Рішення

від 12.07.2006 по справі 30/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  30/424

12.07.06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТ»

про                стягнення  6 734,86 грн.

                                                                                               Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача           Пічкорський  О.І. – представник за довіреністю № 010 від   01.05.06.

Від відповідача      не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТ»про стягнення 6 734,86 грн. (5 342,81 грн. –сума основного боргу, 405,19 грн. –пені, 675,75 грн. –відсоток за користування чужими грошовими коштами, 311,11 грн. –збитків від інфляції) заборгованості у відповідності до умов Договору № 11-42 від 12.06.05.

Позовyі вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 11-42 від 12.06.05. не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.06. порушено провадження у справі № 30/424, розгляд справи було призначено на 05.07.06. о 15-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.06. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача і невиконанням ним вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.06. про порушення провадження у справі № 30/424, розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 12.07.06. о 14-30.

В судовому засіданні 12.07.06. представником позивача було надано суду розрахунок суми позову, відповідно до якого позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме, сума основного боргу становить 5342,77 грн., пені –401,01 грн., збитків від інфляції –311,10 грн. та 675,75 грн. –відсотків за користування чужими грошовими коштами.

12.07.06. представник позивача в судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.07.06. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.06. про порушення провадження у справі № 30/424 не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення ТОВ «ПРОДОПТ»до ЄДРПОУ, наданою позивачем у судовому засіданні.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

12.06.05. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюна»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТ»(Замовник) було укладено Договір № 11-42 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язався поставляти безалкогольні напої Замовнику у відповідності до замовлення на поставку, а Замовник –прийняти та оплатити замовлення згідно накладної.

У відповідності до п. 2.1. Договору, Замовник проводить розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України, згідно накладних  на відпуск на розрахунковий рахунок Постачальника на потязі 10 банківських днів.

Згідно п. 3.1. Постачальник зобов'язався передати, згідно замовлення і строку обумовлену кількість товару.

Позивачем на виконання умов Договору було поставлено відповідачу згідно накладної № 412 від 28.07.05. товар на суму 2342,86 грн., та у відповідності до накладної № 394 від 18.07.05. товар на суму 2999,95 грн., зазначені накладні були підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Але за твердженням позивача, відповідачем - ТОВ «ПРОДОПТ»в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не було сплачено ТОВ  «Дюна»5342,77 грн. за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.06. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № б/н, відповідно до якої ТОВ «Дюна»просило ТОВ «ПРОДОПТ»сплатити заборгованість в сумі 5342,81 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов Договору № 11-42 від 12.06.05.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку зобов'язання по сплаті поставленого товару  не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5342,77 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі вимог п. 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі  401,01 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку не виконання п. 2.1. Договору вступає в силу відповідальність з виплатою пені у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі –401,01 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 311,10 грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу  України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в  сумі –311,10 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 675,75 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з п. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір  процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

В зв'язку з тим, що умовами Договору № 11-42 від 12.07.05. не передбачено сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, сума в розмірі 675,75 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТ» (04119, м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 15, код ЄДРПОУ 32984732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»(09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Радянська, 1 А, код ЄДРПОУ 32142834)  5342 грн. 77 коп. –суму основного боргу, 401 грн. 01  коп. –пені, 311 грн. 10 коп. –збитків від інфляції, 91 грн. 70 коп. –державного мита та 106 грн. 09 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 14.07.06.