Ухвала

від 02.03.2017 по справі 910/12899/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02.03.2017Справа № 910/12899/15

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін

на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/12899/15

За позовом Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін

про стягнення 145369,32 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Григоренко І.В. (представник за довіреністю);

Харченко Р.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - Яременко Є.Є. (представник за довіреністю);

від ВДВС - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін звернулось до господарського суду міста Києва із зазначеною скаргою.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 30.09.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2015 по справі №910/12899/15 було видано наказ.

В подальшому стягувач звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 13.06.2016 зазначений наказ було повернуто стягувачеві у зв'язку з тим, що державним виконавцем не було виявлено у боржника майна на яке можна звернути стягнення. Наказ було повернуто стягувачеві з правом повторного його пред'явлення до 13.06.2017.

14.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2016.

Проте скаржник вважає зазначену постанову незаконною, оскільки починаючи з 05.10.2016 вступив в дію Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016, відповідно до якого виконавчі документи, стягувачами за якими є державні органи, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Так оскільки ч.5 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, то скаржник вважає, що строк на пред'явлення позивачем даного наказу сплив 13.09.2016.

Але враховуючи той факт, що до 04.10.2016 діяв старий закон, позивач мав право повторно звернутись до державного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження до 04.10.2016 включно.

За таких обставин, скаржник вважає що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву пропущено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, а державним виконавцем, при відкритті виконавчого провадження не враховано положення Закону України Про виконавче провадження , чинного на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2016.

На підставі викладеного скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №52974589 від 25.11.2016 року з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.09.2015 по справі №910/12899/15.

Ухвалою від 29.12.2016 господарського суду міста Києва скаргу Національного банку України прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги з підстав, викладених у відзиві на скаргу, зокрема зазначив, що у відповідності до приписів ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак, Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 не може зменшувати строк пред'явлення наказу до виконання, оскільки в такому випадку він буде обмежувати права стягувача, визначені попереднім законом, що в свою чергу суперечить ст.58 Конституції України.

Крім того зазначив, що навіть з урахуванням тверджень відповідача, щодо встановлення законом строку пред'явлення до виконання наказів протягом трьох місяців, останнім все одно не пропущено зазначений у законі строк, оскільки новий закон набрав чинності з 05.10.2016, а позивачем було подано заяву про відкриття виконавчого провадження 18.11.2016, тобто в межах строку, встановленого новим законом.

На підставі викладеного позивач просив суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у скарзі та просив її задовольнити.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, пояснень з приводу поданої скарги не подав, про причини неявки суд на повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2015 по справі №910/12899/15 позовні вимоги Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін про стягнення 145369,32 грн. задоволено в повному обсязі.

Постановою від 16.09.2015 Київського апеляційного господарського суду по справі №910/12899/15 рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2015 було залишено без змін.

30.09.2015 на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідні накази у справі №910/12899/15.

Як вбачається із матеріалів справи 13.06.2016 держаним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що державним виконавцем не виявлено майна боржника на яке можна звернути стягнення.

Крім того, зазначеною постановою було продовжено термін для повторного пред'явлення наказу до виконання до 13.06.2017.

В подальшому, 18.11.2016 позивачем було повторно направлено до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві заяву про відкриття виконавчого провадження.

25.11.2016 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Едуардом Миколайовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№52974589.

Зазначену постанову скаржник вважає незаконною, та просить її скасувати.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Законом України Про виконавче провадження регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як вбачається з матеріалів справи рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2015 по справі №910/12899/15 набрало законної сили 16.09.2015.

30.09.2015 на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідні накази.

Статтею 22 Закону України Про виконавче провадження , чинного на момент видачі зазначеного наказу передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Позивач у передбачені законом строки звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

13.06.2016 держаним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що державним виконавцем не виявлено майна боржника на яке можна звернути стягнення.

За приписами п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , чинного на момент винесення зазначеної постанови, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 зазначеної статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

За таких обставин, державний виконавець правомірно визначив строк для повторного пред'явлення наказу до виконання до 13.06.2017.

В подальшому, 18.11.2016 позивач повторно звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

25.11.2016 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Едуардом Миколайовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№52974589.

Відповідач не погоджується із зазначеною постановою, оскільки на думку останнього, у зв'язку із набранням чинності 05.10.2016 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців за якими стягувачем є держава або державний орган.

Крім того п.5 прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Так, у відповідності до ч.1 ст.12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016, який набрав чинності з 05.10.2016, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п.5 прикінцевих та перехідних положень Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом

В той же час, частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вказані положення ст.58 Конституції України, прийнятий 02.06.2016 Закон України Про виконавче провадження ніяким чином не може обмежувати право позивача на звернення до державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження в межах строків, що діяли до набрання чинності Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Крім того, в рішенні конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 зазначено, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, оскільки постанова від 13.06.2016 про повернення виконавчого документа була винесена під час дії Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999, позивач абсолютно правомірно мав право повторно звернутись до державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження до 13.06.2017.

Відтак, враховуючи приписи Конституції України та Закону України Про виконавче провадження суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено встановлений законом строк для пред'явлення наказу до виконання, відтак і постанова від 25.11.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП№52974589 винесена головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Едуардом Миколайовичем є законною та правомірною, а відтак скасуванню не підлягає.

За таких обставин, суд не вбачає в діях державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьмишина Едуарда Миколайовича порушення Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи викладене, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Амадін на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/12899/15 щодо винесення постанови від 25.11.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП№52974589, відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Я.В. Маринченко