cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
пр. Леніна, 5, м. Харків, 61022, тел. 050-056-77-75
Постанова
Іменем України
20.07.2015 справа №922/348/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від позивача: від відповідача:Бойченка К.І. Татенка В.М., Черноти Л.Ф. Маковська О.С. - за довіреністю; Маковський Є.В. - директор; не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської обласної клінічної лікарні, м. Луганськ на рішення господарського судуХарківської області від 17 березня 2015 р. (підписано 23.03.2015 р.) у справі№ 922/348/15 (суддя Калантай М.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Телефонні системи і мережі "АНФЕР", м. Київ до Луганської обласної клінічної лікарні, м. Луганськ простягнення коштів у сумі 1 053 930 грн. 90 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телефонні системи і мережі "АНФЕР" (далі - ТОВ "ТСМ "АНФЕР", позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Луганської обласної клінічної лікарні (далі - Луганська ОКЛ, відповідач) боргу в сумі 799 370 грн. 40 коп., пені в сумі 30 748 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 27 768 грн.90 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 199 043 грн. 22 коп.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач змінював розмір позовних вимог та за остаточними вимогами просить стягнути з відповідача борг в сумі 799 370 грн. 40 коп., пеню в сумі 30 748 грн. 38 коп. інфляційні нарахування в сумі 30 935 грн. 64 коп. та 3% річних в сумі 2 168 грн.10 коп.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року по справі №922/348/15 позивні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 799 370 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 30 935 грн. 64 коп., 3% річних в сумі 2 168 грн.10 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 22 242 грн. 11 коп.
Рішення суду мотивоване частковою обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що, на його думку, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Відповідач зазначає, що ним, як бюджетною установою, були зареєстровані бюджетні фінансові зобов'язання та відповідно до діючого законодавств, а за наявності бюджетних зобов'язань платежі за ними здійснюються не розпорядником бюджетних коштів, а органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідач вважає, що в порушення приписів ст..27 Господарського процесуального кодексу України, суд не залучив до участі у справі у якості третьої особи Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Луганська ОКЛ, як «Замовник», та ТОВ "ТСМ "АНФЕР", як «Учасник», 13.12.2013р. уклали договір №124 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого позивач зобов'язується поставити товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплати товар.
Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що позивач поставляє відповідачу апаратуру електричну для проводового телефонного чи телеграфного зв'язку: відеофони (Цифрова автоматична телефонна станція). Номенклатура, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно цього договору зазначається в специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору).
Згідно з п. 3.1. договору його ціна (загальна вартість товару, що поставляється за цим договором) становить 799 370 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ 133 228 грн. 40 коп.
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що ціни на товар можуть корегуватись в межах акцептованої ціни.
Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника після отримання замовником поставленого товару, на підставі накладної протягом 5-ти робочих днів з дати поставки товару (п.4.2. договору).
Пунктом 5.1. договору сторони встановили строк поставки до 27.12.2013 року.
Частиною 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000051 від 24.12.13. на загальну суму 799 370 грн. 40 коп., однак відповідачем свої зобов'язання за договором виконані не були.
За таких обставин суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача борг в сумі 799 370 грн.40 коп.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 30 935 грн. 64 коп. та 3% річних в сумі 2 168 грн.10 коп.
Перевіривши розрахунок позивача судова колегія дійшла висновку, що вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 30 935 грн. 64 коп. та 3% річних в сумі 2 168 грн.10 коп. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 30 748 грн. 38 коп., судова колегія зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як слідує з умов договору, сторони не передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання за договором у вигляді сплати пені.
Згідно ст. 75 Господарського кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду ґрунтується на повному та всебічному дослідженні доказів по справі, повністю відповідає обставинам справи.
Судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які б були безумовною підставною для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому, залишається в силі.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Луганської обласної клінічної лікарні, м. Луганськ на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року по справі №922/348/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року по справі №922/348/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді: В.М. Татенко
Л.Ф. Чернота
Надруковано: 5 прим.
1.позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. апеляційному суду
5. ГСХО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2015 |
Оприлюднено | 27.07.2015 |
Номер документу | 47173576 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Бойченко К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні