Постанова

від 21.07.2015 по справі 910/9980/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 910/9980/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників

сторін: від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши Публічного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Банк національний кредит"

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 29.05.2015 року

у справі № 910/9980/15 (суддя: Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Банк національний кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Пеллет - енерго Україна"

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Пеллет - Інвест"

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю

"Пеллет - енерго Ємільчене"

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року зупинено провадження у справі № 910/9980/15 до розгляду пов'язаної з нею справи № 906/527/15 господарським судом Житомирської області.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПАТ "Банк національний кредит" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року у справі №910/9980/15 та передати справу до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ПАТ "Банк національний кредит" задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання, зібрання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення та є істотними для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами, обмеженістю предмету позову або з інших причин.

Тобто метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити, зокрема, стислий виклад суті спору та мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Як вбачається з матеріалів справи 06.06.2011 року між ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ та ТОВ «ПЕЛЛЕТ-ЕНЕРГО ЄМІЛЬЧИНЕ», укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №119Ю/2011/05-1596/2-1 (в режимі мультивалютності).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по Кредитному договору між Банком та ТОВ «ПЕЛЛЕТ-ЕНЕРГО УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36679081) (падалі -Відповідач-1) 06.06.2011 р. укладено Договір застави майна № 04-1598/1-1, а також 12.12.2013 р. укладено Договір застави обладнання №04-877/1-1.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по Кредитному договору між Банком та ТОВ «ПЕЛЛЕТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35428184) (надалі Відповідач-2) 06.06.2011 року укладено Договір застави майна № 04-1597/1-1.

Позивач вважає, що Відповідачем порушено умови Кредитного доктору в частині повернення Позивачу заборгованості за кредитом та сплаті процентів за користування кредитними коштами в порядку і строки визначені Кредитним договором. Зокрема, починаючи з 05.10.2014 р. Позичальником порушені строки сплати процентів, що свідчать про грубе порушення п. 3.3.5. Кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно п. 3.2.8. Кредитного договору, Банк має право звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі не повернення Позичальником кредиту або його окремого Траншу, визначених п.1.1. цього Договору, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.4. Договорів застави, заставодержатель, яким є Банк, має право за умови не виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, звернути стягнення на майно для задоволення своїх вимог відповідно до Кредитного договору та реалізувати його відповідно до норм чинного законодавства України та умов Договорів застави в судовому або позасудовому порядку за вибором Позивача.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченою заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, заставодержатель набути право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейською суду, на підставі виконавчою напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Враховуючи викладене, право вибору способу судового захисту, передбаченою законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки належить виключно позивачеві.

Даний висновок, базується також і на судовій практиці. Зокрема, відповідно до абз. 4 п. 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 24.11.2014 р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», разом і тим, наявність судовою рішення про стягнення і боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Таким чином, забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному. Звернений стягнення на предмет іпотеки/застави не призводить до зміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня (Постанова Судової палат у господарських справах Верховного Суду України від 9 вересня 2014 року № 3-71гс14).

Враховуючи викладене, судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано визнано наявність провадження за позовом ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЛЕТ-ЕНЕРГО ЄМІЛЬЧЕ» про стягнення заборгованості, яке слухається Господарським судом Житомирської області, як обставину, що унеможливлює розгляд даної справи і є підставою для зупинення провадження.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 29.05.2015 року скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 -106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року у справі №910/9980/15 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/9980/15 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 22.07.2015 року.