щодо повернення приміщення з оренди, та виконанням зобов'язань перед Відповідачем третіми особами.

Якщо Відповідач не виконує обов'язку з повернення орендованого за Договором майна, то це є його порушенням умов Договору відповідно до ст.ст. 525, 526, 610 ЦК України, оскільки він відповідно до закону зобов'язаний вжити всіх залежних від нього заходів для повернення приміщення Орендодавцю, у тому числі, але не виключно, Відповідач не позбавлений права на звернення до суду щодо усунення перешкод, у випадку їх чинення третіми особами при звільненні приміщення, про стягнення з цих осіб збитків (у випадку їх спричинення) у зв'язку з вчиненням перешкод.

Щодо не ведення господарської діяльності в приміщенні, то відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Отже, доказів звільнення Відповідачем решти орендованих приміщень площею 611,90 кв.м. та повернення їх Орендодавцю матеріали справи не містять, тому відповідно до п. 3.11 Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату до повернення приміщення по акту приймання передачі.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, які покладені в обґрунтування позовних вимог.

Отже, з огляду на ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України, заявлені позовні вимоги про стягнення 88848,15 грн. заборгованості з орендної плати (50% згідно з п. 3.6 Договору) за період жовтень 2014 року - червень 2015 року (включно) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України за весь період прострочення;

- пені відповідно до п. 3.7 Договору (50%), на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Перевіривши доданий до заяви від 13.07.2015 розрахунок пені та втрат від інфляції у зв'язку з простроченням внесення орендної плати (50% згідно з п. 3.6 Договору) за період жовтень 2014 року - червень 2015 року (включно), суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки нараховані санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, тому позовні вимоги про стягнення 12669,96 грн. пені та 43851,21 грн. втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо порушення інтересів держави в межах даного спору, що стали підставою для подання даного позову Першим заступником прокурора Печерського району міста Києва, то суд погоджується з його доводами, викладеними у позові. З огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у Першого заступнику прокурора Печерського району міста Києва права на звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір (2907,39 грн.), від сплати якого перший заступник прокурора звільнений, стягується з Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, кв. 80; ідентифікаційний код 36258001) до Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) 88848 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 15 коп. заборгованості з орендної плати, 12669 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 96 коп. пені, 43851 (сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 21 коп. втрат від інфляції.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, кв. 80; ідентифікаційний код 36258001) 2907 (дві тисячі дев'ятсот сім) грн. 39 коп. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.07.2015

Суддя Сташків Р.Б.