Рішення

від 18.02.2014 по справі 635/4747/13-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4747/13-ц

Провадження № 2/635/174/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Житенькової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків», товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гейзер», товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004», товариство з обмеженою відповідальністю «Маранело Груп» про стягнення аліментів та поділ майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

23.05.2013 року до Харківського районного суду Харківської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2. Вимоги збільшені і уточнені заявою від 29 травня 2013 року. Третіми особами притягнуто товариство з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків», товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гейзер», товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004», товариство з обмеженою відповідальністю «Маранело Груп». В своїх остаточних позовних вимогах позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, 26.03.1992 р. аліменти на його утримання в зв'язку із продовженням навчання у розмірі 1/3 частини від усіх доходів до досягнення сином 23 річного віку, але не більше строку навчання, автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2008 року випуску державний № НОМЕР_1, автомобіль TOYOTA YARIS 2012 року випуску державний № НОМЕР_2, 75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004» (код ЄДРПОУ 33121019), 43,75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маранело груп» (код ЄДРПОУ 34329227); 20 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Гейзер» (код ЄДРПОУ 14082763); 50 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків» (код ЄДРПОУ 23906826) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину 75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004» (код ЄДРПОУ 33121019), на 1/2 частину 43,75 % у статутному капіталі товариство з обмеженою відповідальністю «Маранело груп» (код ЄДРПОУ 34329227), на 1/2 частину 20 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гейзер» (код ЄДРПОУ 14082763), на 1/2 частину 50 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків» (код ЄДРПОУ 23906826), які зареєстровані за ОСОБА_2. Позивач також просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину всього фізичного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд повністю задовольнити позовні вимоги пояснивши, що спірне майно, в тому числі внески до статутного фонду підприємств, набуто подружжям за час шлюбу, а тому підлягає поділу між сторонами. Вимоги про стягнення аліментів обґрунтовує тим, що син продовжує навчання, не досяг 23 річного віку, в зв'язку з чим потребує допомоги.

Відповідач та представник відповідача пояснили, що відповідач частково визнає заявлені вимоги в частині сплати аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку та не заперечує проти розподілу між сторонами автомобілів відповідно до їх вартості. Внески в статутний фонд підприємств вважає неподільними, оскільки такі кошти передані у власність господарським товариствам як самостійним юридичним особам.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін та представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги позивача виходячи і наступного.

Відповідно до наданих суду копій паспортів сторін та копії свідоцтва про укладення шлюбу судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 29 вересня 1990 року.

В шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження серія V-ВЛ № 372827. На теперішній час ОСОБА_3 досяг повноліття, а саме 21 року, і продовжує навчання, в зв'язку з чим потребує допомоги. Факт продовження навчання підтверджений довідкою Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого».

Відповідно до вимог ст. 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Виходячи із суті майнового спору, що склався між сторонами в частині поділу майна подружжя, суд вважає, що відповідач має можливість надавати сину матеріальну допомогу. Крім того, сам позивач підтвердив таку можливість, визнавши частково позов про стягнення аліментів, що на підставі ст. 61 ЦПК України звільняє позивача від обов'язку доказування таких обставин. Однак суд вважає, що оскільки і позивач також має рівний обов'язок по утримання сина, як і відповідач, а аліменти стягуються на повнолітню особу, то вимога про стягнення з відповідача 1/3 частини заробітку є завищеною і суд вважає необхідним частково задовольнити такі вимоги в частині стягнення 1/4 частини заробітку відповідача. Крім того, позивач за вимогами ст. 199 СК України має право лише звертатися до суду із таким позовом, але отримувати аліменти на свою користь права не має. В жданому випадку аліменти стягуються на користь сина ОСОБА_3, який в силу ст. 34 ЦК України має повну цивільну дієздатність.

Таким чином, в частині заявлених вимог про стягнення аліментів суд частково задовольняє позовні вимоги і вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, 26.03.1992 р. аліменти на його утримання в зв'язку із продовженням навчання у розмірі 1/4 частини від усіх доходів до досягнення сином 23 річного віку, але не більше строку навчання, відмовивши в задоволенні іншої частини цих позовних вимог.

Крім того, на підставі наданих копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців судом встановлено, що в шлюбі сторонами придбані автомобілі TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2008 року випуску державний № НОМЕР_1, автомобіль TOYOTA YARIS 2012 року випуску державний № НОМЕР_2, та здійснено внесок до статутних фондів підприємств з оформленням на ім'я відповідача ОСОБА_2, а саме 75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004» (код ЄДРПОУ 33121019), 43,75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маранело груп» (код ЄДРПОУ 34329227); 20 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Гейзер» (код ЄДРПОУ 14082763); 50 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків» (код ЄДРПОУ 23906826).

Суд погоджується із доводами позивача, якими обґрунтовані вимоги про поділ майна подружжя, які полягають в наступному.

Відповідно до Конституції України засади регулювання шлюбу і сім'ї визначаються виключно законами України; шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (частина перша статті 51, пункт 6 частини першої статті 92). У статті 3 Кодексу встановлено, що сім'я створюється на підставі шлюбу та на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, серед яких визначено проживання жінки та чоловіка однією сім'єю.

Рівність прав і обов'язків у шлюбі та сім'ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями Сімейного Кодексу та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга

статті 364 ЦК України).

З огляду на наведене суд вважає, що поділу між подружжям підлягають як спірні автомобілі шляхом визнання за подружжям права спільної сумісної власності на таке майно в рамках заявлених позовних вимоги, що не потребує оцінки спірних автомобілів, оскільки вимог про реальний поділ такого майна не заявлено, а також в рамках заявлених позовних вимоги підлягають поділу внески до статутного фонду господарських товариств. Доводи відповідача про те, що згідно ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі, в зв'язку з чим не підлягає поділу між подружжям статутний капітал в даному випадку не може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог, оскільки предметом позову в даному випадку є саме майнові права подружжя і законодавством прямо не заборонено можливість поділу між подружжям внесків до статутного фонду господарських товариств шляхом визнання права спільної часткової власності без реального поділу такого майна.

Частина позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину всього фізичного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя задоволенню не підлягають, оскілки позивачем не названо індивідуальних ознак такого майна і не надано доказів з чого саме складається таке майно,

Враховуючи наведене, суд частково задовольняє позовні вимоги щодо поділу майна подружжя в рамках заявлених позовних вимог стосовно автомобілів та часток у статутному фонді господарських товариств.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3441 гривня.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, 26.03.1992 р. аліменти на його утримання в зв'язку із продовженням навчання у розмірі 1/4 частини від усіх доходів до досягнення сином 23 річного віку, але не більше строку навчання.

Автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2008 року випуску державний № НОМЕР_1, автомобіль TOYOTA YARIS 2012 року випуску державний № НОМЕР_2, 75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004» (код ЄДРПОУ 33121019), 43,75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маранело груп» (код ЄДРПОУ 34329227); 20 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Гейзер» (код ЄДРПОУ 14082763); 50 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків» (код ЄДРПОУ 23906826) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину 75 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Експерт 2004» (код ЄДРПОУ 33121019), на 1/2 частину 43,75 % у статутному капіталі товариство з обмеженою відповідальністю «Маранело груп» (код ЄДРПОУ 34329227), на 1/2 частину 20 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гейзер» (код ЄДРПОУ 14082763), на 1/2 частину 50 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Кебот-Харків» (код ЄДРПОУ 23906826), які зареєстровані за ОСОБА_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: Назаренко О.В.