Ухвала

від 13.07.2015 по справі 2а-906/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року м. Київ К/9991/9722/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Кинали Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Клампфер-Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012

у справі № 2а-906/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клампфер-Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт №1852/23-222-31243032 від 02.06.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: віднесено до складу валових витрат за 2007 рік витрати, понесені на придбання електромонтажних послуг на загальну суму 212072,00 грн. за договором підряду №160507-М-КSК від 16.05.2007, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК Свіс»(надалі Договір підряду) без належного підтвердження; віднесено до складу валових витрат вартість витрат по здійсненню транспортно-експедиційного обслуговування позивача на загальну суму 477380,00 грн., лише на підставі актів виконаних робіт, що підтверджують е загальні суми виконаних домовленостей між контрагентами, а не документами, що містять в собі інформацію про надані послуги.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262302/0 від 15.06.2010, яким донараховано податкове зобов?язання з податку на прибуток у сумі 258545,00 грн., у т.ч. 172363,00 грн. за основним платежем та 86182,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексами, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм вірну правову оцінку.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті ( підпункт 5.2.1).

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 16.05.2007 між позивачем та ТОВ «КСК Свіс» було укладено договір підряду №160507-М-КІК, за умовами якого ТОВ «КСК Свіс» зобов?язалось виконати комплекс електромонтажних робіт на об?єкті позивача ТЦ «МЕТРО Кеш енд Кері», будівництво якого здійснюється на території Якушинецької сільської ради Вінницького району, Вінницької області, України.

На підтвердження виконання договору позивачем надано підписані з ТОВ «КСК Свіс» акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 254487,00 грн., на підтвердження факту оплати виконаних робіт надано платіжні доручення №2375 від 16.05.2007, №2731 від 05.07.2007, №2809 від 19.07.2007.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні у позивача акти виконаних робіт, підписані з ТОВ «КСК Свіс», не можуть бути визнані належно складеними первинними документами, оскільки приймання виконаних підрядних робіт у будівництві оформлюється актом за формою № КБ-2в, а також підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, відповідно до вимог Наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 (чинного на час виникнення спірних правовідносин). Крім того, наявні у позивача акти не містять дати та місця їх складення, в них не зазначено обсяг виконаних робіт, відсутні печатки сторін договору.

За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірне віднесення позивачем до валових витрат коштів в розмірі 254487,00 грн. (із ПДВ), сплачених за договором підряду №160507-М-КSК від 16.04.2007.

Щодо формування позивачем валових витрат за наслідком виконання договорів на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування №1202/06 від 12.02.2006 із Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІА Транс»; №01/05/07 від 03.05.2007 із суб?єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3; №03/04/07 від 03.04.2007 із суб?єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4; №03/04/07 від 03.04.2007 із суб?єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5; №01/06/07 від 01.06.2007 із суб?єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6; №26/09/08 від 26.09.2008 із суб??єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7; №20/03/09 від 20.03.2008 із суб?єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8, то суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що у позивача відсутні необхідні первинні документи на підтвердження понесених витрат.

Відповідно до положень ч.11, ч.12 та ч.13 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, зокрема: міжнародна автомобільна накладна (CMR); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Правилами оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Один екземпляр товарно-транспортної накладної має залишатись у вантажовідправника, яким є позивач, а інший має передаватись водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Умовами п.2.2.11 Договорів на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування, укладених позивачем, також передбачено, що вважається, що експедитор виконав свої зобов?язання по перевезенню вантажу належними чином з моменту передання вантажоотримувачу (позивачу) і отримання свого примірника CMR або товарно-транспортної накладної без зауважень вантажоотримувача.

Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які мають містити обов?язкові реквізити.

Відсутність у позивача належних первинних документів на підтвердження виконання договорів транспортно-експедиційного обслуговування виключає підстави для висновку про правомірність формування позивачем валових витрат в розмірі 477380,00 грн., у зв?язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість здійсненого відповідачем донарахування податкових зобов?язань з податку на прибуток.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в касаційній скарзі мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клампфер-Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239 1 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун